Тема 6. Безготівкові міжгосподарські розрахунки

Мета: Узагальнити методи здійснення безготівкових розрахунків між учасниками господарських відносин. Провести прискіпливий аналіз всіх типових засобів розрахунків. Звернути увагу на спеціальні режими користування рахунками.

План вивчення теми:

1.Засоби проведення безготівкових розрахунків.

2. Клієнт-безумовний власник коштів на своєму рахунку.

3. Договір обслуговування рахунку – основний документ

взаємовідносин банку та клієнта.

4.Новітні технології розрахунків: клієнт-банк, інтернет-банкінг

тощо

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Ключові терміни і поняття:

Платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек,

акредитив, вексель, транферабельний акредитив, покритий акредитив, безвідзивний акредитив, простий вексель, переказний вексель, бенефіціар, договірне списання, примусове списання, зупинка операцій по рахунку.

Підприємства можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою. Але якщо підприємства мають податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачальником продукції треба здійснювати тільки в безготівковому порядку.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

- класифікацію розрахунків;

- організацію розрахунків;

- форми відповідних документів;

- взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти:

- розрахунки за товарними операціями;

- розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємства.

Відповідно до територіального розміщення підприємств (покупців - продавців) і банківських установ, що їх обслуговують, безготівкові розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні.

Місцеві розрахунки здійснюються між покупцем і постачальником продукції, якщо їх обслуговує одна установа банку або коли банк постачальника і банк покупця розміщені в тому самому населеному пункті.

Міжміські - це розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником через банки (постачальника і покупця), що знаходяться в різних регіонах.

Міжнародні - це розрахунки, які здійснюються за операціями купівлі-продажу через банк постачальника, яким є зарубіжний банк.

Організація розрахунків передбачає їх здійснення записом (переказуванням) коштів з рахунка покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (отримувача коштів) або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції.

За економічним змістом організація безготівкових розрахунків виходить за межі суто технічних операцій, пов'язаних зі списанням і зарахуванням коштів на рахунки клієнтів у банківській установі.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів.

Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках - банк.

Розрахунковий документ - це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Використовуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках стягнення в безспірному порядку сум фінансових санкцій, недоїмки в бюджет з податків, штрафів, які нараховані державними податковими органами.

Правові основи організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентуються законодавчими, інструктивними документами. Національний банк України виступає як методичний центр з розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообороту, організації банківського контролю за проведенням розрахунків.

За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань:

- удосконалення комерційного розрахунку на підприємстві;

- підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями;

- зміцнення договірної дисципліни;

- прискорення обороту оборотних коштів.

ТЕСТИ

1.Фірма А для отримання грошей від фірми Б – клієнту банка N – одержує непокритий гарантований банком N акредитив. Де знаходяться гроші фірми Б:

а) на транзитному рахунку акредитива в банку N,

б) на поточному рахунку фірми Б,

в) віртуально, як обов’язок банку N.

2.Фірма А купує на міжнародному ринку револьвентний безвідзивний аккредитив гарантований банком-нерезидентом інветиційного класу.Може чи ні цей аккредитив бути забезпеченням по кредиту в банку-резиденту України:

а) да, може,

б) нет,

в) да, но є особливості.

3.В останній час грошовий чек як інструмент транзакції готівкою використовується доволі рідко. Чому?:

а)недовіра контрагентів один до одного,

б)недовіра контрагентів до банківської системи,

в)невміння на місцях працювати з чеками.

4.Банк наприкінці місяця меморіальним ордером списав з поточного рахунку клієнта плату за обслуговування рахунку в поточному місяці. Прав банк чі ні?:

а) прав, завжди,

б) не має ніколи права,

в) згідно договору про обслуговування рахунку,

г) згідно договору про обслуговування рахунку та дорученню клієнта.

5.Фірма А виставила фірмі Б в банку N покритий аккредитив з можливістю списання грошей частками.Після пред»явлення документів першого етапу фірма Б грошей не одержала. Хто винен:

а) банк, який затримує гроші на своєму рахунку,

б) фірма А не поповнила рахунок акредитива,

в) документи не відповідають договорам.

6.В умовах задачі 5 документи фірми Б відповідають договорним. Кому фірма Б має право виставити вимоги до погашення боргу:

а)банку,

б)фірмі Б,

в) послідовно-банку, фірмі А.

7.Бенефіціар не одержав грошей по переказному векселю. Послідовность дій по поверненню грошей:

а) звернення за стягненням к авалісту,

б) протест у нотаріуса на наступний робочий день,

в) звернення стягнення на трассата,

г) передача опротестованного векселя виконавчій службі.

Розставити послідовність дій.

8.Виконавча служба доставляє в банк платіжну вимогу на примусове списання коштів з рахунку боржника – фірми Б. На поточному рахунку фірми Б нестача грошей. Які дії банку можливі:

а)повертає платіжну вимогу повністю,

б)списує доступну суму меморіальним ордером,

в) списує доступну суму платіжною вимогою.

9.В певному ряду індосаментів, який включає індосамент на пред»явника, на простму векселі на кого бенефіціар може звернути стягнення першим:

а)на трассата,

б) на аваліста,

в) на всякого, хто був зобов»язаний по векселю.

10.Хто має право розпоряждження коштами клієнта на поточному рахунку:

а) сам клієнт,

б) виконавча служба по рішенню суда або припису нотаріуса,

в) податкова адміністрація з платіжною вимогою,

г) банк по договору.

Викреслити неможливе.

Бібліографічний список до теми

[ 4, 7, 13-16, 23, 25, 25, 35, 37, 44, 46, 51, 53].