Розділ 1 Поняття про наукову діяльність

1.1. Поняття науки і наукової діяльності

Наука є особливим видом людської пізнавальної діяльності, спрямованої на вироблення об’єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань про навколишній світ. Основою цієї діяльності є збір фактів, їх систематизація, критичний аналіз і, відповідно, синтез (узагальнення) нових знань або узагальнень, які не тільки описують природні або суспільні явища, що спостерігаються, але й надають змогу створювати причинно-наслідкові зв’язки, і, як результат, – прогнозувати.

Серед основних цілей науки можна назвати:

• пізнання і пояснення явищ навколишнього світу за допомогою законів, теорій та принципів;

• покращення якості життя завдяки застосуванню останніх наукових досягнень у практиці;

• прогнозування певних фактів, явищ тощо та формування вмінь спрямовувати процеси, які відбуваються в реальності.

Виходячи з цього, наукову діяльність можна визначити як інтелектуальну діяльність, спрямовану на отримання й застосування нових знань для вирішення певних проблем та забезпечення функціонування науки як єдиної системи.

Наукова діяльність у свою чергу тісно пов’язана з науковим дослідженням – процесом вивчення, експерименту, концептуалізації та перевірки теорії, пов'язаним з отриманням наукових знань.

Сучасні наукові дослідження здійснюються за трьома основними напрямами:

1. Фундаментальні наукові дослідження, які ґрунтуються на глибокому й всебічному вивченні предмета з метою отримання нових основоположних знань та з’ясування закономірностей досліджуваних явищ. Термін “фундаментальний” (з латини fundare – засновувати, започатковувати) відображає спрямованість цих наук на дослідження першопричинних, основних законів природи.

2. Прикладні наукові дослідження – це дослідження, що використовують досягнення фундаментальної науки для вирішення практичних задач.

3. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки – тут поєднуються наука з виробництвом, забезпечуючи таким чином як наукові, так і технічні проробки цього проекту.

Неодмінною умовою будь-якої наукової роботи починаючи від перших студентських досліджень й до докторської дисертації є ясність мети, вмотивованість поставлених завдань, чітке уявлення про те, що необхідно встановити, як це зробити і навіщо, яким є об’єкт дослідження, які критерії його виокремлення в матеріалі, в якій галузі науки він уже розглядався, що про нього вже відомо, ким отримані існуючі результати, що є ще невирішеним [2, с. 25]. Тобто будь-яке наукове дослідження вимагає кропіткої підготовчої роботи, яка охоплює збір інформації про об’єкт дослідження і уможливлює ефективний хід дослідження.

Загальні вимоги до наукового дослідження сформульовані в багатьох офіційних постановах та рекомендаціях, їх можна коротко узагальнити у наступному: формулювання завдань повинно бути конкретним, походити від сучасного стану розгляду питання та обґрунтовуватися шляхом аналізу відповідних наукових робіт.

Основні вимоги, які офіційно висуваються до наукових робіт, зокрема вимоги щодо актуальності, новизни, достовірності, практичного та теоретичного значення, так чи інакше повинні відбиватися у будь-якій науковій роботі, однак вони відрізняються масштабністю в залежності від виду дослідження. На жаль, часто про значення цих вимог згадують лише тоді, коли робота вже закінчена, і намагаються узгодити їх з вже отриманими результатами. Між тим продумати цю сторону питання слід до моменту планування роботи, хоча в процесі роботи ці обґрунтування можуть змінитися.

Таким чином, цей посібник допоможе як початківцям, так і досвідченим науковцям скоординувати своє наукове дослідження відповідно до існуючих вимог та отримати плідні результати від своєї наукової роботи.