Косик.Мікроек-ка (повна версія)

надлишку, що ілюструє рис.17.4 б). Тут трикутник B , що вимірює втрати споживачів, витіснених з ринку при ціні P1 , більший за прямокутник A2 , що вимірює вигоди споживачів, які

купують товар за нижчою ціною. Зміни споживчого надлишку свідчать про наявність чистих втрат споживачів.

Що стосується надлишку виробників при зниженні ціни, то через нижчу ціну вони втрачають його частину, задану прямокутником A2 , а також частину, задану трикутником C , що відповідає втратам через скорочення обсягу випуску. Отже, сумарна зміна надлишку виробників становить (−A2 −C) , а

сумарна зміна надлишку споживачів дорівнює (A1 − B) . Звідси сумарна зміна в надлишку суспільства розраховується:

(A1 − B) +(−A2 −C) = −B −C . Тобто, суспільство несе безповоротні втрати, що відповідають площам трикутників B і C . Ці втрати є показником неефективності регулювання ціни, тому що втрати у виробничому надлишку переважають вигоди у споживчому надлишку.

17.3.Часткова та загальна рівновага. Взаємозалежність ринків

Аналізуючи ринкову поведінку мікроекономічних суб’єктів, ми розглядали окремі ринки, припускаючи, що вплив інших ринків неістотний, а рівновага на даному ринку встановлюється у відповідності до внутрішніх процесів, характерних для даного ринку. Проте в більшості своїй ринки взаємозалежні. Вони чинять взаємний вплив, тому що багато товарів є взаємозамінними або взаємодоповнюючими. На це ми звертали увагу, коли вивчали поняття перехресної еластичності.

Досліджуючи окремі ізольовані ринки, ми давали аналіз часткової рівноваги. Аналіз часткової рівноваги відображає лише абстрактні спрощені тенденції. Економіка не складається з окремих ізольованих ринків. Навпаки, існує система тісно переплетених між собою ринкових цін, зміна яких на одному

ринку викликає численні і значні зміни на інших споріднених ринках.

Коли всі ринки факторів виробництва і кінцевої продукції досягнуть часткової рівноваги, тоді настає стан загальної рівноваги економічної системи.

Однією з основних передумов аналізу загальної рівноваги є припущення, що всі ринки в економічній системі є досконало конкурентними.

Проблема загальної економічної рівноваги вперше досліджується французьким економістом-математиком Л. Вальрасом у 70-х роках XIX ст. Розроблена ним економікоматематична модель відображає взаємозв’язок ринків готової продукції і ринків факторів виробництва в умовах досконалої конкуренції. Саме остання і дозволяє забезпечити одночасну рівновагу множини ринків. Л. Вальрас доводить, що часткова рівновага ще не гарантує загальної рівноваги для всієї економіки, проте її можна досягнути лише через ринковий механізм, через обмін. Він формулює умови, необхідні для досягнення рівноваги: товари одного класу на ринку повинні мати тільки одну ціну; ціна товару зрівноважує кількість запропоновану і кількість споживану; ціна має забезпечувати максимум вигоди і продавцю, і покупцю. Вирівнювання попиту і пропонування відбувається за допомогою встановлення взаємоприйнятних цін на множині ринків, які і є цінами рівноваги.

Модель Вальраса виявилась надзвичайно складною для того часу математичною задачею. Проте сама ідея загальної рівноваги була настільки важлива, що впродовж століття не припинялись спроби обґрунтувати її. Лише в середині нашого століття намітились перші успіхи. Вважають, що найбільш вдало ідея Вальраса була втілена в моделі Ерроу–Дебре (1954 р.), де розглядається економіка з сукупністю споживачів і виробників, кожен з яких може взаємодіяти з усіма іншими за умови, щоб видатки не перевищували надходжень. Поведінка споживачів і виробників залежить від системи цін.

Загальна рівновага – це стан, коли у всій економічній системі встановлюються ціни рівноваги. Цінами загальної рівноваги називаються ціни, за якими загальний обсяг споживання кожного блага не перевищує його виробництва.

Хоча модель Вальраса не мала практичного застосування, була статичною, вона дала поштовх для розв’язання цієї проблеми наступними економістами, зокрема, була виведена на макро– рівень і стосувалася пошуку макроекономічної рівноваги.

