Фізико-географічні умови

Санаторій "Шкло" розташований в 40 км від стародавнього Львова, в ма­льовничому змішаному лісопарку площею 125 га, оточеному масивами соснових лісні. Рельєф території санаторію рівнинний, розташований у долині річки Шкло. Ліс у парку багатоярусний. Вікові сосни панують над іншими деревами. Збереглися кілька екземплярів багатовікових дубів і лип.

Клімат м'який, помірно-вологий, без різких температурних коливань. Най­сприятливіші погодні умови бувають влітку і ранньою осінню. Середньорічна температура +7,5°С. Зимою переважає погода з слабкими та помірними моро­зами. Середня температура січня -4°С. Сніговий покрив нерівномірний і нестій­кий, часто бувають довгі зимові відлиги. Осінь, як правило, тепла та довга. Серед­ньорічна відносна вологість— 70-75%. Середньорічна кількість опадів — 694 мм.

Найбільша їх кількість випадає влітку та пізньою осінню. Середньорічний атмосферний тиск — 739 мм рт.ст. Число годин сонячного сяііва близьке 1500 в рік.

Кліматичні умови курорту "Шкло" сприяють лікуванню профільних захворювань.

Типи мінеральних вод курорту та їх бальнеологічна характеристика

Курорту "Шкло" притаманні унікальне поєднання низки природних ліку­вальних факторів. Це наявність джерел лікувальних вод типу "Нафтуся", тошн-рення сірководневих мінеральних вод та торф'яно-мінеральних пелоїдів і, зви­чайно, цілюща сила чарівної природи.

На території санаторію на даний момент функціонує бювет, побудозаний на основі джерела мінеральної води з дебітом 12 м³/добу. "Нафтуся — Шкло" являє собою маломінералізовану (0,7 г/л) гідрокарбонатно-нарієво-кальцієву воду з вмістом сірковмісних органічних сполук та мікроелементів (йод, марга­нець, залізо). Зазначений хімічний склад обумовлює біохімічну активні:ть та лікувальний ефект мінеральної води.

"Нафтуся — Шкло" дуже швидко засвоюється організмом, покращує функ­цію шлунково-кишкового тракту, прискорює водний обмін в організмі, покра­щує печінковий і нирковий кровообіг, тканинний обмін в організмі в цілому, при­скорює процеси жовчоутворення, сечоутворення, виведення продуктів обміну. Лікувальний ефект цієї води характеризується покращенням процесів трав­лення, ліквідації застійних явищ в жовчевивідних шляхах (виводить слиз, жовч­ний пісок, продукти запалення, ліквідуються умови виникнення жовчних конк­рементів (каменів), зникають відчуття болю в зв'язку з покращенням функції печінки і ліквідації застою), значно збільшується сечовиділення, що сприяє виве­денню дрібних конкрементів, зупиняється утворення сечового піску і сечових конкрементів, ліквідуються запальні процеси в сечовивідних шляхах, больові відчуття.

Сірководневі води видобувають із свердловини глибиною 90 метрів і по­дають в санаторій спеціальним 5 км водогоном. По хімічному складу це суль-фатно-гідрокарбонатна кальцієво-магнієва вода з мінералізацією 2,5-4г/дм³ і вмістом сірководню до 150 мг/дм³.

Механізм дії сірководневих ванн складається з суми ефектів хімічної, тер­мічної, гідростатичної і рефлекторної дії. Це проявляється в покращенні загаль­ного кровообігу, особливо периферійного, шкірного, що сприяє зняттю напруження, зниженню артеріального тиску, підвищенню опору шкіри й слизо­вих оболонок до різних мікроорганізмів, деякому покращенню процесів обміну, зняттю больового відчуття в суглобах кінцівок. Високий лікувальний ефект застосування відмічається при гінекологічних сірководневих зрошуваннях у випадку хронічних запальних захворювань.

Лікувальні пелоїди — типовий купоросний осоково-тростиновий торф'яник низинного типу з високим вмістом сульфатів заліза і алюмінію, а також сір­ководню і бітумів. Це обумовлює сильну кислу реакцію і високі лікувальні влас­тивості иелоїдів. Висока теплоємкість, активний хімічний складе основою меха­нізму дії, яка полягає в активації поверхневого тканинного крово- і лімфообігу, покращенні тканинного внутрішнього обміну. Лікувальний ефект проявляється у зменшенні больового відчуття, розсмоктування рубців і запальних інфільт­ратів після операцій і поранень, загоєння гнійних ран і свищів.

ПРОФІЛЬ КУРОРТУ, ЛІКУВАЛЬНІ МЕТОДИКИ

Урологічні захворювання:

• сечокам'яна хвороба при наявності дрібних каменів, які не впливають па функцію нирок;

• сечокам'яна хвороба після видалення або самостійного відходу конк­ременту (каменю);

• сечокам'яна хвороба з наявністю каменів, якщо в даний час операція не пока­зана і не має значних порушень відтоку сечі;

• загальні захворювання сечовивідних шляхів (пієлонефрит, пієліт, цнетіт) при збереженні функції нирок і випорожнення сечового міхура;

• сольові діатези;

• хронічний простатит, уретрит.

