- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України.
- •2. Чинність к/з за колом осіб. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •4. Чинність (дія, юрисдикція, застосування) кримінального закону у часі.
- •5. Поняття і ознаки злочину.
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава.
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •13. Поняття і критерії неосудності. Обмежена осудність і її кримінально-правове значення.
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •17. Форма вини. Злочини з двома формами вини.
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
- •58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України
- •59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк
- •61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк
- •62. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства ч. 1 ст. 115 кк
- •64. Види умисного вбивства
- •65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк
- •66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк
- •67. Поняття, загальна хар-ка та види тілесних ушкоджень
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121кк) та кваліфіковані його види
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження: види і їх юридичний аналіз ст.. 125 кк)
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122кк
- •72. Залишення в небезпеці – ст.. 135 кк
- •81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види
- •82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.
- •83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.
- •84. Поняття, загальна хар-ка та система злочинів проти власності.
- •85. Поняття, форми та види розкрадання чужого майна.
- •86. Крадіжка – с. 185кк
- •87. Грабіж – ст.. 186кк. Кваліфіковані види.
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою
- •89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.
- •90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.
- •91. Вимагання – ст.. 189кк. Кваліфіковані види.
- •92. Відмінність розбою від вимагання.
- •93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ст. 191кк.
- •96. Контрабанда – ст.. 201 кк. Кваліфіковані види
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами – ст.. 222 кк. Кваліфіковані види
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів і інш. Обов’язкових платежів – ст. 212 кк. Кваліфіковані види.
- •99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.
- •100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)
- •101. Створення злочинної організації – ст.. 255кк.
- •102. Терористичний акт – ст.. 258 кк.
- •103. Бандитизм – ст.. 257кк
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ст. 263 кк.
- •105. Незаконне полювання – ст. 248кк
- •106. Незаконна порубка лісу - ст.. 246 кк.
- •107. Незаконне заволодіння транспортним засобом – ст. 289кк. Кваліфіковані види.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк).Кваліфіковані види.
- •109. Хуліганство – ст. 296кк. Кваліфіковані види
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст.. 304 кк
- •111. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів – ст. 307кк. Кваліфіковані види
- •112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
- •114. Самоправство – ст.. 356 кк
- •115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань –ст. 355 кк. Кваліфіковані види
- •116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
- •117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
- •118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
- •Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
- •120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
- •121. Поняття, загальна характеристика і система злочинів поти правосуддя –
- •122.Невиконання судового рішення – ст. 382кк
53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
До них КК відносить (ч. 3 ст. 52 КК)
штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в санкціях конкретних складів злочину. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості злочину і з урахуванням майнового стану винного у межах від 30 до 1000 н.м. доходів громадян, якщо інше не передбачено статтею ОЧ КК.
Призначається тільки у випадках, коли штраф передбачено спеціально, у санкції статті ОЧ КК.
Штраф може бути призначений з розстрочкою виплати певними частинами до 3-х років (з урахуванням майнового стану засудженого).
Може бути заміна несплаченої суми штрафу громадськими роботами із розрахунку 10 годин гр. робіт за 1 нм. доходів громадян, або виправними роботами: 1 місяць випр. робіт за 4 нм. доходів громадян на строк не більше 2-х років. (ст. 53 КК).
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне покарання - від 2-х до 5-ти років, а як додаткове від 1 до 3-х років.
Призначається і тоді, коли воно не передбачене санкцією статті ОЧ КК за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою чи у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інш. обставин справи, суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Якщо особі призначено судом як основний вид покарання арешт, обмеження волі, тримання в ДБ, або позбавлення волі, а додатково – позбавлення права займатись певною діяльністю чи обіймати певну посаду, то воно поширюється на весь час відбування основного покарання (ст.. 55 КК).
54. Довічне позбавлення волі.
Довічне позбавлення волі (ст. 64 КК)
встановлюється за вчинення особл. тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
Цей вид покарання передбачено в альтернативі з позбавленням волі на певний строк і за обмежене коло собл. тяжких злочинів, напр.:
посягання на життя державного чи громадського діяча (ч. 1ст 112 КК)
умисне убивство за обставин, які обтяжують покарання (ч. 2. ст. 115 КК)
посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю (ст. 379 КК)
застосування зброї масового знищення, якщо спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч.2 ст. 439 КК)
геноцид (ст. 442 КК) тд.
Довічне позбавлення волі є основним і найтяжчим видом покарання, прийшло на зміну смертній карі, яка була передбачена в КК 1960 року як виняткова міра покарання за особл. тяжкі злочини (розстріл).
Призначивши довічне позбавлення волі суд за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину з урахуванням особи винного та умотивувавши своє рішення може перейти до більш м’якого покарання – позбавлення волі на певний строк (ч. 1 ст. 69 КК).
Актом помилування може бути здійсненна заміна засудженому покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років (ч. 2 ст. 87 КК).
Відповідно до закону довічне позбавлення волі не застосовується
до осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років
до осіб у віці понад 65 років
до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.
55. Загальні засади призначення покарання визначені в крим. законі в окремій статті (ст. 65 КК)
Загальні засади (як поняття) призначення покарання встановлені КК правила, якими керується суд у кожній крим. справі при визначенні винному конкретної міри покарання.
Суд призначає покарання:
у межах, встановлених у санкції статті ОЧ КК , що передбачає відповідальність за вчинений злочин
відповідно до положень ЗЧ КК
враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Підстави для призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею ОЧ КК за вчинений злочин, визначається окремою статтею ЗЧ КК. (ст. 69 КК)
Більш суворе покарання, ніж передбачено відповідними статтями ОЧ КК за вчинений злочин може бути призначене за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків на підставах і за умов, визначених законом (ст. 70,71 КК). Таким чином, існують загальні засади призначення покарання, які чітко визначені крим. законом, ними керується суд, призначаючи покарання конкретній особі. Крім цього слід мати на увазі, що суд може призначити більш м’яке або більш суворе покарання за наявності для цього особливих підстав і умов, передбачених і врегульованих крим. законом.