3.1 Розрахунок мта аналітичним методом

Визначаємо питомий тяговий опір плуга для двох вибраних передач за формулою:

К_пл = К_о(1 + 0,006 (V_p² – V_o²)) (кН/м²), (3.1)

де К_о – питомий тяговий опір машини при швидкості

V_о = 5 км/год (К_о = 41 Н/м² з вихідних даних табл. 3.5);

V_p – фактична робоча швидкість машини (км/год).

Фактичну швидкість руху трактора на 2-й і 4-й передачах приймаємо згідно попередніх розрахунків для фону стерня нормальної вологості (дивись лаб. роб. № 2). Фактична швидкість руху на другій передачі рівна км/год, а на четвертій передачі -км/год. Вказані швидкості лежать у межах агротехнічних вимог (табл. 3.4), а саме,V_агр=8...12 км/год.

К_пл2 = 41  (1 + 0,006 (8,8² - 5²)) = 53,9 (кН/м²);

К_пл4 = 41  (1 + 0,006 (10,6² - 5²)) = 62,5 (кН/м²).

Визначаємо максимально можливу ширину захвату одного агрегату за формулою:

(м), (3.2)

де Р_т – тягове зусилля трактора (кН) (кН,кН (дивись лаб. роб. № 2));

h_об – глибина оранки (м);

g_пл – вага плуга, яка припадає на 1 м ширини захвату, (кН/м);

f_тр – коефіцієнт опору кочення трактора (f_тр= 0,08 з табл. 2.1);

с – поправочний коефіцієнт, який враховує вагу ґрунту на

корпуси плуга (при h_об = 0,22 – 0,254 м, с = 1,2);

і – схил місцевості (%).

Вага плуга, що припадає на 1 м ширини захвату:

(кН/м), (3.3)

(кН/м).

Максимально можлива ширина захвату:

на 2-й передачі

;

на 4-й передачі

.

Визначаємо розрахункову та фактичну кількість корпусів плуга за формулою:

, (3.4)

де В_кор – конструктивна ширина захвату одного корпусу (м).

Таким чином, розрахункова кількість корпусів плуга буде:

на 2-й передачі ,

на 4-й передачі .

Округливши ці значення до меншого цілого числа одержимо фактичну кількість корпусів:

на 2-й передачі n_ф2 = 5, на 4-й передачі n_ф4 = 3.

Робоча ширина захвату:

В_р = В_кор  n_ф  β (м), (3.5)

де β – коефіцієнт використання робочої ширини захвату

машини, β = 1,02...1,2.

В_р2 = 0,35  5  1,2 = 2,1 (м);

В_р4 = 0,35  3  1,2 = 1,26 (м).

Визначаємо тяговий опір плуга за формулою:

R_пл = n_кор  B_кор  K_пл  h_об + G_пл  c (кН), (3.6)

Тому маємо:

на 2-й передачі

R_пл2 = 5  0,35  0,3  53,9 + 8  1,2 =28,5 (кН);

на 4-й передачі

R_пл4 = 3  0,35  0,3  62,5 + 8  1,2  = 19,9 (кН).

Тягову потужність агрегату визначаємо за формулою:

(кВт). (3.7)

Таким чином:

на 2-й передачі (кВт);

на 4-й передачі (кВт).

Визначаємо тяговий ККД на кожній із заданих передач:

, (3.8)

де N_e - ефективна потужність (кВт) (згідно даних лаб. роб. № 1 N_e = 110,5 кВт)

;

.

Висновки. При виконанні технологічної операції оранка з глибиною оранки 0,30 м і схилом місцевості 2,2 %, агрегат у складі Т – 150 + ПЛН – 5 – 35 у порівнянні з агрегатом Т – 150 + ПЛН–3–35 має більший коефіцієнт використання потужності двигуна (відповідно 0,63 і 0,53). Це пояснюється тим, що трактор рухаючись на 2-й передачі із тяговим зусиллям Р_т2 = 32,987 кН > Р_т4 =26,497 кН, може агрегатувати 5- корпусний плуг, але при меншій швидкості (V₂ = 8,8 км/год < V₄ = 10,6 км/год). Тому економічним і доцільним при виконанні технологічної операції оранка було б застосувати агрегат у складі Т – 150 + ПЛН – 5 – 35 на 2-й передачі.

Модуль 2

Лабораторна робота № 4

Визначення та аналіз кінематичних характеристик

машинно-тракторних агрегатів

Мета роботи. Оволодіти методикою визначення кінематичних характеристик МТА (оптимальна ширина захвату, ширина поворотної смуги, довжина виїзду, радіус повороту, коефіцієнт робочих ходів).

Вихідні дані для виконання роботи наведені в таблицях 4.7 і 4.8 [1].