Захворювання печінки та жовчних шляхів:

• жовчно-кам'яна хвороба з рідкими приступами печінкових коліків;

• стан після видалення жовчного міхура і операції на жовчних протоках;

• загальні хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів;

• функціональні розлади жовчовивідних шляхів.

Виходячи з наявності вище зазначених лікувальних факторів у санаторії "Шкло" можна провести ефективний курс лікування шкірних захворювань (псоріаз, екзема, свербець, кропив'яний висип), а також інших супутніх за­хворювань:

• запальні захворювання матки та маткових труб;

• функціональні розлади серцево-судинної системи;

• функціональні розлади центральної нервової системи;

• функціональна стадія захворювань артеріальних судин кінцівок;

• хвороби опорно-рухового апарату (подагра, хронічні поліартрити різної етіології, крім специфічних, остеохондроз);

• хвороби периферійної нервової системи (радикуліти, неврити, плексити).

Лікувальний процес проходить на базі лікувально-діагностичного центру, де окрім прийому сірководневих ванн та пелоїдотерапії широко використову­ється апаратна фізіотерапія, масаж, підводний душ-масаж, вібромасаж, ліку­вальна фізкультура.

Діагностичні відділення санаторію "Шкло" допомагають своєчасно діаг­ностувати зміни у перебігу захворювань, що дає можливість коректувати сана­торно-курортне лікування та раціонально використовувати лікувальні фактори для максимальної ефективності лікування.

СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

Лісопарк курорту красивий у будь-яку пору року. Чарівні алеї тополь, лип, берез. Серед різнобарв'я рослинного світу перлинами виникають природні озе­ра, наповнені чистою водою. У лісопарку багато ручних білок, велика кількість різноманітних птахів. Тут у великому вольєрі живе сім'я плямистих оленів. Мальовнича природа, чисте лісове повітря, краса пейзажу та спілкування з тваринами сприяють приємному відпочинку та лікуванню. Бажаючі порибалити та грибники також не нудьгуватимуть.

Окрім спілкування з живою природою та лікувального процесу у розпо­рядженні відпочиваючих санаторію: клуб з концертним та танцювальним залом, бібліотека, комп'ютерні ігри, відеосалон, сауна з басейном, пляж, більярдна, відкриті спортивні комплекси, супутникове телебачення, кафе-бар, екскурсії по Львівщині.

Санаторій надає готельні послуги з харчуванням. При санаторіїфункціонує стоянка для автомобілів.

Умови проживання:

• двомісні номери з душем, умивальником, туалетом;

• одномісні номери з телевізором, холодильником;

• двокімнатні номери "люкс" з телевізором, холодильником, телефоном;

• окремі котеджі.

АНАЛОГІЧНІ КУРОРТИ СВІТУ

Глибинні сірководневі води Шкло подібні до вод курортів Сочі-Мацес-тинського типу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабинец А.Е., Гордиенко Е.Е., Денисов В.Р. Лечебньїе минеральньїе водьі и курорти Украйни. — К.: АН УССР, 1963. — С. 34-102.

2. Бабинець А.Є. Джерела мінеральних вод Радянської України. — К : АН УРСР, 1958.— 287 с.

3. Бабинец А.Е., Марус В.И., Койнов И.М. Минеральньїе и термальньїе водьі Совеїских Карпат.— К: Наук.думка, 1978.— 160 с.

4. Гидрогеология СССР. Том V. Украинская ССР. УкрНИГРИ /Под ред. Руденко Р.А. — М.: Недра, 1971. — 614 с.

5. Голева Г.А. Минеральньїе водьі Восточньїх Карпат и Предкарпатья// Вонросьі формирования и распространения минеральньїх вод СССР. — М.', 1960. — (Тр.совещ. курортного Института по гидрогеологии минеральньїх вод, 1958). — 390с.

6. Жексембаев 10.М. Ресурсьі основних типов минеральньїх вод северо-западной части Карпатского региона.//Автореф. дис.... канд. геол.-мин наук

— К, 1991. —18с.

7. ЗахарашМ.П., Иванова Н.В., Кравченко А.Н., БережнойА.Б. // Медицина Украиньї.—1995.— №1. — С. 6.

8. Иванов В.В., Невраєв Е.А. Классификация подземньїх минеральньїх вод.

— М.: Недра, 1964.— 168 с.

9. Кадастр мінеральних вод України. /Під ред. М.В.Лободи.—К , 1996 —

27с.

10. Квасниця І.Ю., Глічов І.О., Федик 1.1. Історико-природничі нариси з краєзнавства. — Львівська обл., Укрсервіс-ТОВ Львів, 1994. —139 с.

11. Климентов Б.Б., Богданов Г.Я. Общая гидрогеология. — М.: Недра.

12. Колодий В.В. Формированис Карпатской провинцни углекисльїх минеральньїх вод в связи с тектоникой плит//Геология и геохимия горючих искоиаемьіх, 1989. — Вьіп.73. — С.40-46.

