1. Види коректур. Коректура

Коректура – це процес вичитування коректурних відбитків з складання з метою виправлення помилок за допомогою коректурних знаків.

Види:

Видавнича: її вичитують у видавництві: автор, редактор, коректор Для цього друкарня відсилає у видавництво 4 примірники коректур.

Друкарська: вичитує коректор в друкарні

Коректурні знаки – умовні позначення, які служать для розмітки текстового оригіналу й ілюстрацій та виправлень помилок і технічних неточностей при наборі і верстці.

Застосовуючи коректурні знаки, не можна користуватися простим олівцем.

На коректурних відбитка при багатоколонному складанні чи складанні великого формату можна використовувати праве і ліве поле. Інколи знаки на полях з'єднують на полях зі знаками в тексті лінією.

Всі знаки на полях повинні якнайближче повторюватися на рівні рядка, в якому зроблено правку.

Якщо в одному рядку є декілька виправлень, їх позна­чають різними знаками і на полі повторюють в тій самій послідовності.

При коректуванні пробних відбитків ілюстрацій знаки наносять під зображенням, якщо вони відповідають всьому зображенню. При виправленні окремих ділянок зображення ці ділянки зображення обводять рамкою. Знак виносять на поле і з'єднують з рамкою лінією.

2. Особливості складання цитат.

Цитати – це дослівне відтворення в тексті уривку з твору іншого автора. В системі верстання оформленню цитат приділяється велика увага. Цитати діляться на внутрішньотекстові, тобто набрані впідбір до основного тексту, і самостійні. Самостійні цитати набираються окремими абзацами. Внутрішньотекстові цитати набирають шрифтами того ж кегля і гарнітури, що і основний текст, і обов'язково в лапках. Такі цитати верстають так, як і текст, інколи з виділеннями.

Самостійні цитати можна набирати шрифтами меншого чи більшого кегля основного шрифту. Верстаючи такі цитати, варто звертати увагу на привідність верстки, оскільки застосування більшого чи меншого кегля шрифту веде до зміни кратності висоти сторінки складання до основного кегля шрифту. Якщо цитата набирається з втяжкою, то втяжка повинна бути більшою, ніж абзацний відступ видання.

Цитата закінчується посиланням на джерело, а інколи прізвищем автора в дужках. Якщо таке посилання дають в зносці, тоді безпосередньо за цитатою ставлять знак виноски без відбивки від лапок, якими закінчується цитата.

Три крапки, якими позначають пропуски в цитатах, початок цитати з середини речення чи закінчення, не відби­вають від початку чи кінця цитати і від слів, які обірвані. Після трикрапки роблять пробіл. Лапки від трикрапки також не відбивають. Самостійні цитати можна набирати і без лапок.

84х108/32; 174 ст.; О. ум. др. ар. = ?О. ум. др. ар. = О. фіз. др. ар. х К прив.О. фіз. др. ар. =

О. ум. др. ар. = 5,43 х 1,68 = 9,12

БІЛЕТ № 11

1. Суцільний текст. Технічні правила складання суцільного тексту.

Простий суцільний текст – це текст, для складання якого достатньо лише однієї гарнітури шрифту і не треба особливих способів верстання.При наборі та верстанні такого тексту необхідно забезпечити максимальну читабельність тексту, тобто знайти найкращі формат сторінки складання, кегль і гарнітуру шрифту, оптимальну відстань між рядками тексту.Дуже важливим є правильний вибір пробілів між словами (апрошів) і встановлення абзацних відступів. Абзацні відступи повинні визначатися залежно від ширини сторінки складання (довжини рядка), кегля шрифту, його насиченості, розміру міжрядкового пробілу.Чим ширша сторінка складання, тим більшим повинен бути абзацний відступ. Але слід пам'ятати, що дуже великий абзацний відступ порушує графічну цілісність сторінки складання, а дуже малий – сприймається як випадкова нерівність лівого краю сторінки. Один і той же абзацний відступ при світлому широкому шрифті здається меншим, ніж при густому і насиченому.Остаточне рішення щодо абзацного відступу приймає верстальник залежно від вказівок видавництва і загального естетичного вигляду сторінок складання. Якщо видання набирається шрифтами різного кегля на одній сторінці складання, то розмір абзацного відступу в такому випадку повинен бути зорово єдиним, щоб не розбивати без порядку лівий край сторінки складання.У випадках, коли потрібне виділення лише першого рядка абзацу, можна перший рядок набирати без відступу від лівого краю складання, а решту рядків з відступом (втяжкою).

Найчастіше застосовують такий вид складання при вільній виключці рядків правого краю сторінки і у виданнях з невеликою кількістю тексту чи з текстом, розчленованим рубриками або пробілами на невеликі частини.