Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика Курс лекцій.- К. Атіка.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
17.27 Mб
Скачать

5. Дослідження машинописних текстів та поліграфічної продукції

Швидкий розвиток обчислювальної техніки і периферичних друку вальних пристроїв (принтерів) до них змінили техноло­гію і практику виготовлення документів.

Будь-який користувач отримав можливість самостійно виго-товлювати документи на персональному комп'ютері, обрати форму, шрифт, кількість примірників тощо.

Принтери і плотери - це два види друкувальних пристроїв.

Принтер - фіксує літерову і цифрову інформацію; плотер -графічну.

Розрізняють кілька видів принтерів:

  • пелюсткові;

  • термографічні;

  • крапково-матричні;

  • струминні;

  • лазерні.

Перші два види не одержали належного розповсюдження, тому не будемо на них зупинятись, а розгляньмо останні.

Крапково-матричний принтер формує літеру, цифру або інший знак, розташований у певній сітці, що називається мат­рицею. У поліграфічній промисловості матричний спосіб фор­мування знаків інформації є найпоширеним після контактного. Для синтезування знака крапками у друкувальному пристрої застосовується голка, що становить собою вертикальну матри­цю з пакета гадок.

Між друкувальною головкою та опорним валом поміщено барвну стрічку і папір.

Голки головки друкувального пристрою приводяться в рух і крізь стрічку наносять крапкове зображення знака, літери. Якість друку залежить від кількості голок у головці (9, 18, 24). За 9-голчатої матриці якість друку є значно нижчою, ніж за 24-голчатої.

Поряд з чорно-білим існують і кольорові принтери, де прин­цип формування знака той же, тільки в них використовується кольорова барвна стрічка, яка має чотири основні та два комбі­новані кольори, що дає змогу одержувати всі відтінки спектра сонячного світла.

Струминний принтер працює за принципом висвітлюван­ня барвника на папір. Спосіб формування знака - також матричний.

Друкувальна головка є вертикальною матрицею, що склада­ється з капілярних трубочок, через які «висвітлюється» рідкий барвник, і таким чином крапками, матричним способом форму­ється знак.

У голчастому принтері зображення крапки формується кон­тактно, натисненням-ударом, як і в механічній друкарській ма­шинці крізь стрічку.

Тому за достатнього збільшення у відбитку крапки видно структуру стрічки, краї зображено рівні - це ознаки для інден-тифікації.

У крапці, нанесеній струминним принтером безконтактно, немає ніякої структури, барвник розташовано рівномірно, краї знака не мають чіткої лінії - індентифікаційні ознаки.

Деякі фірми використовують у струминних принтерах дру­ку вальні головки з одним соплом.

«Вистрілювальні» крапельки барвника в польоті одержують електричний заряд, а потім в електромагнітному полі утворю­ються системами, що відхиляються, і подібно до електричного променя формують на екрані зображення літер і знаків.

Струминні кольорові принтери використовуються злочин­цями для виготовлення фальшивих грошей, підроблення цінних паперів, про що йтиме мова далі.

Лазерний принтер - найбільш удосконалений друкувальний пристрій.

Тут принцип друку заснований на здатності матеріалу змі­нювати свою фоточутливість під дією світла. Основними еле­ментами лазерного принтера є лазерний діод, дзеркало, що обертається, і фоточутливий барабан.

За допомоги дзеркала лазерний промінь, що формує зобра­ження, спрямовують на фоточутливий барабан, на якому утво­рюється приховане електростатичне зображення. Потім на бара­бан наносять забарвлений діелектрик (тонер), який прилипає до заряджених місць. Після цього по барабану нагрітим валиком прокочують папір, і розм'якшений барвник прилипає до паперу.

Лазерні принтери зробили переворот у поліграфічній про­мисловості, оскільки якість лазерного друку не поступається високому друкарському та дає змогу кожному, хто володіє комп'ютером і лазерним принтером, мати власну друкарню.

Саме це злочинці використовують для підробки не тільки документів, а й грошей, валюти, цінних паперів.

Особливо це стосується кольорових лазерних принтерів, які дозволяють відтворювати будь-яку гаму кольорів сонячного спектра.

Плотери - периферійні пристрої, які відтворюють графічну інформацію під час автоматизованого проектування.

Уведення графічної інформації здійснюється за допомоги графопобудовників векторного або растрового типу, а також фотооптичного - відеографа.

Ксероксиий спосіб друку - це електрофотографічний спосіб отримання відображеної інформації.

Електрофотографія - новий перспективний напрямок у на­уковій і прикладній фотографії.

На відміну від звичайної фотографії, заснованої на викорис­танні фотохімічних явищ, електрофотографія - фотоелектрич­ний процес, в якому для утворення прихованого зображення використовується явище фотопровідності діелектриків і напів­провідників.

