Фізико-географічні умови

Східниця — селище міського типу розташоване за 9 км від міста і заліз­ничної станції Борислав, 20 км від залізничноїстанції'Трускавець. Знаходиться в Дрогобицькому районі, в басейні р. Східничанка, лівої притоки р.Стрий, в межах Східницькоїміжгірськоїулоговини Східних Карпат, передгір'ях Карпат, на висоті 600 метрів над рівнем моря.

Кліматичні умови. Східницька улоговина відноситься до району з вологим, помірно-континентальним кліматом, з порівняно прохолодним літом і м'якою зимою. Характерні західні повітряні маси: влітку — північно-західні, західні, взимку — південно-західні. Переважає циклонічна діяльність. Кількість річних опадів коливається в межах 800-1000мм, в окремі роки — 500мм. Протягом року найбільші кількості опадів випадають у травиі-липпі у вигляді зливових та затяжних дощів. За теплий період випадає до 80% опадів. Абсолютний максимум температури +37°С, абсолютний мінімум -33°С. Зима помірно м'яка, середня температура січня -4°С.

Рослинність представлена змішаними лісами з різних порід: смереки (50%), буку (30%), ялини (10%), явору (5%), берези, осики, чагарників та трав'янистого покрову. Пасовиська та луки покриті трав'янистою рослинністю та чагарниками і займають до 30% території Східницької улоговини.

За постановою РМ України від 03.06.80р. № 376 територія курорту ввійшла у Карпатський національний парк "Сколівські Бескиди".

Типи мінеральних вод курорту та їх бальнеологічна характеристика

Східницьке родовище мінеральних вод поділене на такі ділянки:

1. "Смерекова" (джерела №№ 1, 3);

2. "Карпати" (джерела № 13, 13-а та свердловина № 1-е);

3. "Гуцулка" (джерела №№ 8, 9, 10, 15);

4. "Центральна" (свердловина № 2-е);

5. "Горби" (свердловини №№ 18-е; 21-е); 0. "Висока" (джерело № 5);

7. "Лісова" (джерело № 26);

Крім того на територіїСхідницького родовища мінеральних водзнаходять-ся свердловини №4-с і №13-с, які у межі вище вказаних ділянок не входять. Не входять туди і джерела №№ 5-м, 17, 101.

Східницьке родовище мінеральних вод налічує 38 джерел і понад 17 сверд­ловин з різним фізико-хімічним складом.

Гідромінеральна база Східницького родовища мінеральних вод представлена такими основними типами вод:

1. Слабомінералізованими з підвищеним вмістом органічних речовин (типу "Нафтуся"). За хімічним складом це гідрокарбонатна натрієво-кальцієва вода з мінералізацією до 1 г/дм³, слабким запахом сірководню та вмістом органічних речовин в кількості 10-30 мг/дм³. Мінеральна вода виводиться 5-ма джерелами, 2-а з яких — експлуатаційні, і 4-ма свердловинами, з яких 2-і — експлуатаційні, решта водопунктів — спостережні.

2. Содовими мінеральними водами гідрокарбонатного натрієвого складу з мінералізацією 4,5 -6,5 г/дм³. Води розкриті свердловиною № 2-е і мають підвищений вміст вуглекислоти до 700 мг/дм³. Води, виведені сі.ердло-виною № 4-е, з мінералізацією 3 — 5,5 г/дм³ придатні для промислового розливу.

3. Залізистими водами джерел №№ 13, 13-а, 15 з вмістом двовалентного заліза (Ре²*) від 20 до 33 мг/дм³.

4. Хлоридно-натрієвими водами (мінералізація від 35 до 100г/дм³ і більше) з підвищеним вмістом брому, які ще чекають вивчення.

На Східницькому родовищі за результатами розвідувальних робіт були затверджені експлуатаційні запаси "Нафтусі" по чотирьох геоморфологічно відокремлених ділянках: "Карпати", "Смерекова", "Гуцулка" та Торби". Перші три ділянки розташовані на північно-західній околиці селища Східниця на відстані 500м одна від одної, а ділянка "Горби" — на північно-східній околиці близько 1,3 км від решти ділянок. Дебіт затверджених запасів "Нафтусі" у Східниці становить 64,6 м³/добу (див. додаток 1).

На ділянці "Карпати" запаси "Нафтусі" ДКЗ СРСР були затверд>:<ені по свердловині №1с в кількості 29,0 м³/ добу по категорії А. Подальші перспективи цієї ділянки можна пов'язувати з водою джерел №№ 4а, 12, 13, 16, 20 га фон­тануючої свердловини № 13с, яка органолептично дуже нагадує "Нафтусю".

На ділянці "Смерекова" експлуатаційні запаси мінеральної води затверд­жені по категорії А по джерелу № 1 у кількості 5,2 м³/добу. Крім цього на цій ділянці є ще два джерела — №№ 2 і 3, з якими можна пов'язувати подальші перспективи нарощування запасів.

