1. Характеристика прийомів виділень у тексті.

1. Шрифтові

2. Не шрифтові

3. Комбіновані

Прийоми виділень визначаються видавництвом і вказуються на відповідні стор. Оригіналу.

Шрифтові виділення – це виділення окремих слів речень шрифтами інших гарнітур накреслень.

Наприклад

Складання шрифтами жирного курсивного накреслення

1. Слад. Прописними літерами

2. Склад. Шрифтами іншого кегля

3. Склад капітельними літерами

4. Виділення ініціальними (буквиця) літерами

Не шрифтові виділення – це виділення окремих слів речень проміжковим лінійками орнаментами

1. Склад. з втяжкою ( це склад. На зменшений формат по відношеню до формату складання)

2. Склад. В червоний рядок.

3. Склад. з абзацним відступом

4. Склад. з взяттям окремих слів речень в рамки, чи підкреслення їх

Комбіновані – поєднання шрифтових і не шрифтових виділень.

2. Правила складання тексту в хвостовій частині таблиці. Загальні правила складання боковика цифрової і текстової прографки.

Текстові і цифрові елементи боковиків в таблицях ви­ключають переважно в лівий край. При наявності лівої лінійки обрамлення текст відбивають від неї на півкегля основного шрифту, яким набраний боковик, а цифрові дані, наприклад, в логарифмічних таблицях, виключають на середину. Багаторядкові елементи набирають з абзацним відступом першого рядка і втяжкою наступних. Кінцеві неповні рядки тексту боковиків можна доповнювати до формату колонкрапками. Крапки не можна застосовувати, якщо боковик складається тільки з цифрових даних.

У простих боковиків всі елементи починаються з прописних літер, в складних – всі самостійні чи нумеровані елементи завжди починаються з прописних літер, а підпорядковані елементи – з рядкових. В кінці елементів боковика знаки пунктуації не застосовують, за винятком – у потрібному місці – двокрапки.

При наявності підсумкової частини таблиці підсумкова лінійка повинна перекривати слово «Разом» на 12 п. Ці слова в таблицях набирають часто із зміною шрифту, застосуванням розрядки – так, щоб після них було 3—5 крапок. Підсумковий рядок, як правило, заключають по висоті в 24 п. з відбивкою від підсумкової лінійки на 8 п.

Цифрові дані в колонках таблиць необхідно, якщо можливо, розміщувати так, щоб розряди чисел були вирівняні по вертикалі, тобто одиниці під одиницями, десятки під десятками і т.д. Таке розміщення є обов'язковим, коли в таблиці наявна підсумкова частина.

1) – вставити слово, кілька слів

2) – замінити лінійку на напівжирну

3) – вставити формулу

4) – зробити рівномірну розбивку між словами в рядку

5) – скласти капітеллю

БІЛЕТ № 18

1. Встановлення формату і визначення полів в текстовому редакторі ms Word.

В MS Word можна задати формат сторінки і поля клацнувши Файл→Параметри сторінки. Можна вибрати формати які вже є дані в програмі (А4, А3 та інші) а можна вибрати «другой» і ввести формат самим.

Щоб визначити поля потрібно скористатись такою формулою:

2. Формула. Характеристика основних елементів формули.

Це математичний або хімічний вираз в якому за допомогою цих знаків спеціальних символів в в умовній формі існує співвідношення між певними величинами

Характеристика основних елементів формули.

1. Символи – це буквові вирази, які входять до складу формули

2. Коефіцієнт – це арабські цифри, які стоять перед символами.

3. Числа(цифри) – це знаки якими позначають певні вирази.

4. Знаки математичних дій і співвідношень

5. Крупно кегельні знаки – це знаки, які ставляться до певної дії ( інтеграл, сума, корінь)

6. Основний рядок формули – це рядок в якому є основні матем. знаки і співвідношення.

7. Надрядкові і підрядкові знаки

8. Індекси – це певні показники степеня в цифровому або буквеному виразі. Вони поділяються на: субіндекси(нижній) і супраіндекси(верхній).