Тема 7.Методи і засоби навчання

У дидактиці методом навчання називають спосіб взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, що веде до досягнення певної дидактичної мети.

Метод має своє призначення або функції: освітню, виховну, розвивальну, стимулюючу, контрольно-корекційну.

Метод має свою внутрішню структуру, яка включає такі компоненти, як прийом, дія і операція.

Прийом — це складова частина методу, яка спрямовує учнів на розв'язання часткових дидактичних завдань. Наприклад, бесіда, як метод, може включати такі прийоми: постановку запитань, слухання відповідей учнів, їх корекцію, висновки. Деякі прийоми можуть бути складовою частиною різних методів: бесіди, лабораторної роботи., роботи з підручником.

Дія — акт цілеспрямованої діяльності. Характеризується усвідомленням мети, шляхів її досягнення. Дія включає конкретні операції, які слід застосовувати у певній послідовності.

Підходи до класифікацій методів навчання

2*

Рис.1. Класифікація методів навчання

Рис.2. Обгрунтування класифікації методів навчання

3*

Рис.3. Активні методи навчання

4*

Характеристика основних активних методів навчання

5*

Рис.2. Класифікація методів навчання за Ю.К.Бабанським

*1*

Тема 8.Організаційні форми навчання

1. Поняття про форми навчання та навчальні системи

Форма організації навчання — це обмежена в часі і просторі взаємозумовлена діяльність учителя та учнів.В історії розвитку школи складались різноманітні форми навчання. Вони зумовлені, з одного боку, потребами суспільно-економічного розвитку, а з другого — рівнем розвитку педагогічної науки. Впродовж останніх століть найбільш помітний слід залишили такі форми організації навчання: індивідуальна, групова, класно-урочна, белл-ланкастерська, дальтон-тан, бригадно-лабораторна система 

Ф

о

р

м

и

о

р

г

а

н

і

з

а

ц

і

ї

н

а

в

ч

а

н

н

я

Класно-урочна система /запроваджена нім.пед. Йоганесом Штурмом та теоретично обґрунтована Я.А.Коменським/ Постійний склад учнів одного віку і рівня підготовки (клас); кожний клас працює відповідно до свого річного плану (планування навчання); навчальний процес здійснюється у вигляді окремих взаємопов'язаних елементів (уроків); кожний урок присвячується лише одному предмету (монізм); уроки постійно чергуються (розклад); керівна роль належить учителю (педагогічне управління); застосовуються різні види і форми пізнавальної діяльності учнів (варіативність діяльності).

Белл-ланкастерська система / заснована у 1798 р. англ. священиком А. Беллом і вчителем Дж. Ланкастером - метою було збільшення кількості учнів, яких навчає один учитель. У ролі викладачів використовували самих учнів. Старші учні під керівництвом учителя вивчали матеріал, а потім навчали своїх молодших товаришів. Таким чином, один учитель за допомогою учнів-посередників міг навчати 200-300 дітей різного віку. Проте ця система не набула широкого поширення, оскільки недоліки в організації не забезпечували необхідного рівня підготовки учнів.

Батавська система/ заснована у США- пропонувала розподіляти всі заняття на дві частини. Перша частина - проведення звичайних уроків, на яких учитель працює з усім класом. Друга частина - індивідуальні заняття з тими учнями, які не встигають і відчувають труднощі в засвоєнні матеріалу, або з тими, хто бажає поглибити знання із виучуваного матеріалу.

Мангеймська система /створена в Європі. Назва- від м.Мангейм. Засновник – нім. педагог Йозеф Зіккенгер - запропонував поділити учнів на 4 класи за здібностями, а не за віком, створюючи 4класи для дітей, які мають середні здібності; класи для малоздібни; допоміжні класи - для розумово відсталих дітей; класи "перехідні" - для найздібніших учнів, які можуть продовжувати навчання у середніх навч. закладах. Набір - на основі тестування та іспитів. Учні зі слабших класів згодом зможуть переходити до класів вищого рівня. Проте така система не давала змогу слабким учням досягати високого рівня знань.

"Дальтон-тан" / лабораторна (система майстерень)/ Застосована у 1905 р. учителькою Оленою Парк-херт в америк.м.Дальтон. Замість класів створювалися лабораторії і предметні майстерні. Основа - самостійна навчальна діяльність учнів, а не викладання; учень працював у лабораторіях або в майстернях індивідуально, виконуючи отримане від учителя завдання. Єдиного для всіх розкладу занять не було. Загально групова робота проводилася протягом 1 год. в день, решта часу - інд. вивчення матеріалу і звіт за виконання кожної теми перед учителем. Відповідно до виконаного навч.плану учнів переводили з класу в клас. Одні учні могли за рік оволодіти навч. матеріалом за 2-3 класи, інші навчалися в тому самому класі 2 і більше років. У 20-ті роки Дальтон-план був поширений в практиці роботи шкіл СРСР під назвою "бригадно-лабораторна система".

План Трампа/ 50-х рр. XX ст., США, проф. пед. ЛлойдТрамп- стимулюєінд. навчання, поєднує 3 форми навчальної взаємодії учителя з учнями: інд.роботу, роботу з групами учнів від 10-15 осіб, лекційні заняття для груп від 100 до 1500 осіб. Лекції з використанням суч.ІТЗН для великих груп читають кваліфіковані викладачі, професори. Малі групи обговорюють матеріали лекції, дискутують, доповнюють почуте на лекції. Заняття в малих групах проводить рядовий учитель або кращий учень групи. Навч. час розподіляється так: на заняття у великих групах - 40%, на роботу в малих групах - 20%, на індивід. роботу - 40%. Система потребує злагодженої роботи вчителя, чіткої організації, матеріального забезпечення.

Віннетка-план/ (америк. педагог КерльтонУошберн) – спрямований на заміну класно-урочної системи індивідуалізованою програмою самостійного оволодіння знаннями. Фронтальна робота вчителя з учнями була зведена до мінімуму, основна його функція – стимулювання самостійної пізнавальної діяльності учнів

Лекційно-семінарська система/ обґрунтована вчителем-новатором М.М.Гузиком, в основу якої покладено лекційний метод викладу нового матеріалу, самостійна робота учнів по оволодінню новими знаннями, семінарсько-практичні заняття з учнями та залікова система контролю.

Модульно-розвивальна система/ А.В.Фурман, ґрунтується на модульному підході до організації як змісту навчання, так і навчальної роботи школярів.

*2*