Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій політологія в вордовському форм...doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
5.55 Mб
Скачать

4. Політичні теорії хіх ст.

У XIX ст. Англія — батьківщина європейського лібералізму — дала світу багатьох гідних його представників: Ієремію Бентам (1748-1832) — один із видатних теоретиків моралі і права, представник утилітаризму (лат. utilitas — користь, вигода). Утилітаризм - це теорія, яка визнає корисність вчинку повним критерієм його моральності. На погляд Бентама людина у своїх вчинках керується принципами користі та особистої вигоди. Вільна реалізація особистих інтересів - це найвище благо та задача діяльності держави.; Дж. С Мілл (1806-1873) — яскравий представник класичного лібералізму та ін.

У Франції антифеодальну ідеологію французької буржуазії виражало багато політичних мислителів; найвидатніші з них — Б. Констан (1767-1830), якого вважають духівником лібералізму на європейському континенті, і Алексіс Токвіль (1805-1859) — видатний теоретик демократії та, одночасно, послідовний ліберал. Він створив зовсім іншу ліберальну політичну теорію. Її головним посиланням є те, що демократичні ідеї неухильно пробивають собі дорогу у багатьох країнах. Але демократії притаманні два небажаних наслідки: демократія не дає народові самого вправного уряду; демократія - це політична тиранія більшості.

А.Токвіль визначив також дві основних переваги демократії: демократія сприяє добробуту найбільшої кількості громадян; демократія забезпечує політичні свободи та широку участь мас у політичному житті.

Німеччина представлена багатьма мислителями, які розробляли проблеми лібералізму. Найвидатніші з них — Іммануіл Кант (1724-1804) і Георг Фрідріх Гегель (1770-1831).

І.Кант заклав основи сучасної концепції правової держави. Держава, за Кантом - це об'єднання безлічі людей, які підлягають правовим законам. Держава діє трьома засобами: видає закони; здійснює виконавчу та розподільну діяльність; виробляє юрисдикціонні акти.

Звідси виникає функціональний розподіл органів влади на законодавчу, виконавчу та судову. У теорії Канта робиться спроба поєднання ліберальної, радикально-демократичної та авторитарної лінії розвитку політичної думки.

Кант проводить чітке розмежування деспотичних та республіканських форм правління. Деспотичним правлінням може бути і абсолютна монархія і демократія, бо у обох випадках суб'єкти влади одночасно створює закони та сам їх виконує. Республіканським правленням може бути конституційна монархія, якщо в ній виконавча влада відділена від законодавчої. Кант вважав, що змінювати державний устрій можна тільки шляхом конституційних реформ.

Г. Гегель один із перших розробив і розмежував категорії «громадянське суспільство» і

«правова держава», створив основи теорії групових інтересів, які розглядав як базу суспільного. Громадянське суспільство на думку Гегеля - це визначена сукупність формально рівних індивідів, приватновласницькі інтереси яких тісно переплетені між собою. Громадянське суспільство є сферою соціально-економічної діяльності. Держава - сфера політичної діяльності. Громадянське суспільство представляє свої інтереси та приймає участь у справах держави через законодавчі органи.

Особливе місце в розвитку вчень про політику і політичні системи посідає марксизм. Його основоположниками К. Марксом (1818-1883) і Ф. Енгельсом (1820-1895) написані багатотомні праці з перебудови суспільства. Основними ідеями марксизму у сфері політології є: політика, політичні відносини; держава; економічно панівний клас панує і політично, й ідеологічно; політичні погляди людей; аналіз суспільного стану класів, соціальних верств і груп; в альтернативному (комуністичному) суспільстві на місце держави прийде комуністичне самоврядування народу.

Держава породжується не вільною волею людей, а є закономірним результатом розподілу праці та пов'язаного з ним утворення соціальних класів. Головним у марксистському аналізі політики як суспільного явища виступає положення про сутність класової боротьби як боротьби політичної, спрямованої на завоювання та утримання влади.