Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика Курс лекцій.- К. Атіка.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
17.27 Mб
Скачать

2. Огляд місця події а. Суть і завдання огляду місця події

Одним із різновидів слідчого огляду є огляд місця події.

Це - один із процесуальних способів безпосереднього ви­вчення слідчим чи іншою особою, у провадженні якої перебуває кримінальна справа відповідного фрагмента (частини, ділянки тощо) матеріального мікросередовища - місця події та прилег­лої до нього території.

Такий огляд може проводитися на будь-якій стадії розсліду­вання, але завжди повинен бути виконаний невідкладно,- негай­но, тільки-но виникла у слідчого потреба оглянути таке місце.

Тому цей найбільш складний і трудомісткий вид слідчого ог­ляду, що має важливе значення для розслідування злочинів, на­зивають невідкладною слідчою дією.

Отже, огляд місця події - це невідкладна слідча дія, що по­лягає в установленні, фіксації та дослідженні обстановки місця події, слідів злочину та злочинця, інших (фактичних) даних, на підставі яких у сукупності з рештою доказів можна робити вис­новок про механізм події та інші обставини розслідуваної події.

Необхідно розмежовувати два нетотожні поняття - місце по­дії та місце злочину.

Місце події - приміщення або ділянка місцевості, у межах яких виявлено сліди вчинення злочину (викрадене майно, труп, частини трупа, схована злочинцем зброя тощо), хоча сам злочин міг бути вчинений в іншому місці.

Місце злочину - приміщення або ділянка місцевості (терито­рії), де безпосередньо було вчинено злочин, хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені і в інших місцях (одному чи де­кількох).

Інколи місце злочину і місце події можуть збігатися.

На початку розслідування слідчий ще не може знати точно, де було вчинено злочин, тобто чи є конкретне місце місцем зло­чину чи ні, а є тільки місцем події.

Однак у всіх випадках незалежно від того, в якому змісті чи контексті місце слідчого огляду розглядається, місце події -завжди середовище речей, слідів і відносин, унікальне сховище в комплексі надзвичайно різноманітної інформації.

Носіями цієї інформації можуть бути об'єкти (їх вигляд, стан, взаєморозташування тощо), які були тут до злочину і за­лишилися після нього.

Інформативно несучими є предмети і сліди, що з'явилися на місці події до злочину, хоча раніше їх там не було.

Настільки ж інформативним є відсутність певних елементів матеріального середовища, які мали би бути на цьому місці, як­би не сталося на ньому відповідної події.

Огляд місця події та його обстановки становить собою ви­вчення й фіксацію таких об'єктів (дослідження):

- рельєфу місцевості, природних і штучних меж місця події;

  • характеру та розташування приміщення, навколишніх бу­дов, шляхів підходу і відходу від нього, а також перепон на цих шляхах;

  • просторового розташування тамтешніх предметів, їх розмі­щення між собою та відстаней між ними;

  • розміщення предметів під кутом зору їх цивільного при­значення та положення під час звичного використання;

  • слідів злочину і злочинця;

  • відсутності необхідних за конкретної звичної обстановки предметів, речей, слідів тощо;

  • наявність предметів, речей, слідів, які за конкретної зако­номірної обстановки є чужорідними, незвичними, нетиповими, а сам факт виявлення їх за такої обстановки є незвичним.

Останні дві групи фактичних даних належать до категорії негативних обставин.

Негативні обставини - реальні явища у вигляді матеріаль­них відображень (хоча можуть проявлятись і як ідеальні відоб­раження у вигляді специфічних показань чи поведінки) певних супутніх злочинним діянням процесів, які своєю наявністю чи відсутністю на місці події, за своїм розміщенням, локалізацією або іншими суттєвими ознаками не відповідають установленим фактичним даним, суперечать механізмові розвитку події.

Негативні обставини можуть виникати внаслідок випадко­востей, помилкових діянь злочинців чи інших учасників події, або ж навіть навмисних дій осіб, заінтересованих у протидії роз­слідуванню.

Саме негативні обставини є особливо цінними для викриття цих інсценувань злочинів, тобто штучного створення особою, заінтересованою у відповідному (бажаному для неї) завершен­ні розслідування, обстановки, що не відповідає події, яка фак­тично сталася на цьому місці.

