65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк

об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та ознаки суб’єктивної сторони (див. до № 79)

Крім цього є особливості, які вирізняють цей склад умисного вбивства серед інших видів вбивств і відносять цей склад до так званих привілейованих видів вбивств.

З цього приводу Пленум ВСУ дає роз’яснення, що суб’єктивна сторона вбивства, передбаченого ст.. 116КК, хар-ся не лише умислом, а й таким емоційним станом винної особи, який значною мірою знижував її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Необхідною умовою кваліфікації дій як умисне вбивство, передбачене ст. 116КК, є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло через протизаконне насильство, систематичне знущання чи тяжку образу з боку потерпілого. Насильство при цьому може бути як фізичним, так і психічним. До тяжкої образи слід відносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому людей (систематичне знущання – це вчинення дій не менше трьох разів).

Стан сильного душевного хвилювання (фізіологічний афект) є таким психічним станом людини, що хар-ся короткочасним і бурхливим розвитком, сильним і глибоким емоційним переживанням, яке викликає звуження свідомості, через що значною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними. Фізіологічний афект на відміну від патологічного не виключає осудності особи.

Ще одна ознака цього злочину, яка повинна бути досліджена, це раптовість виникнення стану сильного душевного хвилювання, причиною чого була поведінка потерпілого (як правило, розрив у часі між протиправною поведінкою потерпілого і вбивством в стані сильного душевного хвилювання не перевищує кількох хвилин).

Насильство, знущання і тяжка образа можуть стосуватися як суб’єкту злочину, так і інш. осіб.

Не підлягає кваліфікації за ст.. 116КК умисне вбивство, вчинене після того, як стан сильного душевного хвилювання минув В таких випадках неправомірна поведінка потерпілого зменшує ступінь небезпеки умисного вбивства і пом’якшує відповідальність за нього, але кваліфікація буде за ч. 1 ст. 115КК.

За наявності одночасно кваліфікуючих ознак, таких як особлива жорстокість, вбивство двох або більше осіб тощо, та сильного душевного хвилювання як ознаки ст.. 116КК, кваліфікація вчиненого здійснюється тільки за ст.. 116КК.

Суб’єктивна сторона цього складу вбивства хар-ся умисною виною – як з прямим, так і з непрямим умислом, та обов’язковою ознакою, якою є емоційний стан суб’єкта, тт. стан сильного душевного хвилювання.

У справах такої категорії обов’язковим є призначення судово-медичної експертизи.

66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк

Безпосереднім об’єктом цього злочину є життя новонародженої дитини (вважається такою до 1 місяця з дня народження). Потерпілою особою є власна новонароджена дитина матері.

Об’єктивна сторона виражається:

• діянням (дія чи бездіяльність), спрямованим на позбавлення життя новонародженої дитини;

• наслідком у вигляді її смерті;

• причиновим зв’язком між діянням матері і смертю новонародженої дитини;

• часом і певною обстановкою (під час пологів або ж відразу після них – до 24 годин).

Пологи – це фізіологічний процес народження людини.

Спосіб вбивств новонародженої дитини матір’ю не впливає на кваліфікацію. Отже, таке вбивство може бути здійснене як активними діями (нанесення смертельних ран, удушення, поміщення дитини в умови, що виключають її життєдіяльність тощо), так і шляхом бездіяльності (напр., відмова кормити дитину, поїти її).

Суб’єктом цього злочину може бути лише спеціальний – мати новонародженої дитини. Якщо життя дитини позбавляють інш. особи, вони відповідають за вбивство дитини (п.2. ч. 2 ст.115КК).

Суб’єктивна сторона злочину хар-ся прямим або непрямим умислом.

Підбурювачем до вчинення вбивства дитини матір’ю можуть бути будь-які особи: напр., батько дитини, акушерка інш. Безпосередні співвиконавці підлягають відповідальності за ст. 115КК, а співучасники (підбурювач, пособник) – за підбурювання чи пособництво в умисному вбивстві.

Сусп. небезпечність цього злочину в тому, що таке діяння посягає на життя беззахисної дитини.

Слід відмітити, що суб’єктивні ознаки цього злочину хар-ся певними особливостями:

• вчинення його, як правило, зумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами;

• такий тимчасовий стан (психофізіологічний) породіллі певною мірою може знижувати її інтелектуальні і вольові здатності.

За ступенем тяжкості умисне вбивство матір’ю новонародженої дитини відноситься до злочинів середньої тяжкості.