- •1. Поділ права на приватне і публічне
- •2. Співвідношення приватного та цивільного права
- •3. Значення римського права для формування цивільного права України
- •4. Поняття цивільного права України як галузі права
- •5. Предмет цивільного права
- •6. Методи цивільного права.
- •7. Принципи цивільного права
- •8. Функції цивільного права.
- •9. Система гражданского права Украины
- •10. Отграничение гражданского права от других отраслей права
- •11. Понятие гражданского законодательства Украины
- •12. Акты гражданского законодательства Украины
- •13. Действие гражданского законодательства во времени
- •14. Действие гражданского законодательства в пространстве и за кругом лиц
- •15.Акты гражданского законодательства и договор
- •16. Обычай в гражданском праве
- •20. Поняття цивільно-правових відносин.
- •21. Структура цивільних правовідносин.
- •22. Види цивільних правовідносин
- •23. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
- •24. Способи і принципи здійснення цивільних прав.
- •25. Межі здійснення цивільних прав
- •26. Виконання цивільних обов'язків
- •28.Види захисту цивільних прав та інтересів
- •30.Обмеження цив дієздатності особи та визнання їїнедієздатною
- •31. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
- •32.Акти цивільного стану
- •33. Поняття та ознаки юридичної особи
- •34 Сутність юридичної особи
- •35. Цивільна правосуб’єктність юр. Особи
- •Класифікація юр. Осіб
- •37. Форма юр. Осіб приватного права
- •Виникнення та припинення діяльності юр. Осіб
- •Найменування юр. Особи
- •40. Відповідальність юридичних осіб
- •41.Органи юридичної особи.
- •42.Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим,територіальних громад у цивільних відносинах.
- •43.Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •44.Відповідальність за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
- •45.Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав.
- •46.Речі та майно як об’єкти цивільних прав.
- •47.Поняття та ознаки правочину.
- •48.Види правочинів.
- •49. Форма правочину
- •57. Правові наслідки недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину
- •59. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності
- •62. Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
- •64.Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- •65. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти.
- •66. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок.
- •67. Правові наслідки вчинення правочину під впливом помилки.
- •68. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману
- •69. Правові наслідки вчинення правочину під впливом насильства.
- •70. Правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.
- •71. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини.
- •72. Правові наслідки фіктивного правочину.
- •73. Правові наслідки удаваного правочину Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
- •74. Поняття представництва
- •75. Підстава виникнення представництва та його види
- •76. Передоручення Стаття 240. Передоручення
- •77. Представництво за довіреністю Стаття 240. Передоручення
- •78. Представництво з перевищенням повноважень
- •79. Поняття строків та термінів здійснення та захисту цивільних прав і виконання сивіл. Обов’язків
- •80. Класифікація строків (термінів)
- •1. Залежно від суб'єкта встановлення строків (термінів):
- •2. За правовими наслідками:
- •4. За характером визначеності:
- •5. За поширенням:
- •83. Перерыв течения сроков исковой давности.
- •89. Развитие вещно-правовых институтов в гражданском праве Украины
- •90.Понятие и виды вещных прав в современном гражданском законодательстве Украины
- •91.Вещные права и право интеллектуальной собственности
- •92. Характерные черты вещно-правовой защиты
- •93. Формирование концепции права собственности
- •94.Понятие права собственности
- •95.Содержание права собственности
- •96.Осуществление права собственности
- •105. Право державної власності
- •106. Право комунальної власності
- •107. Право власності автономної республіки крим
- •108. Характеристика спеціальних підстав виникнення права публічної власності
- •109. Поняття права спільної власності
- •110. Право спільної часткової власності
- •111. Право спільної сумісної власності
- •112. Еволюція інституту довірчої власності в українському цивільному праві
- •113.Порівняльна хар-ка цивільно-правового регулювання довірчої власності за законодавством зарубіжних країн.
- •114.Поняття довірчої власності у цивільному праві України.
- •115.Виникнення і здійснення права довірчої власності за законодавством України.
- •116.Поняття та зміст права власності на землю.
- •117.Об’єкти та суб’єкти права власності на землю.
- •118.Підстави виникнення,зміни та припинення права власності на землю.
- •119.Права та обов’язки власників земельних ділянок.
- •120.Поняття «житла» та його види.
- •121. Реалізація права власності на житло
- •122. Користування квартирами у будинку житлово – будівельного кооперативу
- •123. Об’єднання власників житлових будинків, квартир
- •125. Захист права власності при позбавленні власника володінням
- •126. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •127. Визнання права власності
- •128. Інші цивільно-правові засоби захисту права власності
- •130.Стаття 393. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності
- •131.Стаття 395. Види речових прав на чуже майно
20. Поняття цивільно-правових відносин.
Цивільно-правові відносини - це врегульовані нормами сучасного цивільного права особисті немайнові та майнові відносини, засновані на вільному волевиявленні майново відокремлених, юридично рівних учасників, які є носіями суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, що виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів та забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу.
