99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.

Безпосередній основний об’єкт злочину – встановлений нормами м/н права та законами Укр. порядок вчинення фінансових операцій та інш. угод з грошовими коштами та інш. майном і зайняття підпр.та інш. діяльністю з метою протидії залучення в економіку «брудних» коштів та виконання Укр. взятих на себе м/н-правових зобов’язань.

Додатковим факультативним об’єктом м. б. :

• інтереси правосуддя

• нормальне функціонування фінансово-кредитної системи

• право власності тощо.

Предмет злочину – грошові кошти та інш майно, здобуті завідомо злочинним шляхом..

Об’єктивна сторона злочину:

1) фінансові операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння чи укладення угоди щодо них;

2) дії, спрямовані на приховання чи маскування: а) незаконного походження таких коштів або іншого майна; б) володіння ними; в) прав на такі кошти або майно; г) джерела їх походження; д) місцезнаходження; е) переміщення;

3) набуття, володіння або використання таких коштів чи іншого майна.

Легалізація (відмивання) – це надання грошам, що відмиваються, та майну офіційного законного хар-ру, маскування їх злочинного походження.

Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із вказаних дій.

Суб’єкт злочину – загальний.

Суб’єктивна сторона цього злочину хар-ся прямим умислом (при обов’язковій обізнаності про злочинне походження грошових коштів та майна). Мета - надання правомірного вигляду володінню, використанню, розпорядженню такими коштами або майном, їх набуттю чи для приховання джерел їх походження.

Кваліфікованими видами легалізація стає при вчиненні дій:

• повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у вел. Розмірі (6000 і більше нмдг) (ч. 2 ст. 209КК), а також при

• вчиненні організованою групою або в особл. вел. Розмірі (18000 і більше нмдг).

100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)

Злочини проти довкілля мають своїм родовим об'єктом суспіль­ні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його наукове об­грунтоване раціональне використання і відтворення природних ре­сурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери.

За своїм безпосереднім об'єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на:

1) злочини проти екологічної безпеки

2) злочини у сфері земле використання землі та надр

3) злочини у сфері земле використання водних ресурсів та атмосферного повітря

4) злочини у сфері земле використання флори та фауни.

Сусп. небезпечність цих злочинів полягає в тому, що вони спричиняють, або можуть спричинити істотну шкоду право охоронюваним об’єктам у сфері довкілля, що в свою чергу ставить в небезпеку здоровя населення, природоохоронні і економічні інтереси сусп.-ва, держави, окремих громадян.

• більшість статей банкетні

• вчиняються шляхом дії та бездіяльності

• більшість із матеріальним складом (формально-матеріальні)

• більшість із них – це злочини невеликої і середньої тяжкості

• суб’єкт: майже завжди спеціальний

• суб’єктивна сторона: необережна або змішана форма вини, кілька умисних