- •1.Класифікація шрифтів. Кеглі друкарських шрифтів і їх назви.
- •2. Акциденція. Види акциденції. Особливості виготовлення акцидентних форм.
- •1. Друкарська система виміру, її суть і призначення.
- •2. Правила складання заголовочної частини таблиці.
- •1. Дати визначення ремарки. Технічні правила складання авторських та режисерських ремарок.
- •1. Дати визначення репліки. Технічні правила складання реплік.
- •2. Технічні правила складання елементів формул.
- •1. Характеристика друкарських шрифтів.
- •2. Правила складання боковика таблиці виводу
- •1. Технічні правила складання переліку дійових осіб в драматичних творах.
- •2. Елементи видавничих акциденцій, правила їх складання.
- •1. Зміст. Основні елементи змісту. Технічні правила складання змісту.
- •2. Елементи фірмових бланків і правила їх складання
- •1. Оформлення текстів довідкового характеру. Колонцифри, колонтитули, норма, сигнатура.
- •2. Класифікація таблиць.
- •1. Види коректур. Коректура
- •2. Особливості складання цитат.
- •2. Формати канцелярських таблиць.
- •1. Складання знаків і цифр в суцільних текстах
- •1. Види текстових оригіналів і вимоги до них.
- •1. Варіанти оформлення видань. Що впливає на вибір оформлення?
- •1. Класифікація шрифтів за накресленням вічка.
- •2. Особливості ms Word, необхідність його використання. Інтерфейс програми. Створення нового документу.
- •3. Техніко-оформлюючі правила складання зовнішніх елементів книжково-журнального видання.
- •1. Сторінка складання. Спускові і кінцеві сторінки.
- •2. Види заголовків та правила їх складання
- •3. Історичні етапи розвитку поліграфії.
- •1. Характеристика прийомів виділень у тексті.
- •2. Правила складання тексту в хвостовій частині таблиці. Загальні правила складання боковика цифрової і текстової прографки.
- •1. Встановлення формату і визначення полів в текстовому редакторі ms Word.
- •2. Формула. Характеристика основних елементів формули.
- •3. Складання заголовків у підбір до тексту «ліхтариками» і «квартиркою»
- •1. Види текстових оригіналів і вимоги до них.
- •2. Характеристика коректурнів знаків і, іі, ііі груп.
- •2. Технічні правила складання окремих частин таблиць (нумерація граф, нумераційних заголовок, підсумкової лінійки)
- •3. Акциденція, особливості складання форм акциденції та підготовка оригіналів.
- •1. Класифікація комп’ютерних шрифтів, їх властивості та вибір шрифту.
- •2. Канцелярська акциденція. Правила складання анкет
- •3.Загальні правила складання суцільного тексту в текстовому редакторі ms Word.
- •1. Гарнітури друкарських шрифтів, їх застосування.
- •2. Техніко-оформлюючі правила складання канцелярських таблиць
- •1. Класифікація шрифтів за рисунком. Характеристика шрифтів і-ііі груп.
- •2. Правила і техніка складання математичних формул ms Word.
- •3. Правила складання видавничої акциденції.
- •1. Характеристика шрифтів за рисунком іv-VII.
- •2. Складання тексту зі зносками. Вставляння зносок за допомогою пункту меню «Вставка».
- •3. Класифікація акцидентних форм.
- •1. Характеристика шрифту як засобу поліграфічного відтворення тексту. Види шрифтів, їх використання.
- •2. Правила складання формул з пиставними крупнокегельними знаками
- •3. Групування рядків в акцидентному наборі.
- •1. Види виділень у тексті, способи та привела їх виконання
- •2. Складання формул засобами Microsoft Equation 3.0.
- •3. Види форм малої акциденції, композиція форм. Техніка і технологія складання.
- •1. Одиниці вимірювання в поліграфії.
- •2. Правила складання анкет
- •3. Методи виправлення помилок на коректурному відбитку за допомогою коректурних знаків. Прийоми виправлень текстового складання.
- •1. Особливості ведення тексту, береження і закриття документа, встановлення формату і визначення полів.
- •2. Класифікація книжково-журнальних табл. По змісту, по розміщенню на стор., по оформленню
- •3. Види коректур. Вимоги до коректурних відбитків.
- •1. Сучасні та перспективні форми існування книги. Види друкованих видань згідно дсту 3017-95. Видання Основні види. Терміни та визначення.
- •2. Правила складання окремих дрібних частин тексту (епіграфів, присвят).
- •1. Особливості складання плакатів.
- •2. Коректор, його функції. Техніка читання коректури. Вимоги до коректурних відбитків.
- •57. Правила складання заголовочної і підзаголовочної частини таблиці. Форматування тексту в головці, боковику та прографці.
- •58. Види колонтитулів. Оформлення текстової частини колонтитулів. Створення колонтитулів засобами ms Word.
- •1. Бібліографічні списки. Правила складання бібліографічних списків.
- •2. Класифікація формул. Особливості формульних оригіналів і підготовка їх до складання.
- •3. Види великої акциденції, особливості їх оформлення і правила складання.
- •1. Композиційне розміщення елементів у видання.
- •2. Редагування тексту. Пошук і заміна. Перевірка орфографії
- •47. Правила складання пісень
- •1. Види довдково-допоміжного тексту. Прийоми оформлення колонцифр, колонтитулів.
- •1. Характеристика прийомів іиділень у тексті.
- •2. Афіша. Види афіш. Техніко-оформлюючі праила складання афіш.
2. Правила складання заголовочної частини таблиці.
