- •З дисципліни Медицина катастроф
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки:
- •1. Тема: Стихійні лиха, їх медико-тактична характеристика.
- •Хід заняття
- •1. Вступна частина
- •2. Перевірка вихідного рівня знань і навичок студентів з питань раніше вивченого матеріалу (усно).
- •3. Навчальні питання
- •3.1. Визначення і класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •3.2.Стихійні лиха геологічного характеру
- •3.2.1. Землетруси
- •Сейсмічна шкала інтенсивності прояву землетрусу на поверхні Землі за 12-бальною шкалою Меркаллі (msk-64)
- •Приблизне співвідношення між магнітудою за Ріхтером і максимальною інтенсивністю за шкалою msk-64
- •3.2.1.2. Можливий характер ураження людей під час землетрусів
- •3.2.1.3. Організація медичного забезпечення потерпілого населення внаслідок землетрусу
- •Що робити під час землетрусу
- •Що робити після землетрусу
- •3.2.2. Вулканічна діяльність.
- •3.2.3. Зсуви
- •Стіхийні лиха гідрологічного характеру
- •3.3.1. Повені
- •3.3.1.1. Можливий характер ураження населення. Розмір і структура втрат
- •Характеристика втрат за зонами затоплень, % від чисельності населення
- •3.3.1.2. Організація медичного забезпечення потерпілого населення внаслідок повені
- •3.3.3. Затори і зажори льоду на ріках
- •3.3.4. Нагони
- •3.3.5. Снігові лавини, заноси і зледеніння
- •3.4. Стихійні лиха метеорологічного характеру
- •3.4.1.Урагани і шторми, смерчі
- •3.4.2. Блискавки
- •3.4.3. Посухи
- •3.4.4. Природні пожежі
- •4. Заключна частина
3.2.1.2. Можливий характер ураження людей під час землетрусів
Аналіз причин травм, зроблений при вивченні минулих землетрусів, свідчить, що в 10 % випадків травми були отримані безпосередньо від обвалів, руйнації стін і дахів будинків, у 35 % — від падіння конструкцій і уламків споруд, в 55 % причинами травм було неправильне поводження самих потерпілих, неусвідомленість власних дій, обумовлених нервово-психічним стресом (вистрибування з вікон, забиття під час поспіху тощо).
За міжнародною статистикою, під час землетрусу кількість тих, хто вижив, і тих, хто загинув, чітко співвідноситься як 3:1, при цьому санітарні втрати можуть сягати 10-12 % від кількості тих, хто потрапив до зони землетрусу.
Під час землетрусів, що супроводжуються масовою руйнацією будинків і споруд, основним чинником травматичних ушкоджень є компресія, обумовлена ушкоджуючим впливом великої сили протягом досить тривалого проміжку часу. Саме цим пояснюються розміжчення м'яких тканин, переважно кінцівок, переломи хребта в нижньо-грудному, верхньо-поперековому сегментах, причому за механізмом осьової компресії, переважання відносно легких форм ушкоджень головного мозку, що часто супроводжується синдромом тривалого роздавлювання м'яких тканин голови. Цей механізм обумовлює або руйнацію черепа і травму, не сумісну з життям, у разі навантажень, що руйнують череп, або відносно легку травму головного мозку, у разі навантажень, не здатних зруйнувати череп при його стисканні. У більшості потерпілих із черепно-мозковою травмою були струси або забиття головного мозку легкого ступеня з ушкодженнями м'яких тканин.
Для осередків землетрусів характерна значна кількість поєднаних, а також комбінованих ушкоджень, які неминуче виникають під час руйнацій житлових і промислових будинків та споруд. Під час землетрусу частою травмою голови є скальпування шкіри черепа предметами, що летять із висоти, конструкціями у процесі руйнації будинку.
У Ашхабаді під час землетрусу 1948 р. така травма становила 15 % від усіх травм черепа. У Вірменії вони також зустрічалися часто. У структурі втрат досить поширеними є тяжкі поєднані і множинні травми. Як відомо, вони частіше ускладнюються шоком, кровотечею, нагноєнням і взаємно обтяжуються, що потребує тривалішого лікування. Перспективи одужання менш сприятливі.
Заслуговує на особливу увагу висока частота серед травм синдрому тривалого стискання (краш-синдром). У Вірменії він спостерігався у 23,8 % потерпілих, в Італії — 21,8 %, у Хіросимі — 20 %.
У кожному випадку сильного землетрусу неминучою є поява серед населення психічних реакцій, тяжкість яких залежить як від руйнівної сили землетрусу, так і від особистості самого потерпілого. Емоційні реакції, що виникають у зв'язку з побоюваннями за своє життя і життя своїх близьких, є результатом впливу стресової ситуації. Вони виявляються в людей почуттям страху, сильним загальним збудженням або загальмованістю, внутрішнім напруженням, порушенням сну, істеричними реакціями.
Також у осіб в зоні землетрусу збільшується частота нападів гострої серцевої недостатності, інфаркту міокарда, гіпертонічних кризів, гострих порушень мозкового кровообігу, зростає кількість передчасних пологів.
В осередку землетрусу внаслідок руйнації місткостей із СДОР або на радіаційно небезпечних об'єктах (РНО) можуть виникнути вторинні осередки хімічного або радіоактивного зараження. У такій ситуації можуть статися масові отруєння людей аміаком, хлором, іншими хімічно небезпечними речовинами або ураження іонізуючим випромінюванням.
Руйнація комунальних, газових і енергетичних мереж, систем водопостачання, а також житлових будинків призводить до значного погіршення санітарно-гігієнічного й епідемічного стану в районі стихійного лиха. Такі складні обставини є передумовою для виникнення масових інфекційних захворювань.
Отже, уражаючими факторами землетрусу є:
Безпосередня - динамічна /механічна/ дія;
Ускладнення санітарно-гігєнічного та епідемічного стану;
Психоемоційна дія.