- •Експлуатація техніки та обладнання в рослинництві
- •Модуль 1
- •Модуль 1
- •1.2 Визначення коефіцієнтів пристосування двигуна та зниження частоти обертів
- •1.3 Аналіз залежності питомої витрати пального від ступеня завантаження двигуна
- •Зміна питомої витрати пального від навантаження двигуна
- •Приклад. Аналіз регуляторної характеристики двигуна
- •Вихідні дані для побудови швидкісної характеристики двигуна
- •Зміна питомої витрати пального від навантаження двигуна
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1 Визначення тягового балансу трактора та його складових
- •2.2. Визначення балансу потужності та його складових
- •2.1 Розрахунок показників тягових властивостей трактора для заданих умов
- •2.2 Визначення балансу потужності та його складових
- •Розрахунок машинно–тракторних агрегатів аналітичним методом та з використанням тягової характеристики трактора
- •3.1. Розрахунок мта аналітичним методом
- •3.1 Розрахунок мта аналітичним методом
- •4.1 Обґрунтування способів руху
- •4.2 Визначення кінематичних характеристик ділянки поля та агрегатів
- •4.3 Обґрунтування виду повороту агрегату
- •4.4 Визначення коефіцієнта робочих ходів
- •5.1 Визначення змінної продуктивності та аналіз балансу часу зміни
- •5.2 Визначення продуктивності агрегату за ефективною потужністю двигуна трактора
- •5.3 Перерахунок продуктивності, вираженої у фізичних гектарах, в продуктивність в умовних еталонних гектарах
- •6.1 Визначення енергетичних показників
- •6.2 Визначення витрат робочого часу
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
4.3 Обґрунтування виду повороту агрегату
Основними видами поворотів МТА є повороти на 180° і 90°. Агрегати, що працюють гоновим способом, повертають на 180°, а агрегати, що рухаються коловим способом - на 90°. При русі діагональним способом агрегат повертається на різні кути. Повороти діляться також на:
- петльові (з закритою й відкритою петлею);
- безпетльові.
Вид повороту визначається умовою (рис. 4.2):
а) х < 2 - петльовий поворот; (4. 13);
б) х > 2 - безпетльовий поворот; (4. 14)
де х - відстань між початком та кінцем заїзду (м).
Рис. 4.2 Умови визначення виду повороту
З точки зору економії часу найбільш вигідними вважаються способи руху, де є безпетльові повороти - колові, кутові. Для агрегатів з великою шириною захвату можна використовувати грушеподібні чи односторонні петльові повороти, а для начіпних агрегатів - грибоподібні повороти (з заднім ходом агрегату). Під час збирання сільськогосподарських культур, коли не роблять кутових прокосів чи обкосів кутів загінки, приймають петльовий поворот на 90º.
4.4 Визначення коефіцієнта робочих ходів
У всіх способах руху значну частину руху займають повороти та заїзди - холостий хід МТА, величина якого змінюється в межах від 5 до 40 % загального шляху, пройденого агрегатом. Спосіб руху треба вибирати таким чином, щоб холості ходи були найменшими, у результаті чого ефективність використання МТА буде збільшуватись.
Ефективність способів руху оцінюється коефіцієнтом робочих ходів [3]:
, (4.15)
де - коефіцієнт робочих ходів.
Сумарну довжину робочих ходів визначають за формулою:
(м). (4.16)
Сумарну довжину холостих ходів визначають за формулою:
(м), (4.17)
де Lx - довжина холостого ходу за один прохід агрегату і залежить від способу руху, виду повороту та ширини загінки (табл. 4.9) [1].
Робоча довжина гону при човниковому русі, (із розшире-нням прокосів, з чергуванням загонів) визначається так:
Lр=Lд -2E (м), (4.18)
де Е – мінімальна довжина поворотної смуги (м).
Середня робоча довжина гону при русі круговим способом визначається за формулою:
Lр=Lд -2E-С (м), (4.19)
де С – ширина загінки (м).
При коловому способі руху мінімальна довжина поворотної смуги дорівнює ширині прокосів (4...10 м), тобто узгоджується з шириною захвату жатки.
За результатами розрахунку будується і аналізується графічна залежність коефіцієнта робочих ходів від довжини гонів.
Приклад.
Визначення та аналіз кінематичних характеристик МТА.
Вихідними даними для виконання роботи є дані таблиць 4.7 та табл. 4.8 [1].
Варіант – 24.
С.-г. культура – овес.
Марка трактора – Т-150.
Марка сівалки – СТЗ-3,6.
Питомий тяговий опір – 1,9 (кН/м) .