Заголовочна частина таблиці може бути простою і складною, а може складатися з декількох ярусів.Тексти заголовків, якщо можливо, варто розташовувати горизонтально. При великому заголовку і вузьких графах текст розміщають вертикально, при цьому заголовки всіх решта граф, крім боковика, можна теж розставляти вертикально.У заголовках, які розміщені горизонтально, рядки тексту виключають посередині графи з відбивкою від вертикальних лінійок не менше ніж на 2 п. По висоті заголовки розміщають також посередині. Верхня відбивка від горизонтальних лінійок, як правило, на 2 п. більша, ніж нижня.Рядки заголовків, розташованих вертикально, завжди починають від однієї горизонтальної лінії. Заголовочну частину таблиць переважно набирають шрифтами того ж кегля, що і хвостову. Однак, щоб уникнути вертикального розташування заголовків, їх можна набирати кеглем на ступінь нижче, ніж кегль шрифту боковика і прографки. В одноярусному заголовку текст кожної графи набирають з прописної літери.
а) , кг–12 п б) , кг–10п в) , кг–11п
БІЛЕТ № 4
1. Дати визначення ремарки. Технічні правила складання авторських та режисерських ремарок.
Ремарки – це вказівки до постановки в драматичних творах.Ремарки в драматичному тексті можуть бути двох видів, а саме: пояснення за ходом усієї дії та перед початком дії і зауваження, що відносяться до дійової особи, яка подає репліку. Перші ремарки називають режисерськими, другі – авторськими. Режисерські ремарки розміщують окремими рядками і набирають кеглем на ступінь нижчий від шрифту реплік.Найчастіше ремарки поміщають по центру сторінки «окремими рядками», хоча їх можна верстати по-різному, відповідно до композиції видання.Від реплік ремарки відбиваються невеликими пробілами (від 2 до 6 пунктів), якщо можливо, однаковими згори і знизу. Авторські ремарки верстають впідбір з іменами дійових осіб чи репліками і набирають курсивом в дужках без зміни кегля шрифту.
2. Правила складання тексту з виділеннями.
У багатьох виданнях, щоб привернути увагу читача, окремі шрифтові моменти тексту роблять зорово інакшими, ніж весь текст, створюючи тим самим на сторінці ділянку іншої насиченості, іншого розміру, іншої контрастності і т. п. Всі ці засоби, так звані акцентування та виділення, умовно поділяють на дві групи.Перша група – це шрифтові виділення, пов'язані із зміною накреслення гарнітури і кегля шрифту, а саме:
використання капітелі, тобто використання для виділення шрифту рядкових літер, в якому окремі літери, що мають виносні елементи, замінено на такої ж висоти прописні;
використання курсивного накреслення шрифту, який застосовується у всіх видах літератури для акцентування думок автора, інтонаційно-логічного підсилення в тексті, виділень термінів, власних імен, для імітації рукописного тексту при наборі посвят, підписів, дат листів, документів і т. п.;
використання півжирного прямого рядкового шрифту для створення сильного кольорового контрасту на сторінці складання між основним шрифтом і тим, який виділяється в навчальній літературі; для виділення правил і визначень – у словниково-довідкових виданнях.При верстанні тексту з такими виділеннями слід пам'ятати, що при великій кількості виділень на сторінці вони роблять її роздрібленою і порушують читабельність тексту;
використання шрифту іншого кегля, наприклад, в наборі цитат. Використовується такий спосіб з метою підкреслення послідовно зростаючого інтонаційного підсилення;
використання шрифту іншої гарнітури. Цей спосіб є одним з найсильніших засобів акцентування, незалежно від кегля чи накреслення шрифту. Застосовують цей засіб для виділення окремих текстів, рядків чи абзаців, коли півжир-ний шрифт своєї гарнітури для виділення є недостатнім.
Друга група – це нешрифтові виділення, до яких входять:
використання розрядки, яка не змінює характеру основного шрифту, а лише висвітлює його і сповільнює ритм читання через збільшену відстань між літерами. Розрядку використовують тільки для виділення окремих слів і невеликої кількості рядків. Не використовують розрядку у виданнях дошкільного і молодшого шкільного віку.
Особливу увагу слід звернути на тексти, набрані на комп'ютері, в якому немає програми переносів.
— застосування рамок є одним з найбільш активних засобів нешрифтового виділення. Цей спосіб застосовується для виділення особливо важливих частин тексту – таких, як правила в підручниках, для імітації різних документів у поєднанні з іншими виділеннями, такими, як складання на зменшений формат, застосування шрифтів інших гарнітур чи накреслення;
— застосування складених елементів, які верстають поряд з текстом, який необхідно виділити чи зробити на ньому акцент. Найчастіше такі елементи заверстують на полях чи у першому рядку тексту, на який потрібно звернути увагу читачеві. При заверстуванні таких елементів слід уважно їх вибирати, не порушуючи їх зв'язку з існуючим шрифтом і загальну композицію оформлення текстових розворотів, стилеву особливість твору, структуру і характер тексту.
Верстаючи видання, де є багато виділень, слід пам'ятати, що активність того чи іншого способу виділення знаходиться в прямій залежності від особливостей складання тексту.
Зміни в оформленні акцентувань і виділень можливі за згодою автора чи редактора видання.
а) 60х70/16
60/4 = 150 мм 150х175 мм – до об
70/4 = 175 мм 145х165 мм – після об
б) 84х108/32
84/4 = 210 мм 135х210 мм – до…
108/8 = 135 мм 130х200 мм – після…
в) 70х90/16
70/4 = 175 мм 175х225 мм – до…
90/4 = 225 мм 170х215 мм – після…
БІЛЕТ № 5