Забезпечення сировиною

1.	Село Оситняжка.
2.	Село Тишківка.
3.	Село Пастирське.
4.	Село Сердюківка.
5.	Село Капітанівка.
6.	Село Червоний Хутір
7.	Село Богуново.
8.	Село Софіївка.
9.	Село Макіївка.
10.	Село Попівка.
11.	Село Сердюківка.
12.	Село Ташлик.
13.	Село Санжариха.
14.	Село Тернівка.
15.	Село Грушівка.
16.	Село Калинівка.
17.	Село Мушне.
18.	Село Мала Смілянка.
19.	Село Капустянка.
20.	Село Хвацьке.

1.1 Місце розташування підприємства, його

ПІДПОРЯДКОВАНІСТЬ ВИЩЕ СТОЯЩИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ, РІК ЗАСНУВАННЯ, СТРУКТУРАКЕРІВНИЦТВА, НОМЕНКЛАТУРА ВИРОБЛЯЄМОЇ ПРОДУКЦІЇ, ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, ЗАБЕСПЕЧЕННЯ СИРОВИНОЮ, РЕЖИМ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Завод в Капітанівці побудований в 1846 році О.О.Бобринським був одним із перших в південно-західній час­тині України разом із заводами Смілі, Грушківці, Яблунівці. Спо­чатку завод являв собою плетену побудову, обмазану глиною. Бу­ряк обмивався і подрібнювався вручну на тертушках, а потім отриману стружку завантажували в прес з кінним приводом шля­хом відтискання отримували клітинний сік. Отриманий сироп ро­зливали в форми для охолодження і в охолодженому розчині ви­кристалізовувалась сахароза. Висушували цукор відкритим спо­собом і готову продукцію розповсюджували серед споживачів. Продуктивність заводу в перші роки складала всього 150 берків­ців за добу (1 берковець -164 кілограми).

В 1848 році завод був вдруге перебудований. Побудована піч для отримання вапна та газу. Встановлена 12-членна дифу­зійна батарея, бурякорізки, горизонтальні випарні апарати. В цьому ж році було побудовано будівлю котельної з десятьма кот­лами батарейної системи, що дозволяло довести добову переро­бку буряку до 2300 берківців.

В 1910 році завод реконструюється в третє. Заводський ко­рпус являє собою будівлю довжиною 65 метрів, при ширині 32 метра. Встановлений єдиний центральний двигун-турбогенератор в 600 кВт, всі насоси замінені відцентровими з індивідуальним приводом. Застосування цієї зовсім нової для цукрової промисло­вості системи дозволило довести в 1912 році продуктивність за­воду до 4000 берківців за добу. Підвищився і вихід цукру із од­ного берківця, так якщо в 1840 році вихід цукру не перевищував 1,5, то в 1912 році він збільшився до 12,3 % до маси переробле­ного буряку.

В 1935-1936 роках завод реконструюється знову. Встанов­лено під'ємне колесо до бурякомийки системи Добровольського, періодична сатурація замінена безперервною - безбарботерною, екрановано поверхні нагріву котлів низького тиску, згодом екра­новано поверхні нагріву котлів високого тиску. Перед Великою Вітчизняною війною завод являв собою добре оснащене новою технікою підприємство.

Відновлювальні роботи почалися після звільнення міста в лютому 1944 року. Був побудований головний корпус

і котельня, встановлено нове обладнання і в 1949 році Капітанівський цукро­вий завод дав першу післявоєнну продукцію. В 1959 році реконс­труйовано бурякопереробне відділення з встановленням вітчиз­няного типового безперервно-діючого обладнання: буряконососи ЦИС-400, каменеловушка Соколова-Павлюка, бурякомийка КМЗ-57, Автоматичні ваги ДС-800, відцентрові бурякорізки, безперер­вно-діючий дифузійний апарат РДА-57 та інше. В сокоочисному відділенні встановлено дискові фільтри, сульфітатор Смілянсь­кого машинобудівного заводу.

В 1967 році побудована нова ТЕЦ, в якій всі процеси авто­матизовані.

Механізовані роботи на бурякоприймальному пункті за до­помогою буртоукладочних машин (БУМів) та інші машини. Для відбору аналізів буряку встановлений пробовідбірник «РЮПРО» з поточною лабораторною лінією.

В 1968 році встановлені автоматичні безперервно діючі центрифуги АПН-1250.

В 1969 році встановлений безперервно діючий дифузійний апарат ДДС-20 (в замін РДА-57), в якому всі процеси автоматизо­вані.

Проведена реконструкція станції фільтрації.

В 1970 році встановлені фільтри ФЦВО, а в 1972 році - Фі­лси для соку другої сатурації. Реконструкція сушильного відді­лення проведена перед виробництвом в 1972 році .В 1972 році продуктивність заводу була 1800 тонн буряку за добу.

Проведена реконструкція станції центрифуг першого про­дукту – встановлені центрифуги ВМА-1250 (1975 рік).

В 1976 році в сокоочисному цеху добудована площа для ди­скових фільтрів 6 штук: 4 - сік другої сатурації, 2 - густого си­ропу.

В 1977 році замінений перший корпус випарної станції.

В 1978 році була встановлена станція афінації жовтого цу­кру останнього продукту з встановленням двох центрифуг фірми «Зингенхаузер-100» і афінаційної мішалки. Була проведена моде­рнізація преддефекатора з метою прогресивного нарощування лужності. Додатково встановлений дисковий фільтр густого си­ропу.

В 1979 році встановлений дефекатор для подачі вапна в сік другої сатурації

В 1980 році заміна дифузійної установки ДДС-20 на ДС-12.

Заміна трьох жомових пресів.

Заміна поверхні нагріву другого і четвертого корпусу випа­рної станції.

Заміна елеватора буряку через надмірне зношення.

Заміна поверхні охолодження в утфелемішалках другого продукту.

За останні десятиліття завод декілька разів реконструювався. Удосконалювалася технологічна схема заводу, встановлювалося нове обладнання. В 1981 році змонтована і введена в експлуата­цію схема автоматизації станції дефекосатурації.

В 1982 році було введено в експлуатацію нове вапнякове відді­лення з двома вапняково-спалювальними печами системи БМ-40. в цьому ж році встановили горизонтальний апарат прогресивної попередньої дефекації.

В 1988 році встановлені безперервно діючі центрифуги для ут­фелю другої кристалізації і афінаційного утфелю. В 1989 році встановлені вакуум-апарати системи Ж4-ПВА-40.

В 1991 році побудоване нове сокоочисне відділення з прогреси­вним технологічним обладнанням.

В 1993 році в мийному відділенні проведена реконструкція з встановленням нової бурякомийки Ш1-ПМД.

В 2010 році було встановлено відстійник соку І сатурації Я1-ОС1С-01

В теперішній час продуктивністьКапітанівського цукрового за­воду 4000 тонн за добу.