2. Структура і ознаки громадянського суспільства

Структура – це внутрішня будова суспільства, яка відображає багатоманітність і взаємодію його складових, забезпечує цілісність і можливість розвитку.

Основною, базовою одиницею громадянського суспільства є людина з її вродженими потребами та інтересами, які формально виражаються в юридичних правах і обов’язках. Складовими частинами структури громадянського суспільства виступають різні колективи й об’єднання людей та стійкі взаємозв’язки (відносини) між ними.

Структуру сучасного громадянського суспільства можна уявити у вигляді п’яти основних систем, що відображають відповідні сфери його життєдіяльності. Це соціальна, економічна, політична, культурна та інформаційна системи.

1. Соціальна система охоплює сукупність об’єктивно сформованих спільнот людей та взаємовідносин між ними. Це первинна, базова ланка громадянського суспільства, яка справляє визначальний вплив на життєдіяльність інших його підсистем.

У соціальній системі слід насамперед позначити блок відносин, зв’язаних із приватним життям людини та її вихованням. Це інститути сім’ї та відносини, обумовлені її існуванням, які забезпечують поєднання біологічного і соціального начал у суспільстві.

Інший блок складають відносини, які відображають суто соціальну сутність людини. Це конкретні відносини людини з людиною як безпосередньо, так і в різних колективах.

Третій блок утворюють опосередковані відносини між крупними соціальними об’єднаннями людей (групами, прошарками, класами, націями, расами).

2. Економічна система являє собою сукупність економічних інститутів та відносин, у які вступають люди у процесі реалізації відносин власності, виробництва, розподілу, обміну і споживання сукупного суспільного продукту.

В якості первинної ланки тут виступають відносини власності, які пронизують всю сферу економічних відносин. Відносини розподілу, обміну, споживання суспільного сукупного продукту є важливою частиною економічної системи, однак вони в певній мірі функціонують і в межах іншої системи – соціальної.

3. Політичну систему складають цілісні саморегульовані елементи (організації) – політичні партії, суспільно-політичні рухи, об’єднання і політичні (владні) відносини між ними. Сутнісним елементом тут виступають відносини із приводу влади, які пронизують політичну систему на рівні всіх її структур.

4. Культурна система утворюється із відносин між людьми, їх об’єднаннями, державою та суспільством у цілому із приводу культурних благ і відповідних матеріалізованих інститутів, установ (освітніх, наукових, культурних, релігійних), через які реалізуються ці відносини. Важливою складовою сфери культури є також відносини, які обумовлюють виникнення і розвиток науки, культури, релігії.

5. Інформаційна система складається в результаті спілкування людей один з одним безпосередньо і через засоби масової інформації. В якості її структурних елементів можуть виступати суспільні, муніципальні і приватні організації, установи, підприємства, а також громадяни та їх об’єднання, які здійснюють виробництво і випуск засобів масової інформації.

Елементами структури громадянського суспільства є:

A недержавні соціально-економічні відносини та інститути (власність, праця,

підприємство);

A незалежні від держави виробники (приватні фірми, банки, корпорації);

A політичні партії і рухи;

A суспільні об'єднання та організації (асоціації, спілки, товариства тощо);

A сфера охорони здоров'я та освіти;

A родина;

A церква тощо.

У сучасній літературі з політології існує досить широкий кількісний розкид у

визначенні ознак — від двох до десяти.

Найістотнішими з них є:

1. економічна свобода, що ґрунтується на праві кожного громадянина мати власність

та отримувати справедливу винагороду за чесну працю. Вільний власник повинен бути вільним від диктату, від втручання державних органів політичної влади в його виробничі справи;

2. розвинутість і розгалуженість демократії. Термін «демократія» тут трактується як основний спосіб організації, підпорядкування та регулювання відносин між елементами соціальної структури суспільства, головним чином — у сфері їх економічних та соціальних інтересів. Демократія будь-якого рівня припускає наявність «керуючих» і «керованих». Ступінь зрілості громадянського суспільства залежить від співвідносин цих елементів демократії;

3. найповніше забезпечення прав і свобод людини і громадянина, безумовне визнання та захист природних прав;

4. рівність усіх перед законом і правосуддям, гарантований захист прав і свобод на підставі закону;

5. гарантована законом можливість громадян об'єднуватися в незалежні від держави та партії суспільні об'єднання за інтересами та професійними ознаками;

6. свобода громадян в утворенні партій та громадських рухів;

7. свобода слова, преси, поглядів;

8. існування механізмів, що стабілізують відносини між державою і громадянським суспільством, та забезпечення функціонування останнього державними структурами.

Інститут громадянського суспільства — форма організації і засіб здійснення спільної діяльності громадян, спрямованої на захист власних прав та інтересів.

І.г.с можуть бути формальними і неформальними, до них відносять:

A громадян та їх групи,

A громадські організації,

A політичні партії,

A професійні спілки,

A організації роботодавців,

A благодійні організації,

A творчі спілки,

A релігійні організації,

A засоби масової інформації,

A самоврядні територіальні громади, A органи самоорганізації населення, A трудові і навчальні колективи та ін.