2. Самостійна підготовка до заняття

1. За підручниками та лекційним курсом ознайомитися з теоретичним матеріалом по темі лабораторної роботи.

3. Питання для самоперевірки

1. Опишіть найбільш небезпечні радіонукліди.

2. Опишіть формування дози внутрішнього опромінення людини.

3. Яка харчова продукція України забруднена радіонуклідами?

4. Як впливає технологічна обробка на вміст радіонуклідів в м’ясопродуктах і рибі?

5. Як впливає технологічна обробка на вміст радіонуклідів в продуктах переробки молока?

6. Як впливає технологічна обробка на вміст радіонуклідів в рослинних продуктах?

7. Які види технологічної обробки сприяють концентруванню радіонуклідів?

8. Назвіть продовольчу сировину, що не накопичує радіонуклідів.

9. Назвіть продовольчу сировину і харчові продукти, що сприяють виведенню з організму радіонуклідів.

10. Які ви знаєте спеціальні харчові продукти з радіопротекторними властивостями?

11. Опишіть шляхи зниження радіаційного забруднення харчових раціонів.

4. Матеріальне забезпечення

4.1 Таблиці допустимих рівнів питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у харчових продуктах.

5. Теоретичне обґрунтування

З великого числа радіонуклідів найбільшу значущість як джерело опромінювання населення представляють стронцій-90 і цезій-137. Стронцій-90 і цезій-137 здатні в тій чи іншій мірі накопичуватися в продуктах харчування рослинного і тваринного походження.

Стронцій - 90. Період напіврозпаду цього радіоактивного елементу складає 29 років. При попаданні стронцію всередину його концентрація в крові вже через 15 хв досягає значної величини, а в цілому цей процес завершується через 5 годин. Стронцій вибірково накопичується в основному в кістках і опромінюванню піддаються кісткова тканина, кістковий мозок, кровотворна система. Внаслідок цього розвивається анемія, "малокрів’я". Дослідження показали, що радіоактивний стронцій може знаходитися і в кістках новонароджених. Через плаценту він проходить під час перебігу всього періоду вагітності, причому в останній місяць перед народженням в скелеті його накопичується стільки ж, скільки акумулювалося за всі попередні вісім місяців. Біологічний період напіввиведення стронцію з скелета складає понад 30 років. Прискорення виведення з організму стронцію є важким завданням. Принаймні до цих пір не знайдено високоефективних засобів для швидкого виведення цього радіоактивного елементу з організму.

Цезій - 137. Після стронцію-90, цезій-137 є найнебезпечнішим радіонуклідом для людини. Він добре накопичується рослинами, потрапляє в харчові продукти і швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Цезій-137 довгоживучий радіонуклід, період його напіврозпаду складає 30 років. До 80% цезію відкладається в м’язовій тканині. Біологічні процеси ефективно впливають на цезій, тому на відміну від стронцію, біологічний період напіввиведення цезію у дорослих людей коливається від 50 до 200 діб, у дітей у віці 6 - 16 років від 46 до 57 діб, у новонароджених - 10 діб. Причому близько 10% нукліда швидко виводяться з організму, решта частини - повільнішими темпами. Але у будь-якому випадку щорічний його вміст в організмі практично визначається надходженням нукліда з продуктами харчування в даному році. Значення допустимих рівнів питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді нормуються ГН 6.6.1.1-130-2006 (наведено у додатку В). Цей гігієнічний норматив узгоджує перелік продуктів харчування з номенклатурою, що застосовується в інших нормативних документах в сфері безпеки та якості продуктів харчування; диференціює нормативи за окремими групами продуктів харчування, де в результаті технологій переробки спостерігається концентрація радіонуклідів або їх розбавлення.