3.3.3. Затори і зажори льоду на ріках

Затор – це скопичення льоду в руслі, що обмежує течію річки. В результаті відбувається підйом води і її розлив.

Затор утворюється зазвичай в кінці зими і в весняний період при руйнуванні льоду. Складається з великих і маленьких льодин.

Зажор – явище, подібне до затору льоду. Але, по-перше, зажор складається рихлого льоду, по-друге спостерігається на початку зими.

Безпосередня небезпека цих явищ заключається в тому, що відбувається різкий підйом води. Вода виходить з берегів і затоплює місцевість. Крім того, небезпеку становлять і скопичення льоду на берегах висотою до 15 м, які часто руйнують прибережні споруди.

Зажорні явища призводять до більш тяжких наслідків, тому що відбуваються на початку, а інколи і в середині зими і можуть тривати до 1,5 місяців. Вода, що розлилася замерзає на лугах і в інших місцях, утворюючи складності для ліквідації наслідків такого стихійного лиха.

Місця утворення заторів льоду можна поділити на постійні і непостійні. Постійні місця відомі. Непостійні – відомі менше. В більшості це круті повороти в поєднанні зі звуженням русла.

3.3.4. Нагони

Нагони – це підйом рівня води, що спричинений дією вітру на водяну поверхню. Такі явища трапляються в морських устях великих річок, а також великих озерах, водоймищах.

Головною умовою утворення слугує сильний і тривалий вітер, який є характерним для глибоких циклонів.

Основною характеристикою, за якою можна судити про величину нагону, є нагонний підйом рівня води, зазвичай виражається в метрах. Іншими величинами є глибина розповсюдження нагонної хвилі, площа і тривалість затоплення.

Головні фактори, що впливають на величину нагонного рівня – швидкість і напрямок вітру. В таких умовах швидкість зазвичай сягає 25 м/с, а інколи і більше. Так, найбільш катастрофічні нагонні повені були в Петербурзі (1777, 1824, 1924, 1955 рр.). Максимальний підйом води сягав 2-4 м.

Нагонні повені нерідко охоплюють великі території. Тривалість затоплення знаходиться в межах від декількох десятків годин до декількох діб.

Чим більше водоймище і менша його глибина, тим більших розмірів сягають нагони.

3.3.5. Снігові лавини, заноси і зледеніння

Снігові лавини - скидаються з схилів гір під впливом сили тяжіння сніжні маси.

Снігові лавини, заноси і зледеніння — все це прояви стихій­них сил природи у зимовий період. Вони виникають внаслідок сильних снігопадів, які можуть тривати від кількох годин до кількох діб.

Вражаюча здатність лавини різна. Лавина в 10 м³ вже представляє небезпеку для людини і легкої техніки. Крупні - можуть зруйнувати капітальні інженерні споруди, утворити важко- або непереборні завали на транспортних трасах.

Швидкість є однією з основних характеристик рухомої лавини. В окремих випадках вона може досягати 100 м/с.

В Україні найчастіше такі стихійні лиха трапляються на Закарпатті.

У переважній більшості в гірських районах лавина сходить щорічно, а іноді і кілька разів в рік.

Замети, зледеніння, лавини впливають на роботу транспорту, комунально-енергетичного господарства, установ зв'язку, сільськогосподарських об'єктів тощо. Особливо небез­печними є снігові обвали в горах, які мають велику руйнівну силу, завдають великого матеріального збитку і призводять до людських жертв. Різкі перепади температур під час снігопадів спричинюють покриття різних поверхонь льодом або мокрим снігом, наслідком чого є порушення ліній зв'язку, електропе­редач тощо.

З виникненням загрози снігових заметів і зледеніння приво­дяться в готовність відповідні служби і формування, інформуєть­ся населення. В містах снігоочисні роботи у першу чергу про­водять на основних транспортних магістралях, відновлюють роботу об'єктів, що забезпечують, енерго-, тепло- і водопоста­чання. Сніг із дорожнього полотна видаляють у підвітряний бік. Широко використовують інженерну техніку, що знаходиться на оснащенні формувань, а також снігоочисну техніку об'єктів. У проведенні робіт бере участь весь наявний транспорт, наванта­жувально-розвантажувальна техніка і населення.

При зледенінні найбільше піддаються руйнівній дії стихії ліні електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. У боротьбі зі зледенінням використовують три способи -механічний, тепловий та із застосуванням антиобмерзників Механічний спосіб полягає в тому, що намерзлий лід і сніг збивають із дротів жердинами, шкребками, укріпленими на жер динах, мотузками, перекинутими через дроти. На контактних мережах електрифікованого транспорту застосовують спеціально обладнані автодрезини й електровози. При тепловому способі використовують змінний або постійний струм.

На дорогах лід сколюють або засипають піском, шлаком дрібним гравієм (передусім на ділянках із поганою видимістю і на поворотах).

Боротьба зі сніжними лавинами є тривалою і організується протилавинними службами.