Розгляньмо принцип роботи електрофотографічного друку, що використовується у ксероксах, на прикладі моделі елект­ронного приладу « Ренк Ксерокс», який працює у двох режимах:

• як периферійний пристрій для виведення інформації з ЕОМ чи персонального комп'ютера (тобто як принтер),

• в режимі копіювання (ксерокс).

Перед початком роботи зарядний пристрій заряджає селено­вий (напівпровідниковий) барабан. Якщо ксерокс використо­вується як термінал з комп'ютером (тобто як принтер), то електронний блок формує зображення на екрані електронно-промспевої трубки, яке зчитує об'єктив і надсилає його на ба­рабан.

Якщо ксерокс працює в режимі копіювання (власне ксе­рокс), тоді включається сканувальний пристрій і транслює сиг­нал на барабан, де виникає приховане електричне зображення.

Потім проявний пристрій здійснює проявлення прихованого зображення через нанесення на барабан порошку тонера.

Одержане на барабані зображення є проміжним і перено­ситься па папір, який притискується роликом до барабана.

Порошок тонера містить кам'яновугільну смолу, яка під дією термопристрою розм'якшується і міцно прилипає до паперу.

Поява електрографічних пристроїв друку змінила техноло­гію видавничої справи.

Для видання книги, газети, будь-якого документа достатньо змоделювати його на комп'ютері (зробити макет), скинути макет на дискету, а потім з неї віддрукувати на принтері або відповідно до технологічних процесів на друкарській машині.

Кольорові ксерокси дають змогу копіювати кольорову про­дукцію на поліграфічному рівні.

> Особливості огляду і попереднього виявлення ознак машино­писного тексту та їх дослідження.

Оглядом машинописного тексту документа насамперед тре­ба встановити, на чому він віддрукований:

  • на звичайній канцелярській машинці,

  • на сучасному друкувальному пристрої - принтері.

У першому випадку відбиток утворюється внаслідок удару (натиснення) друкованої форми, на якій містився барвник.

Тому барвник у штрихах знаків розподілений рівномірно, краї рівні, де-не-де є видимі сліди вичавлювання барвника з-під друкованої форми, особливо на гербовому папері.

У другому випадку відбиток знака також утворюється вна­слідок удару (тиснення), але барвника на друкованій формі немає.

Він перебуває над поверхнею паперу, і штрихи відбитків лі­тер, нанесені крізь барвну стрічку або копіювальний папір, ві­дображають їхню структуру: за достатнього збільшення у від­битку видно структуру переплетення тканини стрічки, а в штрихах копіювального паперу - частки сажі, кольорового не­органічного барвника за кольорового тексту.

Якщо виявиться, що текст нанесено крізь барвну стрічку (копіювальний папір), то в ході подальшого дослідження мож­на визначити модель друкарської машинки; чи є вона пристро­єм із монолітним або складеним літероносієм.

Складений літероносій у вигляді одиночних важелів нале­жить до побутових друкарських машин старих зразків.

Тексти, віддруковані на таких машинках, можна досить легко відрізнити від тих, котрі віддруковані на машинках із монолітним літероносієм, за окремими ознаками.

Так, якщо текст надруковано на друкарських машинках із мо­нолітним літероносієм (наприклад, «Машка», «Агідель», «Бор­рус», «Діабло», «Системе» та ін.), які також наносять відбитки літер ударом крізь красильну стрічку (копіювальний папір), то відрізнити такі тексти один від одного важко.

Загальні ознаки машинописних текстів зберігаються і можуть бути однаковими, але не зберігаються типові окремі ознаки.

Оскільки друкувальні форми - літери, нерухомо закріплені на літероносії, то під час друку вони зберігають однакові інтер­вали між літерами, які в старих машинках змінюються внаслі­док викривлення важелів.

Відхилення літер від вертикального положення також не мо­же бути, якщо машинку не зіпсовано.

У тексті нема й такої окремої ознаки, як виступання окремих літер над верхнім рядком або опускання під нижнім.

У текстах зберігається окрема ознака - деформування знака.

Якщо змінити літероносій кулькової головки - диск - пе­люстку для переходу на інший шрифт (мову) змінюються і загальні ознаки, які відображають розташування знаків на поверхні монолітного літероносія.

Навіть за поверхневого огляду машинописного і друкарсько­го текстів у документі його не можна сплутати з текстом, нане­сеним матричним друком.

Матричний спосіб формування знаків використано у прин­терах, плотерах і ксероксах, які мають конструктивні особли­вості, що дає змогу диференціювати їх за друкованим текстом у документах.

