I. Управління забезпечення протиепізоотичної роботи:

1)протиепізоотичний відділ;

2) сектор ветеринарної санітарії та ветсанекспертизи.

II. Управління організації ветеринарної справи і профілактики незаразних захворювань:

1. відділ організації ветсправи та фармацевтики;

2. відділ координації виробництва засобів захисту тварин;

3. група профілактики незаразних хвороб.

III. Управління державної інспекції ветеринарної медицини:

1. відділ державної ветінспекції;

2. сектор державного контролю ветеринарної медицини на кор­ доні та транспорті.

IV. Фінансово-економічне управління.

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд

Система ветеринарно-санітарного контролю та нагляду створена в Україні на підставі Закону "Про ветеринарну медицину".

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд - це сукуп­ність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання юридичними і фізичними особами законодавства про ветеринарну ме­дицину. Здійснення цих заходів покладено на державних інспекторів ве­теринарної медицини.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України, йо­го заступники, головні державні інспектори ветеринарної медицини Рес­публіки Крим, міст Києва та Севастополя, районів, міст, регіональних служб державного ветеринарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті координують діяльність усіх служб ветеринарної медицини, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, а також юридичних і фізичних осіб, які здійснюють ветеринар­ну практику.

Державні інспектори ветеринарної медицини свою роботу здійсню­ють на основі відповідних статей Закону України "Про ветеринарну ме­дицину".

Відповідальність суб'єктів господарювання за правопору­шення в галузі ветеринарної медицини

Суб'єкти господарювання - будь-які юридичні особи, діяльність яких пов'язана з утриманням, переробкою, транспортуванням та реалізацією

тварин; зберіганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією продуктів тваринного, а на ринках - і рослинного походження, виробниц­твом та реалізацією ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кор­мів, кормових добавок, здійснення лабораторної діагностики та надання ветеринарних послуг, несуть відповідальність за порушення ветеринар­них вимог у формі штрафу. Розмір штрафу залежить від виду правопо­рушення і коливається від 3 до 100 неоподаткованих мінімумів грома­дян.

Сплата штрафів не звільняє суб'єктів господарювання від усунення допущених порушень і відшкодування завданих збитків у порядку, вста­новленому законодавством.

Рішення про накладання штрафів за правопорушення у галузі вете­ринарної медицини оформляється постановами. Штраф підлягає сплаті у місячний строк з дня отримання постанови. У разі порушення цього терміну штраф стягується у судовому порядку.

Рішення у справах про правопорушення в галузі ветеринарної ме­дицини можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Спеціалісти, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний ко­нтроль та нагляд, у своїй діяльності є незалежними і керуються закона­ми України.

Образа особи, яка здійснює державний ветеринарно-санітарний ко­нтроль та нагляд, а також опір, погрози, насильство та інші дії, що пе­решкоджають виконанню покладених на неї обов'язків, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Збитки, завдані майну особи, яка здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд, у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсується у повному обсязі за рахунок винних осіб.

Державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють вете­ринарно-санітарний нагляд, забезпечуються форменним одягом у по­рядку, встановленому Кабінетом Міністрів.