3.2 Перспективи та економічна доцільність використання соняшнику підприємства на виробництво біодизелю

Серед низки інших надзвичайно важливим напрямом диверсифікації

джерел енергетичних ресурсів є розвиток альтернативної енергетики через одержання біопалива зі сировини, яку виробляють у сільському господарстві й може бути ефективно використати у цій же галузі. Йдеться про біодизель і

біоетанол.

Розвиток відновлюваної енергетики на засадах використання продукції

сільського господарства є також добрим способом на ефективне використання можливого надлишку сільськогосподарської продукції. Обмежувальним чинником у цій ситуації є необхідність отримання балансу попиту і пропозиції на ринку з метою підтримки цін на продукцію на рівні, що забезпечує необхідну ефективність для сільськогосподарських товаровиробників та не порушує засад продовольчої безпеки країни. Тобто потрібна виважена державна програма регулювання виробництва біопалив.

Ефективність виробництва та застосування біопалива на сьогодні не є

однозначною і сприяє значній контроверсії в її оцінці загалом та її аспектів

зокрема. Прибічники зростання обсягів виробництва біопалива справедливо

наголошують на тому, що впровадження поновлюваних джерел енергії дасть змогу гарантувати енергетичну безпеку країни та зменшити рівень її залежності від імпортних енергоносіїв, що, наприклад, особливо актуально для України.

Підвищення цін на нафтопродукти й субсидії роблять переробку сільськогосподарської продукції на біопаливо у світі дедалі економічно

вигіднішою. При цьому не спостерігається збільшення загальної кількості посівних площ у сільському господарстві.

Визначимо ефективність альтернативних варіантів переробки соняшнику в досліджуваному ПП “Дружба народів” (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Визначимо ефективність альтернативних варіантів переробки соняшнику в розрахунку на 224 т. за 2013 рік

№ п/п	Показник	Варіанти переробки соняшнику
		Без вироб­ництва біодизелю		3 виробництвом біодизелю
		Продаж соняшнику	З виробництв-вом олії
1	Вихід соняшнику (валовий збір), т	224	-	-
2	Вартість соняшнику, тис. грн.	863,8	-	-
3	Вихід олії (40% від маси), т	-	89,6	-
4	Вартість олії, тис. грн..	-	1164,8	-
5	Обсяг виготовленого з сонящнику біодизелю, т	-	-	7840
6	Вартість виготовленого біодизелю, тис. грн.	-	-	431,2
7	Виробництво гліцерину, т	-	-	1176
8	Вартість гліцерину, тис. грн.	-	-	705,6
9	Виробництво шроту, т	-	-	2979,2
10	Вартість шроту, тис. грн.	-	-	2085,4
11	Вихід макуху, т	-	291,8	291,8
12	Вартість макуху, тис. грн.	-	87,4	87,4
	Всього доходу, тис. грн.	863,8	1252,2	3309,6
13	Собівартість вирощування соняшнику, тис. грн.	978,7	-	-
14	Собівартість соняшникової олії, грн./т	-	1113,9	-
15	Собівартість виробництва біодизелю, тис. грн.:	-	-
15.1	Виробничі витрати, тис. грн:	24	945	8139,6
15.1.1	оплата праці	12,1	13,4	21,4
15.1.2	нарахування на заробітну плату	4,5	4,9	7,9
15.1.3	матеріальні витрати:	4,8	922,5	8105
15.1.3.1.	сировина	-	863,8	863,8
15.1.3.2.	метанол	-	-	6597,4
15.1.3.3.	лужний каталізатор	-	-	275,2
15.1.3.4.	електроенергія	-	51,2	360,6
15.1.3.5.	транспортні витрати	3,9	4,3	4,3
15.1.3.6.	ТО, ремонт	0,9	2,1	1,4

Продовження табл. 3.1

15.1.3.7	пакування	-	1,0	2,1
15.1.3.8	інші матеріальні витрати	-	0,1	0,2
15.1.4	амортизація	2,6	4,2	5,3
15.2	Витрати на збут	1,2	47,3	406,9
15.3	Загальногосподарські витрати	1,4	56,7	488,4
15.4	Витрати на побічну продукцію	-	64,9	64,9
16	Всього витрат, тис. грн.	1005,3	1113,9	9099,8
17	Прибуток, тис. грн.	-141,5	138,3	-5790,2
18	Рівень рентабельності, %	-14,1	12,4	-63,6

Отже, найбільш економічно ефективним буде спосіб продажу олії. При продажу олії рівень рентабельності становить 12,4%. На другому місці стоїть вирощування соняшнику, рівень рентабельності при цьому становить -14,1%. Найменший результат ми отримуємо при переробці соняшнику на біодизель. За результатами підрахунків він сягає -63,6%. Отже, виробництво біодизелю з соняшнику є збитковим. Про це також свідчить і величина збитку від даної діяльності. Збиток від виробництва біодизелю на даному підприємстві становить 5790,2 тис. грн.

Виробництво біодизелю з соняшнику має майбутнє, але необхідно вдосконалювати технології виробництва, модернізувати обладнання та, звичайно, шукати шляхи по зниженню собівартості виробництва.

ВИСНОВКИ

Соняшник – основна олійна культура в Україні. Насіння його районованих сортів і гібридів містить 47-52 % олії, а селекційних – до 60 %. Порівняно з іншими олійними культурами в Україні соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по країні). На соняшникову олію припадає 98 % загального виробництва олії в Україні Популярність цієї культури полягає в стратегічній та значній економічній ефективності її вирощування. Олія з насіння соняшнику має високу харчову цінність, поступаючись у цьому лише оливковій. Вона має великий вміст полінасиченої жирної ліноленової кислоти, фосфатів, стеаринів, вітамінів (А, Д, Е, К).