Тепер і ми приступаємо до аналізу ринкової системи як єдиного цілого, тобто до аналізу загальної рівноваги. Ми розглянемо взаємозв’язки між всіма ринками і цінами, що складають ринкову систему.

Загальна рівновага відображає ефекти зворотного зв’язку.

Ефектом зворотного зв’язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на зміни, що виникають на споріднених ринках.

Наприклад, якщо в країні введено мито на імпорт нафти, можна чекати не тільки підвищення цін і зменшення пропонування на ринку нафти. Внаслідок зростання цін на нафту зросте попит на інші енергоносії, що є замінниками нафти, – природний газ, вугілля, електроенергію. Відповідно зростуть ціни на ринках цих продуктів. Всі ці зміни спричинять ефект зворотного зв’язку щодо ринку нафти, де попит знову може підвищитись, а наслідком цього підвищення стане нове зростання цін на нафту. Взаємодія ринків буде тривати до встановлення загальної рівноваги, за якої попит і пропонування зрівноважаться на всіх споріднених ринках.

Класичним прикладом ефекту зворотного зв’язку на ринках взаємозамінних товарів стала ситуація з нафтою, викликана діями нафтового картелю ОПЕК, частка якого у світовому експорті нафти у 70-ті роки становила 90%. Незначно обмеживши видобуток, картель зміг суттєво підвищити ціни на нафту: з 1973 по 1974 р. ціна нафти, скоригована з врахуванням інфляції, зросла більш ніж на 50%. Через кілька років, в 1979 р., ціна на нафту виросла на 14%, в 1980 р. – на 34% і в 1981 р. – ще

на 34%. Якщо б ми аналізували лише ринок нафти, то могли б відстежити таку закономірну тенденцію: обмеження виробництва зумовило скорочення пропонування і підвищення рівноважної ціни нафти, падіння рівноважного її обсягу.

Але наслідки були значно ширші. Зменшивши використання нафти, споживачі активно шукали її замінників. Чимало виробників енергії перевели свої підприємства на природний газ і вугілля. Будинки також стали опалювати вугіллям і дровами. Зріс попит на ці товари. Значних змін зазнало чимало інших ринків. Наприклад, подорожчали пластмаси і мінеральні добрива, що поставило в скрутне становище фермерів. Водії стали менше користуватись власними автомобілями, від чого постраждали власники курортів. 3 часом покупці машин переключили свою увагу з великих престижних американських на малі й економні автомобілі німецького і японського виробництва. Впав попит у сфері послуг, пов’язаних з обслуговуванням автомобілів, а також на численні товарикомплементи – машинне мастило, запчастини, шини. І навпаки, зріс попит на послуги громадського транспорту. Зазнали впливу також ринки ресурсів. Скоротилася зайнятість в автомобільній промисловості і зросла у виробництві ізоляційних матеріалів. Зменшились капіталовкладення у бензозаправки і зросли у бурове устаткування, тому що розпочались інтенсивні пошуки нафти в Атлантичному океані, Північному морі та ін.

Оскільки попит на нафту і бензин у короткостроковому періоді нееластичний (показник цінової еластичності в межах 0,2 – 0,4) обсяги продажу скоротилися незначно, зросла частка видатків на бензин у сімейних бюджетах, відповідно скоротилася частка видатків на інші товари і послуги. Реальні доходи з нафтоімпортуючих країн у величезному обсязі переливались в країни ОПЕК й економіки інших нафтоекспортуючих країн. Все це викликало тенденцію до зниження рівня життя населення в нафтоімпортуючих країнах, а також зовнішньоторговельний дефіцит. Зросло пропонування долара на валютних ринках, що спричинило його знецінення та посилення інфляції в США. В кінцевому результаті високі ціни

на нафту стали важливим фактором стагфляції 70-х років у світовій економіці. Сильно постраждали слаборозвинені країни, їхні зовнішні борги зросли майже у 7 разів.

Однак ОПЕК виявила, що утримати ціни на високому рівні значно складніше, ніж підняти їх. В 1982-1985 рр. ціни на нафту постійно знижувались на 10% щороку. В країнах ОПЕК виникли суперечності, у 1986 р. координація їх дій була повністю припинена. Ціна на нафту повернулась до рівня 1970 р., і так протрималась майже до кінця 90 років. ОПЕК існує і зараз, але координація їх дій значно порушена.

