61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк

Безпосередній об’єкт шпигунства – це держ. безпека в інформаційній, політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах.

Предметом злочину є відомості,що становлять держ. таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.

Вони представляють собою інформацію у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої завдає чи може завдати істотної шкоди нац.. безпеці Укр. Ці відомості визнані держ. таємницею (за рішенням держ. експертів з питань таємниць) та включені до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ). З моменту опублікування Зводу ці відомості підлягають охороні збоку держави, їм надають гри секретності, що засвідчує ступінь їх важливості («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно»). Встановлюються також строки, протягом яких ці відомості зберігають значення держ. таємниці (5,10 і 30 років), які можуть бути подовжено за рішенням держ. експертів з питань держ. таємниць.

Види інформації, що належить до держ. таємниці перелічені в Законі «Про держ. таємницю» і зведені у групи:

• у сфері оборони

• у сфері економіки, науки і техніки

• у сфері зовнішніх відносин

• у сфері держ. безпеки та охорони правопорядку.

Об’єктивна сторона шпигунства проявляється у двох діях:

1. передача іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам відомостей, що становлять держ. таємницю, або

2. збирання з метою передачі таких відомостей.

Передача відомостей – це їх повідомлення зацікавленій державі, організації, їх представникам у будь який спосіб (відправлення адресату чи посереднику, закладення в обумовлений тайник тощо), а

Збирання відомостей – представляє собою пошук і добування інформації (шляхом опитування певних осіб, візуального спостереження тощо).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення вказаних дій.

Суб’єктом цього злочину може бути лише спеціальний суб’єкт – іноземець або особа без громадянства (у разі вчинення шпигунства громадянином Укр., дії кваліфікують за ст.. 111 КК – держ. зрада). Така особа має бути осудною і досягти 16 років до вчинення шпигунства.

Суб’єктивна сторона цього злочину хар-ся виною у формі прямого умислу (особа усвідомлює, що вона збирає або передає відомості, що становлять держ. таємницю Укр., і бажає такі дії вчинити).

Особливістю цього злочину є те, що відповідно до визначених законом спец. умов особа може бути звільнена від крим. відповідальності. Такими умовами є:

• особа припинила шпигунську діяльність, яку вона раніше розпочала, та

• добровільно повідомила органам держ. влади про вчинене нею на шкоду Укр. діяння.

Ці дві умови повністю залежать від суб’єкту шпигунства. Третя умова випливає з двох перших :

• суд звільняє таку особу від відповідальності, якщо внаслідок попередньої поведінки особи та вжитих заходів було відвернене заподіяння шкоди інтересам Укр.

На практиці виникають питання про кваліфікацію дій, що охоплюють об’єктивну сторону шпигунства, але пов’язані з використанням АЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж – тоді такі дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – як шпигунство і вчинення злочину у сфері використання АЕОМ, систем та комп. мереж - при встановлені ознак злочинів, передбачених КК Укр.