13. Курортні ресурси України / Під ред. М.В.Лободи. — К.: ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", "ТАМЕД", 1999. — 344 с.

14. Курортьі: Знциклопедический словарь /Под ред. Е.И.Чазова — М.: Советская знциклопедия, 1983. — 592 с.

15. Курортьі СССР. /Под ред. С. В. Курашова, Л. Г. Гольдфайля, 1.11. Поспеловой. — М.: Государственное издательство медицинской литературьі, 1962.

16. Ларионов А.К. Занимательная гидрогеология. — М.: Недра, 1979 — 195 с.

17. Лига В. Великий Любінь. Історичний нарис. — Львів: Леограф, 1994

— 95 с.

18. Лобода М.В., Фісенко Л.І. Реабілітація хворих фізичними і курортними факторами в санаторіях профспілок України / У зб. Актуальні питання медичної реабілітації. — Одеса, 1994.— С. 92-93.

19. Маринов НА., Пасека З.П. Трускавецкие минеральньїе води. — М.: Недра, 1978.— 326с.

20. Мироненко В.М. Курорт Любінь Великий. — К.: Здоров'я, 1979. — 119с.

21. Навчально-методичний посібник. Географія (Львівська область). — Львів: Пролог, 1998.—С.68.

22. Овчинников А.М. Минеральньїе водьі. — 2-е изд. — М.: Гос-геолтехиздат, 1963. — 376с.

23. Постанова Кабінету Міністрів України №1499 від 11.12.1996р.

24. Посхов Е.В., Толстихин Н.И. Минеральньїе водьі. — Львів: Гос-техиздат, 1977. — С.86.

25. Радько Н.Й. Підземні води Закарпатського внутрішнього прогину. — К: Наук.думка, 1975.— 186 с.

26. Санаторно — курортне лікування, організований відпочинок та туризм у Львівській області: Стат. Збірник. — Львів: Львівське обласне управління статистики, 2003. — 46с.

27. Рішення Львівського облвиконкому за №495 від 09.10.1984р.

28. Стоцька Г.О. Цілющі води Східниці. — 2-е вид., доп. — Львів: Вескид Біт, 2002. — 48 с.

29. Федунь О.В. Бальнеологічні ресурси Передкарпаття. — Львів: ВНТЛ, 1999. — 168 с.

30. Щепак В.М., Гавриленко Е.С. Микрокомпонентьі в водах Предкар­патья. / В сб. "Геология и геохимия нефтяньїх и газовьіх месторождений". — К: Наукова думка, 1965.

31. Яншин А.Л., Мелуа А.И. Уроки зкологических просчетов. — М.: Мьісль, 1991. — 429 с.

32. Ргапко О., Оагсіа 5., Місіїаіісек М. ТуогЬа а кіазііікасіа тіпсгаіпусії уосі гарасіпусп Каграі. //Вгаїівіауа: Оеоі.изіау. О.ЗІига. — 1975. — 230 с.

33. ЗЬезІораІоу У.М., Моізееуа ІЧ.Р. АЬоиІ Гогтіпд оі тіпегаї \уа!ег оі "№ІЇи$уа" Іуре оі Іікгаіпіап Сагіарпіапз апсі Роаоїіуа. / /Геологічний журнал; №1-2, 1998. — С. 209-217.

1 інших мікрокомпонентів присутні: залізо — 1,10-0,12 мг/дм³; марга­нець — 0,07 мг/дм³; мідь — 0,01 г/дм³; кобальт — 0,005 мг/дм³; нікель — 0,005 мг/дм³; цинк — 0,015 мг/дм³; ртуть — 0,006 мг/дм³; бром — 0,21 мг/дм'; йод — 0,03 мг/дм³; гідрофосфат — 0,02 мг/дм³; фтор — 0,4 мг/дм³; нітрат — 2,8 мг/дм³; нітрит — 0,07 мг/дм³.

2 інших мікрокомпонентів присутні: залізо — 1,10-0,12 мг/дм³; марга­нець — 0,07 мг/дм³; мідь — 0,01 г/дм³; кобальт — 0,005 мг/дм³; нікель — 0,005 мг/дм³; цинк — 0,015 мг/дм³; ртуть — 0,006 мг/дм³; бром — 0,21 мг/дм'; йод — 0,03 мг/дм³; гідрофосфат — 0,02 мг/дм³; фтор — 0,4 мг/дм³; нітрат — 2,8 мг/дм³; нітрит — 0,07 мг/дм³.

3 інших мікрокомпонентів присутні: залізо — 1,10-0,12 мг/дм³; марга­нець — 0,07 мг/дм³; мідь — 0,01 г/дм³; кобальт — 0,005 мг/дм³; нікель — 0,005 мг/дм³; цинк — 0,015 мг/дм³; ртуть — 0,006 мг/дм³; бром — 0,21 мг/дм'; йод — 0,03 мг/дм³; гідрофосфат — 0,02 мг/дм³; фтор — 0,4 мг/дм³; нітрат — 2,8 мг/дм³; нітрит — 0,07 мг/дм³.