Ціна світового ринку на нафту на початку 1986 р. впала до 10 дол. за барель. Однією з найважливіших причин падіння цін було те, що інші держави розширили видобуток нафти і вийшли на світовий ринок (Мексика, Норвегія, Радянський Союз), а з іншого боку розширилося використання альтернативних джерел енергії (атомна, вугілля і т.п.), значна частина енергоємного устаткування і товарів тривалого користування була замінена енергозберігаючими. Все це в сукупності знизило попит на нафту і в результаті ціни на ринку нафти впали.

Ефект зворотного зв’язку і процес встановлення загальної рівноваги можна відстежити на абстрактних моделях двох ринків взаємозамінних товарів. Розглянемо графіки на рис.17.5.

Припустимо, що початкова рівновага на ринках встановлюється у точках E1 для товару A і F1 для товару B з

відповідними рівноважними цінами (P1 A , P1B ) і обсягами (Q1 A , Q1B ) . Тепер припустимо, що держава запроваджує податок на продаж товару A . Це спричинить зміщення кривої пропонування SA до SA* та підвищення ціни товару A з P1 A до P2 A . Нова рівновага встановлюється в точці E2 . Ці зміни вплинуть на ринок товару B , де попит зросте і крива попиту DB

зміститься у положення D1B , що в свою чергу призведе до зростання ціни товару B з P1B до P2 B . Рівновага зміститься з точки F1 в точку F2 , рівноважна кількість товару зросте до Q2 B .

Рис. 17.5. Встановлення загальної рівноваги на двох ринках взаємозамінних товарів

Нова ситуація рівноваги на ринку товару B викликає ефект зворотного зв’язку, що проявляється на ринку товару A збільшенням кількості проданого товару. Крива попиту

зміщується до D1A , рівновага встановлюється в точці E3 з

відповідним підвищенням ціни. Знову виникає ефект зворотного зв’язку, який проявиться на ринку товару B , – і так триває, доки

попит і пропонування не зрівноважаться в точках E* i F * на обох ринках.

Зауважте, що аналіз часткової рівноваги тільки ринку товару A виявив би значно менший вплив податку: ціна піднялась би

лише до P2 A . Аналіз загальної рівноваги споріднених ринків взаємозамінних товарів показує, що вплив податку є значно більшим: ціни зростають набагато вище на обох ринках.

Аналогічний аналіз ринків взаємодоповнюючих товарів доводить, що розгляд лише часткової рівноваги може перебільшити реальний вплив податку. Наприклад, податок на бензин спочатку призведе до зростання ціни на нього. Потім зменшиться попит на автомобілі, що в свою чергу знизить попит на бензин. У результаті цих пристосувань ринку ціна бензину частково знизиться.

Таким чином, аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки як цілісної системи взаємопов'язаних ринків, дозволяє поглибити розуміння багатьох економічних проблем і

напрямків формування економічної політики. Поняття загальної рівноваги пов’язане, з ефективністю розміщення ресурсів в економіці. Врахування взаємодії ринків дозволить поглибити аналіз ефективності конкурентної системи у наступному розділі.

ВИСНОВКИ

Ринок досконалої конкуренції ефективно розподіляє обмежені ресурси суспільства. Ефективність за Парето означає, що ресурси розподілені оптимально, якщо ніхто не може покращити свого становища, не погіршуючи становища іншого. Основним критерієм ефективності за Парето є наявність або відсутність розтрати ресурсів.

Межа можливих корисностей демонструє безліч варіантів Парето – оптимального розподілу ресурсів. Водночас всі варіанти вибору різняться з точки зору справедливості розподілу добробуту. Оптимальний за Парето розподіл ресурсів може не давати соціального оптимуму, допускаючи крайню нерівномірність розподілу наявних благ у суспільстві. Неефективний розподіл ресурсів може бути більш справедливим, ніж ефективний.

Конкретний вибір суспільства пов’язаний з тим чи іншим поглядом на проблему справедливості, який і визначає функцію суспільного добробуту. Функція суспільного добробуту має загальний вигляд:

W =W [U1 (X ),...,Un (X )] .

Різновидами цієї функції є функція суспільного добробуту Бентама (класична утилітаристська функція), функція добробуту як сума зважених корисностей, функції добробуту Ніцше і Роулза (мінімаксна), функція корисності Бергсона – Семюелсона (індивідуалістична).

