2. Поняття органів місцевого самоврядування та змін, які в них відбуваються

Місцеве самоврядування як обєкт конституційно-правового регулювання виступає в якості: по-перше, відповідної засади конституційного ладу України; по-друге, специфічної форми народовладдя; по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішення питань місцевого значення.

Тобто, як специфічна форма реалізації належної народові влади місцеве самоврядування:

1) має особливого суб’єкта – територіальну громаду, тобто жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо та через органи місцевого самоврядування;

2) займає окреме місце в політичній системі (в механізмі управління суспільством та державою). Місцеве самоврядування, його органи, згідно Конституції України, не входять до механізму державної влади, хоча це й не означає його повної автономності від держави, державної влади. Взаємозв’язок місцевого самоврядування з державою досить тісний і знаходить свій вияв у тому, що, по-перше, і місцеве самоврядування, і державна влада мають єдине джерело – народ; по-друге, органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади і стан їх реалізації контролюється відповідними органами виконавчої влади.

3) має особливий обєкт управління – питання місцевого значення, перелік яких у вигляді предметів відання органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Жителі села, селища, міста або кількох сіл, селищ, міст є відповідною місцевою територіальною громадою. Вона вирішує питання місцевого (у межах території села, селища, міста чи об’єднаної території) значення відповідно до Конституції України та законів України, як правило, через органи місцевого самоврядування (ОМС).

Тобто, органи місцевого самоврядування – це виборні та інші органи територіальних громад, які мають повноваження вирішувати питання місцевого значення.

Система органів місцевого самоврядування в Україні включає (ст. 5 Закону України “Про місцеве самоврядування”):

- територіальні громади (жителів);

- сільські, селищні, міські ради, у т. ч. об’єднані територіальні громади;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- старосту ради об’єднаної територіальної громади;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення.

Органи місцевого самоврядування в Україні представлені як:

- об’єднана територіальна громада;

- сільська рада і її виконавчий орган (комітет);

- селищна рада і її виконавчий орган (комітет);

- міська рада і її виконавчий орган (комітет);

- районна в місті рада і її виконавчий орган (комітет);

- районна рада; обласна рада.

У зв’язку з реформування органів місцевого самоврядування відбувається ряд змін у них. За функціональною ознакою, зміни в органах місцевого самоврядування класифікують на:

1) в складі функції планування – вносяться зміни у стратегічну та поточну планування діяльності; розробку та затвердження програм економічного і соціального розвитку; здійснення прогнозу розвитку; планування діяльності підприємств, які належать до комунальної власності; планування діяльності закладів освіти, охорони здоров’я, культури і спорту, які належать територіальним громадам; складання та затвердження обласних та місцевих бюджетів; складання планів використання природних ресурсів регіонального значення; складання балансів матеріальних, фінансових, трудових ресурсів, необхідних для управління соціально-економічним розвитком відповідної території;

2) в складі функції організації – відбуваються зміни у забезпеченні збалансованого комплексного соціально-економічного розвитку населення; організація виконання програм соціально-економічного розвитку; забезпеченні ефективного використання природних, трудових, фінансових ресурсів; організації зовнішньоекономічної діяльності; організація управління соціальною сферою; організації роботи житлово-комунального господарства; забезпеченні виконання наповнення бюджету та фінансування видатків з нього; організації зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації;

3) в складі функції мотивації – зміни стосуються запровадження стимулів для активізації підприємницької діяльності (податкові пільги, податкові канікули та ін.) на місцевому рівні, надання підтримки інвесторам (консультаційної, організаційної), які вкладають кошти в розбудову чи реорганізацію об’єктів інвестування, а також забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату в громаді;

4) в складі координаційної функції – зміни стосуються здійснення впливу на процеси соціально-економічного розвитку; ефективного використання усіх видів ресурсів; сприяння впровадженню програм економічного і соціального розвитку, програм працевлаштування та соціального захисту населення;

5) в складі контролюючої функції – зміни у контролі за використанням ресурсів, діяльністю підприємств комунальної власності, за фінансовою діяльністю та розрахунковими операціями; дотриманням норм природоохоронного законодавства та охорони праці; складанням звітів про хід та результати виконання програм економічного і соціального розвитку.

