Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
11.doc2003.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
1.23 Mб
Скачать

17. Развитие с/х Украины в 1900-1917 гг

В аграрном секторе Украины на начало 20 ст. насчитывао более чем 32 тис. Помещестких хоз-в. Часть из них, преимущественно большие земельные латифундии, перешли на капиталистические рейки, создавшие эффективные, многоотраслевые гос-ва. Органически вписались в новые условия хозяйствования усадьбы Кочубея, Терещенка, Харитоненка и др. остальное же кол-во помещиков, не пристосувавшись к буржуазным отношениям, были змушены продавать свои земли. Про масштабы этого свидетельствует, хотя бы такой факт, что на протяжении 1877-1905 гг дворяни Юга Укрины продали почти половину своих владений.

Превращение земли в товар существенно изменило жизнь не только дворянства, но и селяства. В пореформенный период интенсивно разверулся процесс его имущественной дифференциации. Характерным для этого процесса было не равномерное разшарование, а катастрофическая поляризация. Если учитывать, что селяни выплачивали выкупные платежи, численные налоги и выполняли натуральные повинности, то совершенно понятно, что в начале 20 ст социальное напряжение увеличилось в аграрном секторе.. следовательно взрыв народного гнева назревал.

Вывод: в аграрном секторе Украины сберигали свои позиции большие помещесткие латифундии, преобразование земли на товар спричинило усиление имущественной дифференциации селянства, возросла експлуатация народных масс, созрела проблема аграрного перенаселения и многое другое. Все эти факторы привели к значительной напряженности в обществе, обострения социальных противоречий.

18.Экономика Укр. В года революции гражданской войны.

Промисловий переворот в Україні на відміну від розвинених західноєвропейських країн мав суттєві особливості: 1) він завершився при від сутності власного верстатобудування, 2) дешевизна робочої сили обумовила механізацію лише основ них виробничих процесів, всі допоміжні роботи виконувались вручну, 3) машини були застарілі і уповільнювали робочий процес, 4) мало місце хаотичне,нераціональне планування заводів, 5) управлінський персонал часто не мав спеціальної освіти, 6) буржуазія не оформилась в пануючий клас.

Все це разом взяти суттєво знижувало рівень організації, продуктивності праці та конкурентоспроможності товарної продукції. Деякі з перерахованих особливостей стали довгостроковими тенденціями, що продовжувались в XX столітті і, певною мірою в наш час. До них належить і низький рівень механізації допоміжних робіт, не- достатній розвиток точного верстатобудування, дешевизна робочої сили порівняно з західноєвропейськими краї- нами. Сучасні управлінці, економісти, бізнесмени, правознавці повинні знати причини такого роду довго- тривалих явищ для того, щоб трансформувати їх в позитивний процес.

2. В сільському господарстві, в селянській сім'ї основним мотивом праці залишалась потреба виживан- ня при мінімумі індивідуального споживання і максимумі ручної праці.

В цих умовах особисті мотиви, потяги, бажання, окремого виробника нівелювались обставинами. Індивідуальне під- корялось об'єктивно-необхідному, сімейно-колективному Це вставало на шляху індивідуальної ініціативи, раціо- налізації, консервувало старі прийоми праці та технології. Окреслена тенденція продовжувалась також в радян- ський період і певною мірою представлена в наші дні. Сьогодні вона потребує детального осмислення в еконо- мічній теорії та продуманого регулювання на державному і місцевому рівнях.

3. Ряд тогочасних пропозицій по активізації торгівлі можуть бути модифіковані в умовах ринкової трансформації української економіки

4. Духовна складова економічного розвитку (роль науки, освіти, управлінської системи, духовних виробничих сил особистості і сім'ї) відрізнялась значними протиріччями. Роль науки і освіти порівняно з першою половиною XIX ст. зросла. Значних успіхів досягли традиційні сфери духовної творчості —література, музика, живопис, театр. Та специфічною особливістю гуманітарного сектора знань і вмінь була недостатня ідейна продуктивність духовних закладів, в першу чергу університетів. З цієї причини суспільство не мало можливості вибору позитивних плюралістичних ідей вітчизняного походження..

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]