У симетричному чп і рівняння (13.2) набуває вигляду

. (13.4)

Оскільки пасивний чотириполюсник характеризується тільки трьома неза-лежними параметрами, то найпростіша схема заміщення ЧП повинна містити три елементи. На рис.13.4 зображена Т-подібна, а на рис. 13.5 – П - подібна еквівалентна схема ЧП.

1 z₁ z₂ 2 1 z₀ 2

₁ Y_{0 2 1} Y₁ Y_{2 2}

İ₀ İ^´₁ İ^´₂

1 ´ 2´ 2 2´

Рис.13.4 Рис.13.5

Виразивши напругу і струм на вході і через напругу і струм на вихо-

ді і , для Т-подібної еквівалентної схеми і співвставивши вирази з рів- няннями ЧП в А-формі, отримаємо зв’язок між А-коефіцієнтами ЧП і пара- метрами його еквівалентної Т-подібної схеми :

;

; . (13.5)

. (13.6)

Аналогічно для П-подібної еквівалентної схеми маємо рівняння :

( 13.7)

51

. (13.8)

Для симетричного чотириполюсника і відповідно в еквівалентних схемах і .

А-коефіцієнти ЧП можна визначити аналітично або експериментально.

Для цього необхідно знати два вхідних комплексних опори ЧП відносно пер- винних затискачів для вторинних затискачів:

а) розімкнутих (холостий хід прямої передачі)

(13.9,а)

б) закорочених (коротке замикання під час прямої передачі)

(13.9,б)

і два вхідних комплексних опори ЧП відносно вторинних затискачів для пер- винних затискачів:

а) розімкнутих (холостий хід під час оберненої передачі)

(13.9,в)

б) закороченних (коротке замикання під час оберненої передачі)

(13.9,г)

Для визначення будь-якого із вхідних опорів ЧП необхідно у відповідному режимі виміряти підведені до нього діючі значення напруги , струму і зсув фаз між ними . Тоді

. (13.10 )

У разі правильного визначення вхідних опорів для пасивного оборотного ЧП зберігається таке співвідношення:

. (13.11)

Використовуючи рівняння ЧП (13.1) і ( 13.3) і отримані значення вхідних опорів (13.9), можна визначити А-коефіцієнти ЧП за формулами:

;

. (13.12)

Правильність їх визначення можна перевірити за рівнянням (13.2).

За отриманими значеннями вхідних опорів і А-коефіцієнтів можна виз-начити також вторинні параметри ЧП: характеристичні опори під час вмикан-ня :

а) прямого

(13.13)

52

б) зворотного

, (13.14)

а також сталу передачі та її складові: коефіцієнти затухання і фази :

; (13.15)

(13.16)

. (13.17)

Для симетричного пасивного ЧП

(13.18)

; (13.19)

(13.20)

. (13.21)

Коефіцієнт затухання симетричного ЧП характеризує різницю вихідної на-пруги від вхідної або ступінь затухання сигналу в ЧП за узгодженого наван-таження. Коефіцієнт затухання – величина безрозмірна, але його одиниці, що визначається виразом (13.20), присвоєно найменування непер ( Нп ).

Інколи коефіцієнт затухання обчислюють не через натуральний, а через десятковий логарифм вважаючи :

(13.22)

У цьому разі одиницю затухання називають бел ( Б ). Оскільки бел дуже велика одиниця, на практиці користуються одиницею в 10 разів меншою – де- цибелом ( дБ ). У цьому разі

(13.23)

причому 1дБ = 0,115 Нп ; 1 Нп =8,7 дБ.

Коефіцієнт фази симетричного ЧП характеризує зсув фаз між вхідною і вихідною напругами ( струмами ) , рад.

53

Обчислюючи сталу передачі за формулою , треба підставляти зна-чення в неперах, а – в радіанах.

Між вторинними параметрами ЧП і А-коефіцієнтами є зв’язок, який вира-жається такими співвідношеннями:

(13.24)

.

Тоді рівняння, в яких напруги і струми зв’язані між собою за допомогою вторинних параметрів і гіперболічних функцій, можна записати у вигляді

. (13.25)

і для симетричного ЧП:

(13.26)