В межах ділянки "Гуцулка" були затверджені запаси по трьох джере­лах — №№ 8,9 і 10 в кількості 15,1 м³/добу по категоріях А+В, у тому числі по категорії А — 6,9 м³/добу і 8,2 м³/добу — по категорії В. За органолептичними показниками в один ряд з водою цих джерел можна поставити воду джерел №№ 7 і 15 з мінімальним сумарним дебітом 5-7 м³/добу.

Па ділянці "Горби" запаси "Нафтусі" затверджені по свердловині №18с в кількості 15,3 м³/добу. На відміну від мінеральних вод інших ділянок Східницького родовища води свердловини №18с при малій мінералізації містять значно більше органічного вуглецю — біля ЗО мг/дм³, а також ме­тану — 20 мг/дм³. Згідно з висновками Центрального інституту курор­тології і фізіотерапії (м. Москва), вода цієї свердловини хоча і відноситься до типу "Нафтуся", рекомендована до використання лише за уточненою методикою. У зв'язку з цим запаси по свердловині №18с віднесені до категорії В.

Слід додати, що в межах Східницького родовища мінеральних вод типу "Нафтуся" були встановлені гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією до 0,0 г/дм³, а також внеокомінералізовані води — до 40-70 г/дм³, що може суттєво розширити лікувальну базу курорту. Потенційні запаси Східницького родовища реалізуються ледве на 1%.

Джерело №1. Слабомінералізована гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва вода з вмістом органічних речовин спиртових смол, гумусових речовин, кар­бонових кислот, а також специфічних фізіологічних груп мікроорганізмів, які підсилюють лікувальну дію. Вода джерела №1 має сечогінну дію, сприяє ме­ханічному вимиванню і видаленню дрібних конкрементів (каменів), ниркового піску і продуктів запальних процесів (лейкоцитів, слизу, гною). Рекомендована для вживання при таких захворюваннях: сечокам'яній хворобі, хронічних пі­єлонефритах, хронічних пієлоциститах нетуберкульозного походження, літо-генних діатезах (сечокислий, оксалатурія, фосфатурія, ксантинурія), а також при недугах жовчовидільної системи.

Джерело №3. Слабомінералізована, слабокисла гідрокарбонатно-каль-цієва вода із запахом сірководню та підвищеним вмістом цінних мікроелемен­тів — міді, цинку, йоду, брому, фтору, кобальту, слідів срібла, марганцю. У ній містяться в розчиненому вигляді органічні речовини, як і в мінеральній воді з джерела №1.

"Нафтуся" з джерела № 3 лікує ті ж захворювання, що й вода джерела №1. Вода має сечогінну та протизапальну дію, покращує циркуляцію крові в організмі та уродинаміку, при зниженій функціїсприяє відновленню нормаль­ної роботи нирок, своєю дією у великій кількості виводить надлишкові солі з організму (при захворюваннях з порушенням обміну речовин) та запобігає ростові і утворенню камінців (конкрементів) в організмі.

Джерело №4. На сьогодні воно не існує через недогляд протягом тривалого часу.

Джерела №№ 8, 9, 10. Слаболужні (рН-7,1), слабомінералізовані гідрокарбонатно-кальцієві води, з підвищеним вмістом кремнієвої кислоти (від 28 до 37 мг/л), двовалентним залізом (1-2 мг/л), марганцем (0,08 мг/л) та слідами срібла. Зараз водо цих джерел надходять разом у бювет. Вода, яку п'ють у бюветі, багата на важливі лікувальні органічні речовини, у ній є ефіри, амі-нові сполуки (від 3,8 до 6,2 мг/л) та характерні специфічні фізіологічні групи мікроорганізмів. Вони допомагають збільшенню утворення жовчі та виве­денню її кислот. При цьому зменшується рівень холестерину. Рекомендуються при захворюваннях печінки та жовчних шляхів (хронічні холецистити, жовчо­кам'яна хвороба, хронічні гепатити), а також при патології сечовивідних шля­хів, нирок (сечокам'яна хвороба, хронічний пієлонефрит). Під дією цих вод посилюється сечовидільна функція нирок, підвищується діурез (виділення сечі), а також фільтраційна функція нирок.

Джерело №15. Вода цього джерела слабомінералізована, гідрзкарбо-натно-залізиста, з високим вмістом заліза, вуглекислоти і марганцю Серед­ній вміст двовалентного заліза становить 45-60 мг/дм³, вуглекислоти — 100 мг/дм³, марганцю — 5-7 мг/дм³, органічного вуглецю — 6,6-7,2 мг/дм³. Аналогів такого джерела в Україні більше немає.

Воду цього унікального джерела рекомендовано вживати при хронічних захворюваннях шлунка з пониженою кислотністю, що супроводжуються ане­міями, а також при інших видах анемій, після кровотеч, пізніх хлорозів. Вона особливо допомагає у виведенні з організму радіонуклідів, оскільки препарати заліза попереджують поглинання радіонуклідів тканиною кісток та виводять їх через шлунково-кишковий тракт і нирки.