Інсценування може мати таку мету:

  • створити видимість учинення на певному місці іншого зло­чину, з тим щоби приховати ознаки справжньої події (наприклад, створення обстановки розбійного нападу для при­ховання вчиненого розкрадання);

  • створення видимості перебігу події, що не має криміналь­ного характеру, з тим щоби приховати ознаки злочину (напри­клад, інсценування самогубства або нещасного випадку, щоби приховати вбивство);

  • створення видимості вчиненого злочину для приховання фактів аморальної поведінки, безпечності, халатності та інших вчинків, які не мають кримінального характеру (наприклад, інсценування обстановки крадіжки документів, хоча реально мала місце їх втрата);

  • створення у слідчого помилкового враження, уяви про ок­ремі деталі фактично вчиненого злочину або про окремі еле­менти його складу (наприклад, інсценування вчинення злочину іншою особою, з іншою метою, мотивом).

Завданнями огляду місця події можуть бути:

  1. вивчення й фіксація обстановки місця події з метою з'ясу­вання характеру і механізму події;

  2. виявлення і вилучення слідів злочину, які в подальшому можуть слугувати речовими доказами у справі;

  3. з'ясування ознак, що характеризують осіб, учасників учи­нення злочину (їхня кількість, наближений вік, фізичні дані, наявність у них певних звичок, навичок, психічних відхилень, а також обізнаності їх про життєвий устрій, розпорядок роботи п оте рі і і л о го то і по);

  4. фіксація особливостей, притаманних потерпілому чи ін­шим об'єктам посягання;

  5. встановлення обставин, що відображають об'єктивну сто­рону злочину: час і спосіб його вчинення, дії злочинця на місці події, наслідки злочину, наявність зв'язків між діями злочинця та його наслідками;

  6. виявлення ознак, що вказують на мотиви й цілі вчиненого злочину;

  7. з'ясування обставин, що сприяли вчиненню злочину.

Дослідженням (оглядом) місця події можуть бути зібрані да­ні, які па рівні припущення або категоричного висновку дають підстави вважати про таке:

  1. чи було вчинено злочин, чи ні, якщо так, то якого саме виду?

  2. чи є це місце місцем учинення злочину?

  3. час учинення досліджуваної події;

  4. що є об'єктом злочинного посягання (предметом злочину)?

  5. чи є жертви події, хто вони?

  6. мета, мотиви злочину;

  1. який механізм і спосіб учиненого, які дії вчинив злочи­нець, до яких наслідків вони призвели?

  2. відомості про злочинця (злочинців): їхні кількість, стать, вік, антропологічні дані, шляхи прибуття на місце події та від­ходу з нього; -

  3. чи є якийсь зв'язок між злочинцем і його жертвою, чи за­хищався потерпілий?

  1. як поводили себе на місці події злочинець і жертва? У якій послідовності діяв злочинець?

  2. які знаряддя, інструменти та інші засоби використовува­лись у ході вчинення злочину та приховання його наслідків (якщо таке мало місце)?

12) що викрадемо, знищено, пошкоджено?

  1. чи використовувався злочинцем транспорт для прибуття на місце події та ного залишення?

  2. які сліди на тілі, одязі, взутті та інших речах злочинця могли утворитися під час учинення ним злочину на огляданому місці?

  3. хто міг бути очевидцем учиненого або кому може бути ві­домо про обставини вчиненого, злочинця, потерпілого тощо?

Цілеспрямованому, продуктивному пошукові носіїв інфор­мації на місці події під час огляду енрия^:

- уявне відтворення стану иередкримінальпої обстановки місця події;

- встановлення його фактичного стану на момент огляду;

- визначення на основі порівняння моделей перед- і пост-криміпального стану обстановки змін, що мали місце у зв'язку із вчиненим діянням.

Ці аміни в огляді обстановки місця події можуть виражатись у:

- слідах-падлипіках (того, що тут з'явилось як наслідок дій і чого не було до події);

- слідах - відсутності чогось, що мало б бути, але чого немає;

- слідах - змінах співвідношень між матеріальними об'єкта­ми місця події (зміни положення об'єкта тощо);

- інші типи слідів - носії видозміни обстановки місця події. Під час огляду місця події використовуються у комплексі

різноманітні методи пошуку й пізнання (спостереження, вимі­рювання, моделювання, експеримент, ідентифікація, аналіз, синтез, аналогія тощо) та спеціальні методи, а також технічні засоби, методики пошуку, фіксації, вилучення, попереднього доел і джеиня об'єкті в.

Під час огляду місця події, як ніде інде, виявляються витре­буваними правова і криміналістична підготовленість особи, яка провадить цю слідчу дію, її організаційпо-управлінські здібнос­ті, знання і досвід.