65. Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.

Дія нормативно-правових актів у просторі визначається територіальними межами його обов’язковості. Теориорія держави – це обмежена кордонами держави прості суші, її надра, континентальний шельф, повітряний простір над землею і водн територією, нац і те ритор води (до 12 морських миль) + те ритор посольств, морські, річні, повітряні і косм кораблі під прапором чи знаком держави, технічні споруди на континент шельфі або в надрах відкритого моря . Територіальний принцип – це дія нормативних актів у межах території держави.

Нормативні акти можуть поширюватися:

а) На всю територію України

б) На територія Ар Крим

в) на територію відповідних амін-територ одиниць або певну їх частину.

Екстериторіальний принцип - це дія норм актів поза межами держави, будинки іноземних посольств, консульств вваж такими, що не знаходяться на території цієї держави, де вони фактично існують, а юр визнається, що вони знаходяться на території тієї держави, чиє посольство вміщується в даному будинку.

Дія н-п актів за колом осіб – це їх поширення на певні категорії суб’єктів права.Коло осіб, які підмападають під дію норм акта , визначаються обсягом і специфікою правового статусу суб’єктів. За характером політико-правового зв’язку суб’єкта з державою розрізняються:

А) нормативні акти загальної дії, які поширюються на всіх осіб, що перебуваються на території держави.

Б) нормативні акти, які поширюються тільки на громадян даної держави

В) норм акти, які поширюються на іноземних громадян та апатридів.

За професійним і соціальним статусом суб’єктів права виокремл нормативні акти спеціальної дії, що пошир тільки на коло спеціальних суб’єктів , тобто осіб які володіють певною професією і займають певні посади (судді, прокурори) або мають особливе соціальне становище (пенсіонери, інваліди).

Залежно від доміцилю (місця проживання, місця перебування суб’єктів права) виділяють нормативні акти , що діють відносно осіб , що постійно проживають на території держави, і нормативні акти, що поширються за осіб, які тимчасово перебувають на даній території (біженці, переселенці та ін.).

Дія імунітету. Юр імунітет – повне або часткове звільнення його носія від поширення на нього дії загальних правових норм. Дипломатичний імунітет. Повний дипломатичний імунітет мають: глава дипломат представництв в Україні, члени дипломат персоналу, якиим присвоєні дипломатичні ранги. Обмежений дипломатичний імунітет мають дипломатичні кур’єри, члени адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, консульські посадові особи і консульськ службовці, члени дипломатичного персоналу іноземних держав в інших країнах, які прямують через територію України та інші особи.

66. Юридична техніка та її види.

Юридична техніка є важливим елементом професійної юридичної діяльності, застосовується в усіх сферах практичної юриспруденції.

Юридична техніка – сукупність вироблених в юриспруденції засобів і правил зовнішнього виразу в текстах різних правових актів певного правового змісту.

Предметом юридичної техніки виступають юридичні акти-документи та акти їх систематизації. Різновиди актів-документів: нормативні, інтерпретаційні, нормореалізаційні правові акти. З огляду на це можна вирізнити такі види юридичної техніки: нормотворча, нормо застосовна, інтерпретаційна, техніка систематизації Н/П А.

Нормотворча техніка є видом юридичної техніки. По-перше, тільки право є такою нормативною системою, яка формується за обов’язкової участі спеціальних (передусім державних) інстанцій, і якій притаманні офіційно визнані обов’язкові форми виразу і закріплення. Таким чином, саме в правовій сфері нормотворчість існує як свідома діяльність уповноважених суб’єктів, яка має чіткі процедурно-процесуальні форми і спрямована саме на «створення норми», її адекватне формулювання та вираз. Нормотворчість в інших галузях суспільного життя на відміну від юридичної не має такого системного, впорядкованого, стабільного та цілеспрямованого характеру, вона має факультативне, допоміжне значення

По-друге, інші соціальні норми здебільшого володіють таким ступенем формальної визначеності, як право. Натомість формальна визначеність правового змісту є однією з необхідних передумов існування права як ефективного і справедливого регулятора. Так, змістовні вимоги до нормативного правового акта нарівні з процедурними вимогами утворюють зміст принципу правової визначеності. Цей принцип є однією з головних складових верховенства права, його необхідним наслідком й умовою реалізації. Через зазначені обставини саме юридична нормотворча діяльність потребує досконалого юри дико-технічного інструментарію, який охоплюється поняттям нормотворчої техніки.