Коефіцієнт опору кочення коліс машини та зчіпки – 0,22.
Схил місцевості – 1,8 %.
Довжина гону – 880 (м).
Норма висіву – 140 (кг/га).
Об’ємна вага насіння – 520 (кг/м3).
Визначення кінематичних характеристик ділянки поля та агрегату
Оптимальну ширину загінки визначаємо за формулою:
(м), (4.1)
де ρ – радіус повороту агрегату (м), згідно (табл. 4.10)
ρ=1,1ּВрּ1,57; який збільшується на величину коефіцієнта 1,57, оскільки швидкість руху сівалки СТЗ-3,6 рівна 8 км/год;
Lp – робоча довжина гону (м);
Bp – робоча ширина захвату машини (м).
Для нашого прикладу:
ρ = 1,1ּВрּ1,57=1,1ּ3,6ּ1,57=6,2 (м).
Робоча довжина гону (Lp) визначається за формулою:
Lp = Lд – 2Еф (м), (4.2)
Ширину поворотної смуги розраховуємо за формулою :
Ер = 3ρ + e – (петльовий поворот), (4.3)
де е – довжина виїзду агрегату (рис. 4.4).
Довжина виїзду агрегату залежить від кінематичної довжини агрегату:
е = (0,50...0,70)Lк= 0,6Lк (м), (4.4)
де Lк – кінематична довжина агрегату (м).
Рис. 4.3 Схема робочої ділянки
Кінематичну довжину агрегату визначаємо із залежності:
Lк = lт + lзч+lм, (м), (4.5)
де lТ, lзч, lм – відповідно кінематична довжина трактора,
зчіпки та с.-г. Машини згідно табл. 4.2; для наших умов
lт = 2,55 (м), lзч= 0 (м), lм = (3,7) м.
Отже, кінематична довжина агрегату буде рівна
Lк = 2,55+3,7=6,25 (м).
Довжина виїзду буде рівна:
е = 0,6·6,25=3,75 (м).
Робоча довжина поворотної смуги:
Ер =3·6,2+3,75= 22,35 (м).
Фактичне значення ширини поворотної смуги визначаєть-ся із умови:
Еф= n·Bp > Ep (м), (4.6)
де n - коефіцієнт кратності (n = 1, 2, 3, ...).
Еф= 7·3,6 = 25,2 (м) > 22,35 (м).
Робоча довжина гону буде рівна:
Lp = 880 – 2·25,2=829,6 (м).
Отже, оптимальна ширина загінки рівна:
(м).
Фактичне значення ширини загінки уточнюємо за формулою:
Сф = n 2 Bp Cопт (м), (4.7)
де n – коефіцієнт кратності (n = 1, 2, 3...)
Рис. 4. 4 Схема повороту
У нашому прикладі
Сф = 12 ּ 2 ּ 3,6 = 86,4 (м). 81,2 (м).
Визначаємо коефіцієнт робочих ходів:
, (4.8)
де - коефіцієнт робочих ходів;
Sр - сумарна довжина робочих ходів (м).
(м), (4.9)
Sх - сумарна довжина холостих ходів (м).
(м);
, м, (4.10)
де Lx - довжина холостого ходу за один прохід агрегату (визначається способом руху, видом повороту та шириною загінки згідно табл. 4.9).
Для човникового способу руху з грушоподібним видом повороту довжина холостого ходу буде рівна:
Lx = 6ρ+2е (м),
Звідки Lx =6·6,2+2·3,75 = 44,7 (м).
а = 1634 (м).
Коефіцієнт робочих ходів буде рівний:
= 0,92.
Висновки. Враховуючи вихідні дані (посів – вівса агрегатом у складі Т – 150 + СТЗ – 3,6 з нормою висіву 140 кг/га, гоновий спосіб руху і човниковий спосіб обробітку поля, рух по полю, яке належить до ІІ групи з довжиною гону L = 880 м) знаходимо довжину холостого ходу за один прохід, яка обумовлена способом руху і видом повороту грушеподібний з відкритою петлею, яка рівна Lх = 44,7 м, а коефіцієнт використання робочих ходів агрегату – φ = 0,92. Це свідчить про правильність вибору, як способу руху, так і способу обробітку, хоча коефіцієнт використання робочих ходів φ в основному залежить від довжини гону (чим вона менша, тим коефіцієнт φ менший).
Лабораторна робота № 5
Визначення продуктивності мобільних агрегатів
Мета роботи. Оволодіти методикою розрахунку продук-тивності зернозбиральних комбайнів з урахуванням умов їх експлуатації.
Вихідні дані варіантів завдань наведені в таблицях[ 4.7 та 4.8 [1].