- •1.Визначення риторики як науки. Сутність, зв’язок із супутніми науками.
- •Визначення риторики як науки, сутність, зв'язок із супутніми дисциплінами.
- •2. Риторика і ораторське мистецтво. Риторика як «воля до влади».
- •2. Риторика і ораторське мистецтво. Риторика як воля до влади.
- •3. Передумови зародження риторики та специфіка її розвитку у Стародавній Індії.
- •4. Ораторське мистецтво в Стародавньому Тибеті.
- •5. Передумови зародження риторики в Стародавній Греції.
- •6. Внесок Арістотеля, Горгія, Коракса в розвиток риторики як науки.
- •7. Маєвтика Сократа як метод ефективної комунікації.
- •8. Логографія. Лісій як представник логографії.
- •9. Риторична система Демосфена. Шлях самовдосконалення оратора.
- •10. Софістика як явище давньогрецької культури. Софізми.
- •11. Класична риторика: загальна характеристика.
- •12. Розвиток риторики в Давньому Римі. Риторичне вчення Цицерона.
- •13. Особливості риторичної системи Квінтіліана.
- •14. Особливості риторики в епоху Середньовіччя.
- •1) В античності мовлення - це вираз думки, в християнстві - вираз істини;
- •2) В античності не існувало авторитетів, у християнстві авторитет - Святе Письмо.
- •15. Гомілетика. Схоластика. Патристика.
- •3) Патристика.
- •16. Особливості риторики в епоху Відродження.
- •17. Місце риторики в суспільному житті в 18-19 ст.
- •18. Неориторика: загальна характеристика. Аргументативна та лінгвістична неориторика.
- •19. Р. Барт «Риторика образа».
- •20. Загальна характеристика історичних етапів розвитку риторики.
- •21. Розвиток риторики на території України.
- •22.Жанри комунікації.
- •23.Типи підготовки до промови.
- •24.Категорії риторики: етос, логос і пафос.
- •25.Основні розділи риторики.
- •26.Загальна характеристика інвенції. Фази інвенції.
- •27.Попереднє моделювання аудиторії.
- •28.Поняття топіка. Техніка топосу.
- •Топіка та аргументація
- •29.Загальна характеристика диспозиції. Класична структура промови.
- •30.Вступ та його функції.
- •31. Види завершення
- •32. Загальна харктеристика елокуції. Риторичні фігури і тропи.
- •33. Загальна характеристика меморії. Типи сприйняття.
- •34. Загальна характеристика акції. Імідж оратора. Релаксація.
- •35. Мова простору.
- •37. Public relations – зв’язки з громадскістю.
- •38. Поняття суперечки, види суперечок.
- •39. Риторичні погляди Платона в межах діалогів “Федр” або “Горгій”
- •40. Основні засади вчення д. Карнегі
37. Public relations – зв’язки з громадскістю.
1. Підтримує ідею спільності
2. Зв’язки з громадскістю –це зусилля, спрямовані на те, щоб змінити громадську думку.
3. Піар – побудова позитивних відносин задля здобутків у майбутньому.
Функції:
Інформування
Переконання
Об’єднання людей
Базове поняття:
- довіра (як невід’ємна умова для ефективних відносин)
- неприпустимими є некоректні засоби впливу.
- імідж (на формуваання і підтримку)
- комунікаційний меседж(прихована інформація у відкритих повідомленнях).
Зміст – прямо виголошуваит недоречно або заборонено.
38. Поняття суперечки, види суперечок.
Суперечка — це зіткнення думок, позицій, у ході якого кожна зі сторін аргументовано відстоює своє розуміння обговорюваних проблем і прагне спростувати доводи інших сторін. Суперечка розглядається як словесне змагання, обговорення чого-небудь між двома чи декількома людьми, при якому кожна зі сторін обстоює свою думку, свою правоту. В процесі ведення суперечки в явному чи неявному вигляді існує протиріччя, що дозволяє сформулювати проблему.
Існує декілька класифікацій суперечок:
І. За формою проведення:
1. Дискусія – публічна суперечка, яка полягає у вирішенні певної проблеми. Мета – правильне рішення. Цілі- компроміс(поступка) або консенсус(рішення, яке задовільняє дві сторони).
2. Полеміка – допускає агресивне ставлення учасника. Припустимі будь-які засоби впливу.Мета – самоствердження, перемога будь-якою ціною, захист своєї позиції.
3. Диспут і дебати – це публічна суперечка. Мета – обговорення певної загальноважливої теми і прояснення ставлення учасників.
ІІ. Залежно від мети:
1.Заради перемоги
2.Заради істини
3.Заради переконання
4.Заради суперечки.
ІІІ. За к-тю учасників:
1.Діалог
2. Монолог
3. Полілог – а)масова суперечка б) групова суперечка
ІV. За умовами проведення:
Усна
Письмова
39. Риторичні погляди Платона в межах діалогів “Федр” або “Горгій”
“Горгій”
Платон зазначає, що:
люди володіють багатьма мистецтвами. Якщо вони досвідчені, то їх дні направляє мистецтво, якщо ж ні – то дні йдуть за примхою випадку.
Красномовство- це досвід в промові. В красномовстві відсутня ручна праця і вся його суть полягає в промовах.І тому, красномовство – це мистецтво, яке складається з промов. Красномовство – це майстер переконання, який вселяє віру в справедливе і несправедливе,а не повчає, що є справедливим, а що –ні. Таким мистецтвом не треба зловживати. Воно завжди повинно слугувати справедливості.
Предметом, на який направлені промови є переконання словом. Володіючи такою силою можна володіти багатьма.
Якщо хтось учить когось чому-небудь, то він тим самим переконує в чомусь.
Він виділив 2 види переконання: а) повідомляючи віру без знання б) даючи знання
Людина, яка вивчила красномовство повинна бути спрведливою і прагнути до справедливих вчинків.
Поезія – свого роду красномовне ораторство, що робить людей кращими.
Між оратором та софістом різниці немає, а якщо і є – то незначна.. Софістика прекрасніша за красномовство в точно такій мірі, в якій мистецтво законодавця прекрасніше за правосуддя.
Лестощів до себе та інших людей потрібно уникати.
Не потрібно звертати увагу на оточуючих (які можуть і проклинати, і призирати), головне те, що ти є насправді достойною людиною.
Головний шлях в житті – це слідкувати справедливості і чеснотам. Цей шлях є найкращим.
“Федр”
закохані людиготові і словом, і ділом накликати на себе неприязнь посторонніх, аби тільки догодити тим, кого люблять.
Закохані погоджуються з тим, що скоріше хворі, аніж знаходяться в здоровому глузді.Але вони нічого не можуть поробити з собою.
Дуже часто закохані обмежують спілкування тих, кого люблять, з іншими людьми. Причиною цьому є страх.Ціллю є остерігання від будь-кого, хто володіє будь-якою перевагою. Результат – негативний процес у виді позбавлення друзів одного з закоханих.
Кохання є різновидом потягу. Якщо він нерозумно направлений на задоволення, то він стає неприборканим.
Той, хто закоханий, не переносить, коли його коханий(а) перевершує його або стає рівним, тобто завжди намагається зробити слабшим свого коханого.
Рівність віку веде до рівних задоволень і внаслідок – породжує дружбу.
Поки людина закохана, вона є набридливою.
Людина може кохати, але не знати що саме. Вона не розуміє свого стану і не може знайти причину цієї проблеми.
Щоб промова вийшла доброю, необхідно досягнути істинутого, про що збираєшся говорити.
Вивчаючи красномовство, необхідно розуміти аудиторію, тобто тих, кого треба переконати.