Соняшникову олію використовують не лише в харчовій промисловості, але й за виготовлення лаків, фарб, лінолеуму, водонепроникних тканин. Крім того, побічні продукти при виробництві соняшникової олії також знайшли своє застосування. Макуха і шрот є кормом для худоби, лузга – сировиною для виробництва гексозного і пентозного цукру. Кошики соняшнику є ціннім кормом для тварин. Стебла можна використовувати для виготовлення паперу, а попіл – як добриво. Жовті пелюстки язичкових квіток соняшнику використовують як ліки у фітотерапії.

Олія, отримана з високоолеїнового соняшнику, є найкращою сировиною для біопалива, а добавки її до олій, які одержали з інших культур (ріпаку, сої, арахісу, кукурудзи), істотно поліпшують якість отримуваного біопалива. Так, високоолеїновий соняшник стає реальною альтернативою ріпаку, особливо для регіонів із малим вологозабезпеченням і високими температурами.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновки про те, що площа сільськогосподарських угідь ПП “Дружба народів” протягом досліджуваного періоду збільшилась на 23 га. Чисельність працівників протягом досліджуваного періоду зросла на 6 чол., а товарна продукція збільшилася на 1425,5 тис. грн., що позитивно впливає на ефективність діяльності працівників.

У 2013 р. соняшник займає значну питому вагу в економіці господарства. Питома вага посівної площі соняшнику становить 9,4% загальної посівної площі у господарстві, виручка від реалізації займає 20,5%.

Економічна ефективність виробництва соняшнику значно зменшилась, про що свідчать вищенаведені показники. Урожайність соняшнику збільшилася на 6,5 ц/га, рівень товарності збільшився на 121,9 %, а рівень рентабельності зменшився на 11,7%. Спостерігається збільшення у звітному періоді, порівняно з базовим, прибутку на 1 га на 1,8 грн. та зменшення прибутку на 1 ц. на 51,4 грн., що є негативним явищем для діяльності підприємства.

Отже, найбільш економічно ефективним буде спосіб продажу олії. При продажу олії рівень рентабельності становить 12,4%. На другому місці стоїть вирощування соняшнику, рівень рентабельності при цьому становить -14,1%. Найменший результат ми отримуємо при переробці соняшнику на біодизель. За результатами підрахунків він сягає -63,6%. Отже, виробництво біодизелю з соняшнику є збитковим. Про це також свідчить і величина збитку від даної діяльності. Збиток від виробництва біодизелю на даному підприємстві становить 5790,2 тис. грн.

Виробництво біодизелю з соняшнику має майбутнє, але необхідно вдосконалювати технології виробництва, модернізувати обладнання та, звичайно, шукати шляхи по зниженню собівартості виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біомаса – ресурс землі / В. Роженко, С. Балабуха, І. Роженко, М.Джима // Пропозиція. – 2012. – № 1. – С.101.

2. Волошко В. Альтернативні джерела енергії в сучасних умовах / В. Волошко // Пропозиція. – 2013. – № 4. – С. 45.

3. Єранкін О. Місце виробництва біопалива у формуванні маркетингових стратегій підприємств АПК в контексті глобалізаційних проблем / О. Єранкін // Пропозиція. – 2012. – № 6. – С. 50 .

4. Жолобецький Г. Чи приживеться біопаливо в Україні? / Г. Жолобецький // Пропозиція. – 2011. – № 11. – С.33.

5.Лакемеєр Е. Виробництво біоенергії в Україні: конкурентоспроможність сільськогосподарських культур та іншої сільськогосподарської і лісогосподарської сировини / Е. Лакемеєр // Пропозиція. – 2010. – № 11. – С.36.

6. Макарчук О. Г. Світові та вітчизняні тенденції розвитку виробництва біопалива / О. Г. Макарчук // Аграрний тиждень. – 2012. – № 46. – С. 12.

7. Месель-Веселяк В. Я. Ефективність застосування альтернативних видів енергії в сільському господарстві України / В. Я. Месель-Веселяк, В. С. Паштецький // Економіка АПК. –2011. – № 12. – С. 31.

8. Калетнік Г. М. Біопаливо. Продовольча, енергетична та екологічна безпека України: / моногр. / Г. М. Калетнік. – К.: Хай-Тек Прес, 2010. – 516 с.

9. Калетнік Г. М. Розвиток ринку біопалив в Україні: / моногр. / Г.М. Калетнік. – К.: Аграрна наука, 2012. – 464 с.

10. Оверченко Б. Перспективи та проблеми виробництва біодизелю в Україні / Б. Оверченко // Пропозиція. – 2009. – № 3. – С.114

11. Олійник С. Біодизель замість бензину / С. Олійник // Експрес. – 2011. – 17-24 березня. – С. 15

12. Семена М. Біодизель переміг нафту. Назавжди? / М. Семена // Пропозиція. – 2009. – № 8. – С. 10.

13. Організація сільськогосподарського виробництва / За ред. Г. С.Тарасенка та ін.. – К.: ФАДА ЛТД, 2009. – 446 с.

14.Рослинництво: Підручник / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; за ред. О. І. Зінченка. – К.: Аграрна освіта. 2010. – 591 с.

15. Соловйов М. Ф. та інші. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах. - К.: Урожай, 2005. - 208 с.

16. Циков В. С. Соняшник: технология, гибриды, семена. – Днепропетровск: Зоря, 2013. – 295 с.

17. Шиян П. Л. Інноваційні технології спиртової промисловості. Теорія і практика: моногр. / П. Л. Шиян, В. В. Сосницький, С. Т. Олійнічук . – К.: Асканія, 2011. – 424 с.

ДОДАТКИ