Спосіб формування знаків є однаковим, але способи відобра­ження інформації на папері різні: контактний (голчастий), струминний, електростатичний.

Як уже зазначалось, метричний друк характеризується тим, що друкована форма складається з дискретних елементів «го­лок» або мікрокапілярних трубок - сопел.

Тому знак (літера) формується у вигляді забарвлених від­битків голокі забарвлених точок, нанесених «вистрілюванням» барвника із сопла мікрокапіляра.

А голки наносять знак крізь барвну стрічку, через що за цією ознакою можна легко відрізнити голчасті принтери від стру­минних.

Під час мікроскопічного дослідження матричних знаків-відбитків можна визначити вид головки принтера, а отже, його модель.

Відомо, що головка принтера становить собою вертикальну матрицю голок.

У вертикальному штриху знака можна підрахувати кількість крапок і таким способом попередньо визначити вид головок принтера.

Матричний друк здійснюється в автоматичному режимі за спеціальною програмою, тобто, можна обрати будь-який шрифт, його розміри, форму, інтервали між знаками і рядками, запро­грамувати поля, абзаци та іи.

Отже, загальні традиційні ознаки машинописного тексту в цьому тексті не можна брати за основу диференціації, оскільки вони зберігаються до зміни програми друку, що може зробити оператор.

Ще складніше відрізнити тексти, нанесені лазерними прин­терами та ксероксами цього виду, від інших видів.

Характерною ознакою, що в цьому випадку відображається в текстах, є спосіб відображення інформації на папері: струмин­ний або електрофотографічний.

Штрихи літер лазерного друку мають характерний блиск за вертикального освітлення.

Тексти, віддруковані на струминному принтері, блиску не мають, барвник розчиняється, лінії штрихів - нерівні.

Якщо друк кольоровий, то знаки складаються з кольорових крапок (плям): чотирьох додаткових і двох складених.

Проте навіть за участі фахівця в огляді не завжди можливо встановити потрібне, а тому належить провести техніко-кримі-налістичну експертизу документів.

Дослідження поліграфічної продукції

До поліграфічної продукції відносять документи державно­го, громадського, приватного призначення, виконані друкар­ським способом на друкарсько-множильних засобах.

За способом виготовлення поліграфічну продукцію прийня­то поділяти на:

  • друкарську,

  • оперативну.

Друкарська виготовляється високим, плоским і трафарет­ним друком з друкованих форм, а останні становлять собою плоский предмет, на якому є друкувальні та пробільні елемен­ти, що слугують багаторазовому отриманню відбитків.

Оперативно виготовляється з використанням простіших способів друку, а саме: ротапринтні, ротаторні, електрографічні, ксерографічпі, склографічні, гектографічні.

Залежно від виду і способу поліграфічного друку всі друкар-сько-мпожильні засоби (машинки) поділяються на три види:

  • такі види і способи друку, в яких утворення відбитку літе­ри чи знака відбувається за допомоги друкованих форм;

  • засоби копіювання документів, в яких друкована форма відсутня, а розмноження документів відбувається на спеціаль­них технічних пристроях і паперах (ксерокси);

  • пабірно-друкарські машинки та алфавітно-цифрові друку-вальпі пристрої ЕОМ (принтери, плотери).

Проаналізуймо ознаки різновидів друкованих форм залежно від виду друку:

> Ознаки виконання тексту високим друком (тоді, коли дру­ковані елементи друкованих форм є вищими (виступають над) пробільними елементами).

Найбільш типовими друкарськими засобами високого друку є засоби типографського набору (ручного і машинного); кліше, зроблені з різних матеріалів.

Ознаками високого друку є: глянцева поверхня відбитку, яка виникає внаслідок великої кількості барви і сильного тиснення; чіткі та рівні краї штрихів, вичавлювання барви за контури і утворення «валика».

Окремі (додаткові) ознаки, що характеризують ручний на­бір: відмінне забарвлення однойменних літер; сліди деформова­них літер; наявність складових від пробільних елементів.

Додаткові ознаки машинного (автоматизованого) набору: сліди прогорання матриці; повторні час від часу дефекти певної матриці; чіткі штрихи графічних елементів.

Додаткові ознаки від кліше на дереві: сліди від'єднання ша­рів дерева; сліди структури шарів дерева; наявність букв у дзер­кальному зображенні.

Додаткові ознаки від кліше на лінолеумній основі: сліди зриву (відокремлень) шару мастики; сліди основи (джуту) лі­нолеуму; сліди (траси) від ріжучого інструмента.

> Ознаки виконання тексту плоским друком (від таких друкарсько-мТіожильних засобів, в яких друкуючі елементи друкованої форми містяться нижче площини з пробільними елементами): матова поверхня відбитку; рівномірний розподіл у штрихах барви, розташованої на верхніх волокнах паперу (тобто відсутність слідів тиснення друкованої форми; нерівна межа друкарських знаків; нерівність слідів засаління друкова­них форм). Різновидом плоского друку є офсетний та гекто­графічний друк.

