- •1. Поділ права на приватне і публічне
- •2. Співвідношення приватного та цивільного права
- •3. Значення римського права для формування цивільного права України
- •4. Поняття цивільного права України як галузі права
- •5. Предмет цивільного права
- •6. Методи цивільного права.
- •7. Принципи цивільного права
- •8. Функції цивільного права.
- •9. Система гражданского права Украины
- •10. Отграничение гражданского права от других отраслей права
- •11. Понятие гражданского законодательства Украины
- •12. Акты гражданского законодательства Украины
- •13. Действие гражданского законодательства во времени
- •14. Действие гражданского законодательства в пространстве и за кругом лиц
- •15.Акты гражданского законодательства и договор
- •16. Обычай в гражданском праве
- •20. Поняття цивільно-правових відносин.
- •21. Структура цивільних правовідносин.
- •22. Види цивільних правовідносин
- •23. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
- •24. Способи і принципи здійснення цивільних прав.
- •25. Межі здійснення цивільних прав
- •26. Виконання цивільних обов'язків
- •28.Види захисту цивільних прав та інтересів
- •30.Обмеження цив дієздатності особи та визнання їїнедієздатною
- •31. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
- •32.Акти цивільного стану
- •33. Поняття та ознаки юридичної особи
- •34 Сутність юридичної особи
- •35. Цивільна правосуб’єктність юр. Особи
- •Класифікація юр. Осіб
- •37. Форма юр. Осіб приватного права
- •Виникнення та припинення діяльності юр. Осіб
- •Найменування юр. Особи
- •40. Відповідальність юридичних осіб
- •41.Органи юридичної особи.
- •42.Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим,територіальних громад у цивільних відносинах.
- •43.Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •44.Відповідальність за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
- •45.Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав.
- •46.Речі та майно як об’єкти цивільних прав.
- •47.Поняття та ознаки правочину.
- •48.Види правочинів.
- •49. Форма правочину
- •57. Правові наслідки недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину
- •59. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності
- •62. Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
- •64.Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- •65. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти.
- •66. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок.
- •67. Правові наслідки вчинення правочину під впливом помилки.
- •68. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману
- •69. Правові наслідки вчинення правочину під впливом насильства.
- •70. Правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.
- •71. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини.
- •72. Правові наслідки фіктивного правочину.
- •73. Правові наслідки удаваного правочину Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
- •74. Поняття представництва
- •75. Підстава виникнення представництва та його види
- •76. Передоручення Стаття 240. Передоручення
- •77. Представництво за довіреністю Стаття 240. Передоручення
- •78. Представництво з перевищенням повноважень
- •79. Поняття строків та термінів здійснення та захисту цивільних прав і виконання сивіл. Обов’язків
- •80. Класифікація строків (термінів)
- •1. Залежно від суб'єкта встановлення строків (термінів):
- •2. За правовими наслідками:
- •4. За характером визначеності:
- •5. За поширенням:
- •83. Перерыв течения сроков исковой давности.
- •89. Развитие вещно-правовых институтов в гражданском праве Украины
- •90.Понятие и виды вещных прав в современном гражданском законодательстве Украины
- •91.Вещные права и право интеллектуальной собственности
- •92. Характерные черты вещно-правовой защиты
- •93. Формирование концепции права собственности
- •94.Понятие права собственности
- •95.Содержание права собственности
- •96.Осуществление права собственности
- •105. Право державної власності
- •106. Право комунальної власності
- •107. Право власності автономної республіки крим
- •108. Характеристика спеціальних підстав виникнення права публічної власності
- •109. Поняття права спільної власності
- •110. Право спільної часткової власності
- •111. Право спільної сумісної власності
- •112. Еволюція інституту довірчої власності в українському цивільному праві
- •113.Порівняльна хар-ка цивільно-правового регулювання довірчої власності за законодавством зарубіжних країн.
- •114.Поняття довірчої власності у цивільному праві України.
- •115.Виникнення і здійснення права довірчої власності за законодавством України.
- •116.Поняття та зміст права власності на землю.
- •117.Об’єкти та суб’єкти права власності на землю.
- •118.Підстави виникнення,зміни та припинення права власності на землю.
- •119.Права та обов’язки власників земельних ділянок.
- •120.Поняття «житла» та його види.
- •121. Реалізація права власності на житло
- •122. Користування квартирами у будинку житлово – будівельного кооперативу
- •123. Об’єднання власників житлових будинків, квартир
- •125. Захист права власності при позбавленні власника володінням
- •126. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •127. Визнання права власності
- •128. Інші цивільно-правові засоби захисту права власності
- •130.Стаття 393. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності
- •131.Стаття 395. Види речових прав на чуже майно
35. Цивільна правосуб’єктність юр. Особи
Важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності) або здатності брати участь у цивільному обігу від свого імені.