За ознакою розмежування повноважень та відповідальності держави та органів місцевого самоврядування зміни бувають:

1) Зміни у повноваженнях органів місцевого самоврядування стосуються перемін, пов’язаних з процесом делегування повноважень від вищого до нижчих рівнів управління для вирішення питань різного характеру, тобто це передача повноважень і відповідальності за спільні функції від уряду до органів місцевого самоврядування. Тобто, це зміни, які стосуються перемін у правах і обов’язках територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування. Такі переміни можуть стосуватися:

- затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку і контролювання їхнього виконання;

- затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;

- встановлення місцевих податки та зборів відповідно до закону та наданих повноважень,

- питань щодо належного утримання об’єктів комунальної власності, визначення умов та забезпечення раціонального використання місцевих ресурсів

- вирішення інших питань місцевого значення, віднесених законом до їхньої компетенції.

Зміни можуть відбуватися і в різних видах повноважень органів місцевого самоврядування:

- у власних повноваженнях – визначеному Конституцією України та законом повноваження органу місцевого самоврядування, направлене на забезпечення середовища життєдіяльності громади;

- у делегованих повноваженнях – які віднесені до сфери компетенції органу виконавчої влади повноваження з надання публічної послуги, яке надається спеціальним законом органу місцевого самоврядування.

Власні повноваження забезпечуються шляхом закріплення за органами місцевого самоврядування місцевих податків та зборів, інших джерел доходів, необхідних для здійснення цих повноважень.

Делеговані повноваження забезпечуються державою шляхом закріплення за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також шляхом надання цільових трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів. Обсяг трансфертів забезпечує виконання норм та показників, визначених державним або галузевим стандартом (нормативом) послуги.

2) Зміни у відповідальності органів місцевого самоврядування це переміни, спричинені новими нормативно-правовими регуляторами, обставинами чи ситуаціями, які впливають на основні засади відповідальності перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами (ст. 75. Закону України “Про місцеве самоврядування”):

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються законодавством.

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою (ст. 76. Закону України “Про місцеве самоврядування”):

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами (ст. 77. Закону України “Про місцеве самоврядування”):

1. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Отже, ОМС періодично (мінімум два рази на рік) інформують населення про:

- виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку;

- виконання місцевого бюджету;

- інші питання місцевого значення.

Тобто вони звітують про свою діяльність перед територіальною громадою. І це не дивно, адже територіальна громада у будь-який час може достроково припинити їх повноваження, якщо ОМС:

- порушують Конституцію або закони України;

- обмежують права і свободи громадян;

- не забезпечують виконання повноважень, що надані їм законом.

Якщо внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій або їх бездіяльності завдано шкоду юридичним чи фізичним особам, суму шкоди відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету. Якщо це вчинила посадова особа місцевого самоврядування, суму шкоди відшкодовують за рахунок її власних коштів.

Залежно від основних функцій, які виконують органи місцевого самоврядування, зміни можуть відбуватися:

- під час розробки програм соціально-економічного та культурного розвитку, подання та їх затвердження;

- в ході організації виконання цих програм, звітування раді про їх виконання;

- в напрямках забезпечення збалансованого економічного й соціального розвитку території, ефективного використання ресурсів (природних, трудових, фінансових);

- під час складання балансів ресурсів (фінансових, трудових), грошових доходів і видатків, які необхідні для соціально-економічного й культурного розвитку, визначення потреби у місцевих ресурсах;

- у напрямку внесення коректив під час розгляду проектів планів комунальних підприємств і організацій, яких створили органи місцевого самоврядування, внесення до них зауважень і пропозицій, контроль їх виконання;

- під час попереднього розгляду плану користування природними ресурсами місцевого значення, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення у разі потреби до відповідних держорганів пропозицій з цих питань;

- у напрямку внесення пропозицій до програм соціально-економічного й культурного розвитку, які затверджують ОМС, а також до планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком території, задоволенням потреб населення;

- під час залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку;

- під час розміщення на договірних засадах на підприємствах, в установах та організаціях замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для місцевої територіальної громади.