Відповідно розрізняють чотири концептуальних підходи до проблеми справедливості: егалітарний, утилітарний, роулзівський, які передбачають державне втручання з метою коригування результатів ринкових процесів і досягнення справедливішого суспільного розподілу, і ліберальний, який вважає результати ринкового розподілу справедливими і заперечує необхідність державного втручання. Сучасна держава прагне

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1.

Припустимо, що попит на ринку апельсинів задається рівнянням: QD=8–Р, а пропонування QS = P – I.

1.Визначте рівноважну ціну (грн.) та рівноважний обсяг продукції (т).

2.Визначте величини надлишків споживачів і виробників та величину сукупного надлишку.

3.Припустимо, що уряд встановлює “підлогу" ціни у 6 грн. Проаналізуйте цю ситуацію з точки зору Парето-ефективності, втрат і вигод споживачів і виробників.

4.Як зміниться ситуація, якщо уряд встановить виробничу квоту у розмірі 2 т?

5.Подайте графічну ілюстрацію.

Задача 2.

Припустимо, що попит на товар задається рівнянням: QD=100–2Р, а пропонування становить QS = P – I00.

1.Побудуйте криві попиту та пропонування.

2.Визначте, чи може встановитись рівновага на такому ринку. Якою повинна бути умова рівноваги?

Задача 3.

Припустимо, що в економіці виробляються два товари А і В з відповідними кривими попиту тапропонування: QDА=40+4РВ–6РА, QSА = –12–2РВ+4РА,

QDВ= 50+2PА – 4РВ , QSВ = –10 – PА + 2РВ.

1.Знайдіть рівноважну ціну на ринку товару В, якщо ціна товару А становить 16 грн.

2.Яким буде співвідношення між обсягами попиту та пропонування на кожному з ринків, якщо ціна товару А становитиме 15 грн., а товару В – 17 грн.

3.Як будуть змінюватись ціни наобох ринкахдлявідновлення рівноваги?

Задача 4.

На основі аналізу загальної рівноваги прослідкуйте ринкові наслідки наступних, подій:

а) наукові дослідження довели надзвичайну корисність для людського організму продуктів моря, внаслідок чого попит на них зростає;

б) у текстильній промисловості винайдені синтетичні матеріали, які не поступаються природним, але є більш практичними - вони не втрачають кольору, не зношуються, не деформуються;

в) внаслідок несприятливих погодних умов значна частина врожаю картоплі загинула;

г) розроблена нова технологія виробництва, яка дозволяє знизити вартість персональних комп'ютерів на 50%.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБМІНУ	І	РОЗДІЛ 18
РОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ
У СПОЖИВАННІ ТА ВИРОБНИЦТВІ

Як ми дослідили у попередньому розділі, концепція ефективності досконало конкурентної ринкової системи ґрунтується на понятті Парето – оптимальності, де основним критерієм ефективності вважається відсутність розтрати ресурсів. 3 цієї точки зору ринкова рівновага, яка встановлюється в результаті взаємодії попиту і пропонування на конкурентному ринку, автоматично розподіляє ресурси Парето – ефективно, тому що рівноважна ціна відображає рівність суспільних витрат ресурсів на виробництво даного обсягу продукції і споживчої оцінки економічної цінності продукту (MC = P = MV ) . Будь-який інший обсяг виробництва і

споживання, відмінний від рівноважного, не дає такої рівності, отже, стан споживачів і виробників можна поліпшити, якщо довести обсяги до рівноважних, оскільки у такий спосіб можна позбутися розтрати ресурсів.

У цьому розділі ми поглибимо аналіз ефективності. Встановлення загальної рівноваги в конкурентній ринковій економіці передбачає наявність повної системної ефективності – ефективності розміщення ресурсів або алокативної ефективності, досягнення Парето-оптимального стану в усіх сферах економічної діяльності – виробництві, споживанні та обміні.

Ми проаналізуємо, як поведінка споживача, максимізуючого корисність споживчого кошика, і поведінка виробника, максимізуючого прибуток, в умовах ринку досконалої конкуренції зрештою забезпечують ефективний розподіл ресурсів у споживанні й виробництві та оптимізацію структури економіки в цілому. Об’єднавши всі блоки аналізу, ми виведемо загальні умови ефективності досконало конкурентної ринкової