Цивільна правосуб'єктність юридичної особи, тобто її здатність бути суб'єктом цивільних відносин, складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності цієї особи.
Цивільна правоздатність юридичної особи — це її здатність мати цивільні права і обов'язки, яка виникає з моменту створення юридичної особи і припиняється з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про припинення її діяльності.
Згідно зі ст.91 ЦК юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, що за своєю природою можуть належати лише людині.
Водночас обсяг цивільної правоздатності юридичної особи не є безмежним, оскільки визначається її установчими документами. Обмеження цивільної правоздатності юридичних осіб може мати місце за рішенням суду у випадках, спеціально передбачених законом.
Цивільна дієздатність юридичної особи — це її здатність набувати власними діями цивільні права і брати на себе цивільні обов'язки.
Цивільну дієздатність юридична особа реалізує через свої органи, які діють відповідно до закону, інших правових актів і установчих документів.
Для реалізації правосуб'єктності юридичної особи важливе значення має її місцезнаходження (зокрема при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням зобов'язань, у яких вона бере участь, визначенням підсудності спорів тощо).
Для реалізації правосуб'єктності юридичної особи нею можуть створюватися філії та представництва (ст.95 ЦК).
Класифікація юр. Осіб
Класифікація юридичних осіб може проводитися за різними підставами.
Зокрема, юридичні особи поділяються:
1) Залежно від виду права власності на:
а) державні і комунальні юридичні особи — ті, що ґрунтуються на державній або комунальній формі власності.
б) приватні юридичні особи — ті, що ґрунтуються на приватній власності. Об'єктом права приватної власності може бути будь-яке майно за винятками, встановленими законом ( ст.325 ЦК);
в) юридичні особи, що ґрунтуються на спільній власності за участю юридичних осіб і громадян України, юридичних осіб і громадян інших держав (ст.355 ЦК).
2) Залежно від мети створення і діяльності на:
а) комерційні юридичні особи;
б) некомерційні юридичні особи.
В основі цього розмежування лежить ознака наявності або відсутності мети отримання прибутку внаслідок діяльності юридичної особи. Причому для комерційної організації така мета є основною
Юридичні особи, що не є комерційними, можуть створюватися у формі громадських або релігійних організацій, споживчих кооперативів, добродійних та інших фондів, що фінансуються власниками установ, а також в інших формах, передбачених законом.
Юридичні особи, що є комерційними, можуть створюватися у формі господарських товариств, виробничих кооперативів, а також у формі об'єднань вказаних юридичних осіб.
3) Залежно від підстав фінансування на:
а) госпрозрахункові юридичні особи. Госпрозрахунковими юридичними особами визнаються ті, що знаходяться на самоокупності. Вони один раз (при заснуванні) отримують від засновника кошти на праві повного господарського відання, а відтак хазяйнують самі, несуть усі витрати тощо. Вони також можуть бути власниками певного майна, у чому проявляється ознака відокремленості майна юридичної особи та інших осіб;
б) бюджетні юридичні особи.
Бюджетні — отримують від держави кожного року кошти для забезпечення своєї діяльності. Такі юридичні особи мають самостійний кошторис, а керівник юридичної особи користується правами розпорядника кредитами. Майно належить таким юридичним особам на праві оперативного управління. Бюджетним юридичним особам забороняється займатися комерційною діяльністю.
4) Залежно від функцій на:
а) юридичні особи, що господарюють — такі, що ставлять перед собою завдання виробництва продукції, виконання робіт тощо;
б) юридичні особи, що не господарюють, тобто не мають виробничих завдань. До них належать різноманітні громадські організації, політичні партії, школи, музеї, суди тощо. Слід зазначити, що деякі негосподарські організації та об'єднання можуть мати у своєму складі юридичних осіб, що господарюють (наприклад, випускають продукцію, необхідну для забезпечення основної діяльності вказаних організацій).
5) Залежно від відношення засновників до майна на:
а) юридичні особи, засновники яких мають право власності на майно відповідної юридичної особи;
6) юридичні особи, засновники яких мають лише корпоративні права (право вимоги) щодо майна створеної ними юридичної особи.
б) Залежно від кількості засновників на:
а) унітарні юридичні особи — такі, що виникають унаслідок волевиявлення одного власника;
б) юридичні особи, створені кількома засновниками, — господарські товариства, об'єднання підприємств, громадян тощо.
7) За типом правосуб'єктності та функціями на:
а) юридичні особи публічного права. Створюються для виконання функцій публічної влади — управління, забезпечення публічного правопорядку тощо;
б) юридичні особи приватного права. Створюються для досягнення мети, яка має приватний характер, для отримання прибутку та задоволення інших потреб їх засновників.
8) Залежно від організаційно-правової форми на:
а) господарські товариства;
б) установи;
в) об'єднання громадян;
г) об'єднання юридичних осіб тощо.