Джерело №13. Вода — гідрокарбонатно-кальцієва. Має органічні речо­вини нафтового походження. За своїми фізико-хімічнимн властивостями подібна до води джерела №15. Сірководневий присмак (0,58 мг/дм'), підвищений, але дещо менший порівняно з попереднім джерелом вміст заліза (17,5-30 мг/дм³). Але й ця кількість є достатньою для ефективних лакуваль­них властивостей, бо, за світовими стандартами, достатньо вмісту заліза до 20 мг/дм³. Зате кремнієвої кислоти — 31,5 мг/дм³. Мінералізація — 0,4 г/дм³. При вживанні цієї води змінюється секреторна функція шлункових залоз, збільшується виділення шлункового соку, підвищується також кислотоутво-рююча функція шлункових залоз з різною інтенсивністю, зростає вироблен­ня пепсину. Іони двовалентного заліза, як специфічний регенератор крові, прискорюють утворення еритроцитів і служать своєрідним будівельним ма­теріалом для гемоглобіну. Ця вода сприяє виведенню з організму радіо­нуклідів, як і вода з джерела №15.

Джерела №25 та №26. За своїм хімічним складом це слабомінералі­зовані гідрокарбонатио-сульфатно-кальцієво-магнієві води. Специфічність

і.!

вод джерел №25 та №20 о тому, що в них є органічні речовини у кількості від 8,4 до 12,6 мг/дм³, карбонових кислот — 2,86 мг/дм³, фульвокислот — 0,57-0,60 мг/дм³, бітумів — 1,7-2,1 мг/дм³. Вони містять всі групи мікроорга­нізмів, характерні для вод типу "Нафтуся".

Воду джерела №25 рекомендують приймати при хронічних пієлонефри­тах, хронічних циститах, хронічних гепатитах, холангітах, холециститах, піс­ля операцій на нирках та після хвороби Боткіна.

Слабомінералізовану воду джерела №26 рекомендують вживати при се­чокам'яній хворобі, літогенннх діатезах, хронічних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, хронічних холангітах, холециститах, гепатитах неспе­цифічної етимології, а також після хвороби Боткіна.

Свердловина №1с. Слабомінсралізована вода з підвищеним вмістом органічних речовин, подібна за складом до "Нафтусі" №1 у Трускавці. Але завдяки дещо більшому вмісту гідрокарбонатних іонів порівняно з труска-вецькою водою, вона має яскраво виражену біологічну лікувальну дію. Реко­мендують пити при захворюваннях печінки та сечовивідних шляхів, при пан­креатитах.

При захворюванні на цукровий діабет вода зі свердловини №1с допомагає зменшити окислення організму і накопичити лужні резерви, завдяки підвище­ному вмісту марганцю сприяє отриманню вираженого антикетогенного ефекту.

Свердловина №18с. Холодна, слабомінсралізована (0,25 г/дм³), слабо-лужна, гідрокарбонатно-сульфатно-натрієва, зі слабким запахом сірководню. З підвищеною кількістю мікроелементів: кремнієвої кислоти — 39 мг/дм³, дво­валентного заліза — 1 мг/дм³, кобальту — 0,002 мг/дм³, а також біологічно активних органічних речовин та мікроорганізмі, характерних для "Нафтусі".

Вода зі свердловини витікає самопливом. її рекомендовано хворим для стимулювання жовчоутворювальної функції печінки та нирок. Систематичне вживання води збільшує вироблення жовчі, стимулює синтез холаїнів у печінці, зменшує концентрацію холестерину в жовчі. Стимулюється також регенерація тканин печінки, посилюється водовидільна функція нирок, зменшується запальний процес нирок.

Свердловина №2с. Середньої мінералізації, содова, лужна, гідрокарбо-патпо-натрієва, з підвищеним вмістом мікроелементів: кремнієвої кислоти — 35 мг/дм³, брому — 0,5 мг/дм³, йоду — 0,5 мг/дм³; органічних речовин — 13 мг/дм³. Ця содова вода призначена для лікування захворювань шлунка, кишківника та дванадцятипалої кишки (виразка, хронічні гастрити з підвище­ною і нормальною кислотністю, гастродуоденітн). Рекомендується вживати підігрітою до температури 35-45 градусів при вираженому больовому синдромі.

ПРОФІЛЬ КУРОРТУ, ЛІКУВАЛЬНІ МЕТОДИКИ

Тут діють санаторії "Стожари" на 100 місць, санаторій "Гуцулка" — 150 місць, санаторій "Верховина" — 80 місць, лікувально-оздоровча база "Зелений бір" — 150 місць, лікувально-оздоровчий комплекс "Сідус" — 15-18 місць, лікувально-оздоровчий комплекс готельного типу "Діанна" на 24 місця.

Дуже широке лікувальне призначення східницьких мінеральних вод: не і захворювання нирок (сечокам'яна хвороба, хронічні пієлонефрити, літогенні діатези, сечогінна протизапальна дія), захворювання шлунково-кишкового тракту (виразка, хронічні гастрити з підвищеною і нормальною кислотністю), захворювання печінки, підшлункової залози та жовчного міхура (збільшення вироблення жовчі, зменшення концентрації холестерину в жовчі, регенерація тканин печінки, стимуляція синтезу холаїнів в печінці), виведення цукру з крові, захворювання органів кровотворення.