- •Змістовий модуль 1. Загальні основи педагогіки
- •Тема 1.Вступ до курсу педагогіки.Загальна характеристика педагогічної професії. Професійне становлення педагога.
- •Тема 4.Педагогічний процес як система і цілісне явище
- •1 Змістовий модуль 2. Навчання
- •Тема 5. Навчання в цілісному педагогічному процесі
- •Тема 6.Принципи навчання
- •Структура процесу навчання
- •Основні етапи процесу навчання
- •Аналіз резуль- татів
- •Елементи навчального процесу у різних типах навчання
- •7 Види навчання (підходи до його організації) за основними способами передачі соціально-історичного досвіду новому поколінню
- •Тема 7.Методи і засоби навчання
- •Підходи до класифікацій методів навчання
- •2. Урок – основна форма навчання. Вимоги до уроку
- •3. Типи і структура уроку. Нестандартний урок
- •4. Форми організації навчальної роботи на уроці
- •6. Підготовка вчителя до уроку
- •Тема 9. Контроль у процесі навчання
- •1. Поняття про контроль у навчальному процесі. Вимоги до контролю
- •2. Функції, види, форми і методи контролю
- •Види оцінки (перевірки, контролю):
- •Форми контролю
- •5.. Шкала оцінювання заЕстs
- •Педагогічні вимоги до оцінки
- •Технологічний підхід
- •Головні ознаки педагогічних технологій
- •"3" В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях:
- •2. Предметно-методичний.
- •3. Локальний (модульний).
- •1.Загальнопедагогічний
6. Підготовка вчителя до уроку
В.О.Сухомлинський вважав, що вчитель до конкретного уроку готується все життя. Тому у підготовці вчителя до уроку розрізняють попередній і безпосередній етапи.
Підготовка вчителя до уроку
Попередній етап / Попередня (загальна) підготовка складається із: ознайомлення з навчальною програмою з конкретного предмета, підручниками, посібниками, методичною літературою, вивчення передового педагогічного досвіду, аналізу власного досвіду, вивчення учнів класу, складання календарного і тематичного планів, підготовки матеріальної бази./ Безпосередній етап /Безпосередня (конкретна) підготовка до уроку складається із формулювання теми уроку, освітньої (дидактичної), виховної і розвиваючої мети; визначення обсягу і змісту матеріалу уроку, структури уроку (основних етапів), методів, прийомів, форм організації навчальної роботи, розподілу часу на всі етапи уроку; підбору ТЗН і наочних посібників; розв'язання задач і виконання вправ, які пропонуються учням; визначення об'єму, змісту і методики виконання домашнього завдання, позакласної роботи за матеріалами уроку; складання поурочного плану, конспекту уроку/
Календарний план допомагає вчителю зорієнтуватись у часі вивчення предмета протягом року (півріччя), доцільно розділити навчальний матеріал за півріччями і четвертями, скоригувати тривалість (у годинах) вивчення окремих тем.
У поурочному плані мають бути відбиті такі моменти: дата проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом; клас, у якому проводиться урок; тема і мета уроку; тип уроку і основні структурні етапи; зміст уроку, методи і прийоми роботи вчителя і учнів; навчальне обладнання; домашнє завдання.
Початкуючі вчителі повинні писати детальні плани-конспекти уроку. Це допомагає краще осмислити усі його деталі, спрогнозувати не лише свою поведінку, а й реакції учнів,врахувати їхні можливості й інтереси.
Тематичне планування передбачає: визначення типів уроків (чи форм навчання); визначення загального обсягу матеріалу теми, розподіл його за конкретними уроками; підбір (чи виготовлення) наочності, матеріалів для ТЗН.
|
1..
Тема 9. Контроль у процесі навчання
1. Поняття про контроль у навчальному процесі. Вимоги до контролю
Поняття "контроль" (франц. controle) в дидактиці означає нагляд, спостереження, перевірка успішності учнів. Контроль - ширше поняття, ніж перевірка. Завдання перевірки - виявити знання, вміння та навички учнів і порівняти їх із вимогами, визначеними навчальними програмами. Виставлення певних оцінок учням - її завершальний акт. Засобами ж контролю, окрім перевірки, стає спостереження за учнями під час занять, перевірка зошитів, інших продуктів навчальної діяльності школярів. Якщо у масовій педагогічній практиці часто оцінюються лише знання, уміння та навички, то контроль пов'язаний із спостереженням за рівнем засвоєння вихованцями й таких компонентів змісту шкільної освіти, як досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. Навчання є процесом управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, а контроль - обов'язковим засобом отримання зворотної інформації.
Рис.1. Основні принципи контроля знань, умінь та навичок
Головна мета перевірки і оцінки знань, умінь і навичок: забезпечення ефективності навчання, систематизація знань, умінь і навичок, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування прагнення до самоосвіти.
Вимоги до контролю, перевірки, оцінки знань, умінь і навичок:
Гласність
Об’єктивність
Містити аргументацію Відповідати вимогам програми Систематичність / Усебічність контролю
Ставити оцінку, перевіривши глибину знань
Оптимізація контролю (мінімальні затрати зусиль, часу для отримання відомостей, запобігати переобтяженню учнів, виконанню зайвих завдань)
Єдність вимог вчителів, які працюють у даному класі
Використання різноманітних методів контролю Бачити перспективу розвитку школяра Відповідати віковим та індивідуальним особливостям учнів
Тематична спрямованість контрою
Дотримання етичних норм Доцільність
|
2..