3.3.1.2. Організація медичного забезпечення потерпілого населення внаслідок повені

Коли виникає небезпека повені, то дії відповідних комітетів і комісій мають бути такими: оголосити тривогу в зоні кризи; якщо ситуація потребує, розпочати евакуаційні заходи згідно з планом; визначити ділянки, де необхідна допомога; виявити, хто з населення потребує її, надати допомогу; підтримувати зв'язок з медичними службами.

На випадок повені має існувати план спільних дій служб цивільного захисту населення, МО, міліції і медичних формувань ДСМК; при цьому важливо ясно передбачити вірогідність лиха, його місце і час.

Для ліквідації медичних наслідків катастрофічних затоплень місцеві органи охорони здоров'я завчасно розробляють плани медичного забезпечення населення, яке мешкає в зонах можли­вих повеней або катастрофічних затоплень.

Керівництво наданням медичної допомоги потерпілим і про­веденням евакуаційно-рятувальних робіт медичними установа­ми міст (районів) здійснюється через завідуючих міськими (районними) відділами охорони здоров'я, які одночасно очолю­ють і міські (районні) медичні комісії.

Сповіщення та збір комісій при відділах охорони здоров'я міста (району) проводиться за вказівкою голови міського (район­ного) виконкому або його заступника з надзвичайних ситуацій.

У проведенні заходів, спрямованих на ліквідацію медичних наслідків повеней, бере участь вся система охорони здоров’я з безпосереднім залученням формувань різних служб, призначених для проведення евакуаційно-рятувальних робіт і надання медичної допомоги. Для надання екстреної медичної допомоги в першу чергу залучаються бригади екстреної медичної допомоги, сформовані на базі міських, центральних, районних, дільничних лікарень, а також поліклінічних установ і здоров пунктів.

Надання екстреної медичної допомоги відразу на великій території розрізненим групам населення обумовлює роботу зазначених бригад невеликими силами на значній ділянці, іноді на великій відстані однієї бригади від іншої. У деяких випадках, розташовуючись на плавзасобах (катерах, моторних човнах), медичні сестри і лікарі бригад змушені будуть діяти самостійно. Всі особи, які беруть участь у порятунку на воді, мають бути забезпечені рятувальними засобами (поясами, рятівними колами тощо).

Надання першої медичної допомоги потерпілим – це, насамперед, зігрівання (укриття від холоду), проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ), закритий масаж серця, накладання пов’язок при травмах, тимчасова іммобілізація переломів.

Перша лікарська допомога обмежується заходами, спрямованими на підтримку життєвих функцій організму.

Для організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у зонах катастрофічного затоплення направляються групи, створені на базі СЕС різного рівня.

3.3.2. Селі

Різновидом повені є сель.

Сель (селевий потік від арабського сайль — бурхливий потік) - бурний грязьовий або грязьо-кам'яний потік, що складається з суміші води і уламків гірських порід, раптово виникає в басейнах невеликих гірських річок. По причині його виникнення - інтенсивні і тривалі зливи, швидке танення снігу або льодовиків, прорив водоймищ, рідше землетрус, виверження вулканів, селі класифікують на дощовий, сніговий, льодяниковий, вулканогенний, сейсмогенний, антропогенний.

Частіше селі класифікуються за своїм впливом (руйнівною дією) на споруди (табл. 4).

Таблиця 4.

Типи сельових потоків та їх вплив на споруди

Типи селю	Вплив на споруди	Обсяг сельового виносу, м^3
Малопотужний (I)	Невеликі розміри, часткове замулювання отворів водопропускних споруд	< 1· 10^4
Середньопотужний (II)	Сильні розмиви, повне замулювання отворів, пошкодження і знос споруд без фундаменту	10^4 - 1· 10^5
Потужний (III)	Велика руйнівна сила, знос мостових форм, руйнування опор мостів, будівель з каменю, шляхів	1· 10^5 - 1· 10^6
Катастрофічний (IY)	Руйнування цілком будівель, ділянок шляхів разом з полотном і спорудами, поховання споруд під наносами	>1· 10^6

Сель містить у своєму складі тверді матеріали (10-75 % обсягу) і рухається зі швидкістю понад 10 м/с. Обся­ги селю можуть сягати сотень тисяч - мільйонів кубометрів, а розміри гірських порід — до 3-4 м у поперечнику і масою до 100-200 т.

На відміну від звичних потоків сель рухається, як правило, окремими хвилями, а не безперервним потоком. Одночасно виноситься величезна кількість в'язкої магми. Крутий передній фронт селевої хвилі висотою від 5 до 15 м утворює «голову» селя. Максимальна висота валу водо-грязьового потоку іноді досягає 25 м. При зустрічі з перешкодою сель переходить через них, продовжуючи нарощувати свою енергію.

Володіючи великою масою і високою швидкістю пересування (до 15 км/год), селі руйнують будівлі, дороги, гідротехнічні і інші споруди, виводять з ладу лінії зв'язку, електропередач, приводять до загибелі людей і тварин. Все це продовжується дуже недовго – 1-3 години. Час від початку виникнення в горах і до моменту виходу його в рівнинну частину обчислюється 20-30 хвилин.

У Карпатах є велика кількість сельонебезпечних водотоків, які впадають у річки Дністер, Прут, Тису. Вони являють собою розріджені опливні або зсувні маси. Особливо небезпечними вони стали в останнє десятиріччя через безсистемне знищення лісів на гірських схилах.

В Криму сельові процеси спостерігаються, головним чином, в басейнах південно-східної частини схилу Головної гряди (рр.. Ворон, Ай-Серез), а також в численних балках південно-західної частини та в басейнах річок північного схилу (Альма, Бельбек, Кача та ін.). Тут, в основному, утворюються турбулентні сельові потоки.

Найтяжчі наслідки мала природна катастрофа, пов’язана із селем, що стався в Колумбії у 1985 р., де внаслідок сходу сельового потоку загинуло близько 30 000 чоловік, а також знищено 4,5 тис. житлових і адміністративних будинків у м. Армеро.