31. Види завершення

Кожна промова, текст мають завершення (конклюзію). Закінчення бувають двох типів; риторичний елегантний фінал або підсумковий доцільний фінал. Елегантний фінал означає, що промова (виклад і аргументація) повинна закінчитися якимось красивим прийомом: поезією, жартом, самоіронією, несподіваним, але влучним порівнянням або доречним каламбуром. Таким фіналом часто завершуються епідейктичні, публіцистичні промови. Слухачі мають одержати естетичне задоволення, полегшення, відчути гарний настрій. Промовець ніби відсторонюється від викладу й доказів, даючи слухачам волю самим далі розібратися й зробити свої висновки. До їхніх висновків можна буде повернутися вже при іншій нагоді. Над елегантним фіналом треба багато працювати, і він вдається тільки високомайстерним, обдарованим, творчим ораторам.

Доцільний підсумковий фінал потребує таких висновків, які повинні бути релевантними темі й доказам. Такий фінал є основним в академічних, науково-навчальних, дорадчих промовах.

Риторика виробила три типи доцільних (релевантних) фіналів: підсумкові, типологічні й апелювальні.

32. Загальна харктеристика елокуції. Риторичні фігури і тропи.

Елокуція - етап мовного (вербального) вираження промови є органічним у мисленнєво-мовному рухові від мотиву, ідеї, задуму, який стимулює думку, до формування самої думки у внутрішньому слові, а згодом у значеннях зовнішніх слів і, нарешті, у вимовлених словах.

Елокуція – засоби прикрашення промови. Це засоби мовленнєвого забезпечення промови. Мовлення оратора повинно відповідати критеріям:

• Ясність

• Зрозумілість

• Граматична і синтаксична відповідність нормам відповідної мовної культури.

• Стиль – мовленнєві засоби, притаманні певному автору.

• Слот – сукупність мовних засобів, які відповідають вимогам клас. літер.

Основні цілі елокуції:

1. Естетичне задоволення аудиторії

2. Стимулювати образотворчість мовлення

3. Елоквенция – безпосередньо займається питаннями риторичних фігур і тропів як засобів пркрешення мови.

Тропи роблять мову красивою. Троп- збагачення смислу досягається через операції над значенням слів та словополучень.

Види топів:

1. Граматичні:

• риторичне запитання( відповіді не існує)

• запитання, на яке автор сам дає відповідь.

2. Словесні – використання слів в переносному значенні. Мета – в основі лежить використання подібності.

3. Метонімія - перенос змісту думки з одного класу об’єктів на інший, що є суміжним з ним.

4. Тропоподібність – гіпербола, літота.

Фігура – збагачення досягається шляхом операцій над структурою мовних виразів.

Види фігур:

1. Повтори – посилюється значення і ефект милозвучності.

2. Ампфлікація має 4 види:

• збільшення

• порівняння

• міркування

• нагромадження.

3. Антитеза – висловлення, яке містить різно-виражене протиставлення понять чи явищ.

+ Риторичний вигук, іронія і сарказм, євфемізм.

33. Загальна характеристика меморії. Типи сприйняття.

Меморія – запам’ятовування тексту і підготовка свідомості до комунікації.

Меморія (від лат. "memoria" - "пам'ять") - це розділ риторики, який вивчає особливості запам'ятовування ораторської промови.

Способи запам'ятовування промови

На сьогоднішній день пам'ять є предметом вивчення психології. Хоча меморія складала окрему частину ще класичної риторики. В сучасній психології існує багато теорій пам'яті, які по-різному пояснюють цю дивовижну здатність людини. Пам'ять не є одиничною функцією, вона являє собою складну сукупність процесів, що забезпечують фіксацію попереднього досвіду людини. Серед цього розмаїття функцій риторику цікавлять насамперед процеси "закарбування" в пам'яті певного матеріалу. Виділяють три способи запам'ятовування:

o механічний;

o логічний;

o мнемотехнічний.

Механічний спосіб запам'ятовування - це такий спосіб, основу якого складає багатократне повторення того, що треба запам'ятати.

По суті, цей спосіб являє собою зубріння. Він самий неефективний, але інколи необхідний. Як правило, подібне запам'ятовування відбувається без усвідомлення зв'язку між окремими елементами матеріалу.

Логічний спосіб запам'ятовування - це такий спосіб, основу якого складає усвідомлення смислового зв'язку між елементами матеріалу. Користуючись таким способом, людина часто порушує послідовність у часі, перебудовує матеріал відповідно до смислових відношень. Осмислене запам'ятовування ґрунтується на розумінні цих відношень, на усвідомленні внутрішнього зв'язку між частинами того, що запам'ятовується.

Логічне запам'ятовування передбачає виконання двох умов:

1) усвідомлення того, для чого потрібно запам'ятати матеріал;

2) розуміння смислу того, що треба запам'ятати.

Мнемотехнічний спосіб запам'ятовування - це такий спосіб, який Ґрунтується на тому, що матеріал переводиться в іншу знакову систему, в інші образи, які людині легше зберегти в пам'яті.

Одним із провідних видів мнемотехніки є асоціативний спосіб запам'ятовування. Завдання тут полягає в тому, щоб створити асоціації. Широка сітка асоціацій - це ключ до гарної пам'яті. Цей спосіб був відомий ще в епоху Античності.

У класичній риториці меморія виділялась як окремий етап ораторської діяльності, на якому людина повинна була запам'ятати вже підготовлену промову.