Ґрунтуючись на цьому, можна окреслити такі особливості цивільно-правових відносин:
а) це є особисті немайнові відносини та майнові (відносини власності і товарно-грошові);
б) вони засновані на юридичній рівності і майновій відокремленості учасників;
в) їх формування і здійснення базується на основі вільного волевиявлення суб’єктів.
21. Структура цивільних правовідносин.
З метою індивідуалізації окремих цивільно-правових відносин наука цивільного права окреслює їх елементи: суб'єкти і об'єкти, суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок.
Суб'єкти цивільно-правових відносин. У цивільно-правових відносинах мають брати участь принаймні дві особи. Особи, які є учасниками цивільно-правових відносин, називаються суб'єктами.
Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи (державні підприємства та установи, кооперативи, громадські організації, акціонерні товариства, орендні підприємства), Українська держава, інші організації (наприклад, релігійні організації, спільні підприємства за участю українських та іноземних юридичних осіб, іноземні підприємства й організації).
Громадянам, юридичним особам як суб'єктам цивільно-правових відносин притаманні такі суспільно-юридичні якості: цивільна правоздатність і цивільна дієздатність
Об'єкти цивільно-правових відносин — це те, на що спрямовано суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів громадян та організацій. Тобто об'єктами цивільних правових відносин є:
а) речі;
б) дії, у тому числі послуги;
в) результати духовної та інтелектуальної творчості;
г) особисті немайнові блага.
Зміст цивільних правовідносин становлять суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок.
Суб'єктивне цивільне право — це можливості відповідного суб'єкта.
Юридична суть суб'єктивного права полягає в тому, що воно є видом і мірою дозволеної поведінки, для здійснення якої суб'єкт повинен мати можливість вимагати відповідної поведінки від зобов'язаних осіб.
Суб'єктивне право також пов'язано з суб'єктивним обов'язком, оскільки його здійснення залежить від поведінки зобов'язаних осіб.
Суб'єктивний цивільний обов'язок — це міра необхідної поведінки зобов'язаної особи для задоволення інтересів уповноваженої особи. Він також пов'язаний з правом в об'єктивному розумінні. Так, ст. 224 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати майно у власність покупцеві
22. Види цивільних правовідносин
Залежно від того, який критерій покладено в основу поділу, виділяють такі види цивільно-правових відносин:
а) прості і складні;
б) майнові та особисті немайнові;
в) абсолютні, загальнорегулятивні та відносні правовідносини;
г) активні та пасивні;
д) речові та зобов’язальні відносини.
Прості і складні правовідносини. У більшості випадків кожна особа в цивільних правовідносинах має як права, так і обов’язки. Проте існують цивільно-правові відносини, у яких одна особа (сторона) має лише право, а інша - лише обов’язок. Тому цивільно-правові відносини поділяють на прості і складні.
Особисті немайнові та майнові відносини. Поділ цивільних правовідносин за характером змісту заснований на вченні про предмет цивільно-правового регулювання. Майновими є відносини між суб’єктами з приводу майна. Передусім це правовідносини власності. Однак майнові правовідносини за своїм складом неоднорідні. Є також зобов’язальні майнові правовідносини. Інші відносини, з приводу особистих немайнових благ (честь, гідність, право на ім’я та ін.) називають особистими немайновими відносинами. Досить поширеними є відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності.
Активні та пасивні цивільні правовідносини. Поділ таких правовідносин обумовлюється характером поведінки зобов’язаної сторони. Так, якщо зобов’язана сторона характеризується активною поведінкою, то суб’єктивне право вичерпується лише двома повноваженнями - правом вимоги і правом захисту порушеного суб’єктивного права (в разі виконання обов’язку). При цьому суб’єктивне право покликане забезпечити виконання обов’язку, тобто досягнення активної діяльності зобов’язаної сторони. До активних правовідносин належать зобов’язальні відносини, оскільки боржник зобов’язаний вчинити на користь уповноваженої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу тощо.
В інших правовідносинах зобов’язана сторона повинна утримуватися від порушення суб’єктивного права уповноваженої сторони. Змістом суб’єктивного обов’язку у цьому випадку є пасивна поведінка зобов’язаної сторони. Такі правовідносини називають пасивними. До них належать: відносини власності, авторські і винахідницькі відносини, особисті немайнові відносини тощо.
Якщо майновий інтерес уповноваженої особи може бути задоволений її власними діями, а всі інші особи зобов’язані лише не заважати їй, то такі правовідносини називаються речовими. Це правовідносини власності, відносини щодо володіння і користування майном.
Якщо ж для задоволення інтересу уповноваженої особи необхідні активні дії конкретних зобов’язаних осіб, то такі правовідносини називаються зобов’язальними.
Регулятивні відносини - це правовідносини, через які здійснюється регулювання нормальних економічних (власності, товарно-грошових) та особистих немайнових відносин у суспільстві. Вони виникають із договорів, односторонніх угод і засвідчують правомірну діяльність фізичних та юридичних осіб.
Охоронними називають правовідносини, які виникають між порушником цивільно-правових норм і потерпілим. Вони виникають із правопорушень, тобто порушень правових норм, суб’єктивних прав і заподіяння шкоди потерпілим.