Додаткові ознаки офсетного друку: тонке покриття графіч­них елементів; потовщення тонких елементів букв.

Гектографія, своєю чергою, може бути желатиновою та спир­товою.

Додаткові окремі ознаки площинної желатинової гектогра­фії: йодистий склад барвника; блідпість барвного покриття; барвник концентрується по краях друкованих знаків у вигляді тонкого обрамлення.

Додаткові окремі ознаки спиртової гектографії: сліди на зво­роті відбитку від проникнення спирту крізь товщу паперу; значне потовщення тонких штрихів букв; дифузія барвника.

> Ознаки виконання тексту глибоким друком (від таких друкарсько-множильних засобів, в яких друкована форма має заглиблені друкувальні елементи): дробіння зображення штри­хів на дрібні елементи однакової форми (квадратики, ромбики, трикутники, відповідно до рисунку растра); елементи знаків на папері віддруковуються з рівними краями; барвник концентру­ється в середині букви.

У кустарному виробництві форма глибокого друку трап­ляється зрідка.

Для оперативного друку і розмноження використовують за­соби трафаретного, електрографічного (та інших уже названих видів) друку.

Ознаки виконання тексту трафаретним друком: зображення отримується за рахунок проникнення барвника крізь друковану форму. Різновиди: ротаторний друк або звичайний трафарет.

Ротатор - наявність друкованої форми на спеціальній плів­ці. Ознаки трафаретного друку - дробіння знаків на дрібні еле­менти сітки, на якій виготовлено друковану форму; великий шар барви по всій площині штриха; сліди відмивання на зворо­ті відтиску; люмінесценція в уф-променях масляних ореолів навколо друкованих знаків; з'єднання в буквах якщо викорис­товувався трафарет.

Окрім ознак друкованих форм, слід знати і ознаки друку-вальних елементів (літер, знаків), які є на поверхні форми.

Друкувальні знаки можуть бути:

  • стандартними,

  • нестандартними.

Стандартні - друкарські шрифти, конструктивні особливос­ті яких визначаються державними стандартами.

Нестандартні - шрифти, виготовлені кустарно або в завод­ських умовах без додержання державних стандартів.

Ознаки стандартних друкарських знаків: однаковий рисунок однойменних літер, знаків у слові, тексті; однакові розміри лі­тер та їх елементів; рівномірні інтервали між літерами, точне перпендикулярне розташування знаків до ліній рядка, однако­вий нахил у тексті, набраному курсивом.

Ознаки нестандартних друкарських знаків: загальний рису­нок форм; овали і напівовали цих форм мають неправильну форму, штрихи часто викривлені, мають неоднакову товщину, відсічки різної форми, барвник має перерви, краї штрихів не­рівні.

Поліграфічний спосіб відтворення зображень (аналогічно з машинописом) може бути:

  • контактним, коли зображення переноситься на папір без­посередньо з друкованої форми;

  • непрямим, якщо зображення наноситься за допомоги про­міжної форми (офсетний друк);

  • безконтактним, якщо зображення є дистанційним, на­приклад, електрографічним, ксерографічним способом (ксе­рокси).

Про ксероксиий спосіб розмноження (ксероксну полігра­фію) ми вже вели мову (коротко: оптична система формує на документі електростатичне зображення, яке обробляється електростатичним порошком. Внаслідок неоднорідного розпо­ділу електростатичних зарядів на зображення притягується (прилипає) різна кількість порошку. Потім зайвий порошок ви­даляється, а залишковий піддається термічній обробці. Частки порошку розм'якшують і з'єднують з волокнами паперу. Так виникає ксерографічне зображення. Воно може бути чорно-білим і кольоровим).

Деякі ксерокопії чорно-білих, особливо текстових, докумен­тів важко відрізнити від справжніх.

Водночас за достатнього збільшення (не менш як у 20 разів), у відбитках літер, нанесених ксероксом, можна виявити такі ознаки:

- тонкі елементи знаків певіддруковані, мають розриви;

- краї знаків нерівні, оскільки формуються частками порош­ку, які мають кінцевий розмір (залишковий);

- у проміжках є помарки;

- забарвлення штрихів нерівне - поряд із дрібними частками порошку трапляються великі грудки спеченого то-нера, чого в ознаках, нанесеним високим друком, не трап­ляється.

Ознаки (деякі) кольорових ксероксів: ознаки блиску; у тон­ких шарах у полі мікроскопа проглядаються додаткові кольори спектра забарвлення від дії часток діелектрика.