- •Експлуатація техніки та обладнання в рослинництві
- •Модуль 1
- •Модуль 1
- •1.2 Визначення коефіцієнтів пристосування двигуна та зниження частоти обертів
- •1.3 Аналіз залежності питомої витрати пального від ступеня завантаження двигуна
- •Зміна питомої витрати пального від навантаження двигуна
- •Приклад. Аналіз регуляторної характеристики двигуна
- •Вихідні дані для побудови швидкісної характеристики двигуна
- •Зміна питомої витрати пального від навантаження двигуна
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1 Визначення тягового балансу трактора та його складових
- •2.2. Визначення балансу потужності та його складових
- •2.1 Розрахунок показників тягових властивостей трактора для заданих умов
- •2.2 Визначення балансу потужності та його складових
- •Розрахунок машинно–тракторних агрегатів аналітичним методом та з використанням тягової характеристики трактора
- •3.1. Розрахунок мта аналітичним методом
- •3.1 Розрахунок мта аналітичним методом
- •4.1 Обґрунтування способів руху
- •4.2 Визначення кінематичних характеристик ділянки поля та агрегатів
- •4.3 Обґрунтування виду повороту агрегату
- •4.4 Визначення коефіцієнта робочих ходів
- •5.1 Визначення змінної продуктивності та аналіз балансу часу зміни
- •5.2 Визначення продуктивності агрегату за ефективною потужністю двигуна трактора
- •5.3 Перерахунок продуктивності, вираженої у фізичних гектарах, в продуктивність в умовних еталонних гектарах
- •6.1 Визначення енергетичних показників
- •6.2 Визначення витрат робочого часу
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Розрахунок машинно–тракторних агрегатів аналітичним методом та з використанням тягової характеристики трактора
Мета роботи. Засвоїти методику розрахунку складу орного агрегату.
Вихідні дані для виконання роботи наведені в таблиці 3.5 [1].
3.1. Розрахунок мта аналітичним методом
Розрахунок складу машинно–тракторних агрегатів аналі-тичним методом виконують у такій послідовності:
1) вибираємо з таблиці 3.4 діапазон агротехнічних допустимих швидкостей Vагрр для виконання заданої сільськогосподарської операції (для цього вибирають дві-три передачі трактора в межах допустимих швидкостей і визначається для них зусилля на гаку трактора; можна використати значення швидкостей, одержані в роботі № 2 і перевірити, чи входять вони у даний діапазон);
2) визначаємо питомий тяговий опір сільськогосподарсь-ких машин для двох вибраних передач [3]:
- для плугів
Кпл =Ко·(1 + 0,006·(Vагрр2 – Vо2)) (кН/м2), (3.1)
- для інших машин
Км = Ко ·(1 + П·(Vагрр – Vо)) (кН/м2), (3.2)
де Ко – питомий тяговий опір машини при швидкості
Vо = 5 км/год (див. табл. 3.1) (кН/м2);
Vагрр – фактична робоча швидкість машини (агрегату) (км/год);
Vо – початкова швидкість, Vо = 5 км/год;
П – приріст питомого опору агрегату із збільшенням
робочої швидкості на 1 км/год (%) (див. табл. 3.2).
3) визначаємо максимально можливу ширину захвату для: - тягового одномашинного причіпного агрегату:
(м), (3.3)
де gм – вага агрегату, що припадає на 1 м ширини захвату (кН/м);
і – похил місцевості (%).
(кН/м), (3.4)
де Вк – конструктивна ширина захвату (м);
Gм – вага машини (кН);
вага плуга, що припадає на один корпус:
(кН), (3.5)
де Gпл – вага плуга (кН);
nкор – кількість корпусів плуга.
- тягового причіпного агрегату:
(м), (3.6)
де gзч - вага зчіпки, що припадає на 1 м ширини захвату (gзч = 0,55 – 1,40 кН/м приймаємо середнє – 0,91 кН/м);
fзч - коефіцієнт опору перекочуванню зчіпки (див. табл. 4.3);
- тягового навісного агрегату:
(м), (3.7)
де - коефіцієнт, що враховує вплив довантаження трактора при роботі з навісними с.-г. машинами на опір перекочування трактора (= 0,5 – 1,0 для оранки,= 1,1 – 1,5 для культивації);
fтр – коефіцієнт опору перекочування рушіїв трактора (табл. 2.1);
- причіпного орного агрегату:
(м), (3.8)
де gпл - вага плуга, що припадає на 1 м ширини захвату, (кН/м);
hоб - глибина оранки (м);
с - коефіцієнт, що враховує вагу ґрунту на корпусах плуга
(с = 1,1 – 1,4);
- навісного орного агрегату:
(м), (3.9)
- комбінованого тягового агрегату:
(м), (3.10)
де Кз, gз - загальна сума питомих опорів та ваги, що при-падають на 1 м ширини захвату, для всіх типів машин (наприклад, загальна сума питомого опору комбінованого агрегату в складі трактора, культиватора та сівалки Кз=К1+К2, де К1, К2 – питомий опір відповідно культива-тора та сівалки);
4) визначаємо розрахункову та фактичну кількість машин чи корпусів плуга:
, (3.11)
де Вк – конструктивна ширина захвату машини (м).
, (3.12)
де Вкор – конструктивна ширина захвату одного корпуса плуга (м).
Фактичну кількість машин чи корпусів округлюють до цілого числа в меншу сторону за умовою nф < nм, nф < nкор.
Для багатомашинних агрегатів визначається фронт зчіпки Взч (відстань на основному тяговому брусі між місцями кріплення крайніх машин), та вибирається її марка з таблиці 4.1.
Взч= (nф - 1)·Вк (м), (3.13)
де Взч – фронт зчіпки (м);
Вк – конструктивна ширина захвату машини (м);
5) визначаємо робочу ширину захвату:
Вр = Вк ··nф (м), (3.14)
де - коефіцієнт використання робочої ширини захвату
машини (табл. 3.6);
6) визначаємо тяговий опір: одномашинного причіпного, причіпного, навісного, причіпного орного, навісного орного і комбінованого тягового агрегатів відповідно:
- одномашинного причіпного агрегату:
(кН), (3.15)
- причіпного:
(кН), (3.16)
- навісного:
(кН), (3.17)
- причіпного орного агрегату:
(кН), (3.18)
(кН), (3.19)
7) визначаємо тягову потужність агрегату:
(кВт), (3.20)
8) визначаємо тяговий ККД на кожній із заданих передач:
, (3.21)
де Ne – ефективна потужність (кВт).
9) визначаємо умовний ККД трактора:
, (3.17)
де Nен - номінальна потужність двигуна (кВт).
10) записуємо висновок.
Приклад.
Вихідні дані: В-25 (табл. 3.5) [1];
марка трактора – Т-150 ;
глибина оранки – 0,30 м;
похил місцевості – 2,2 %;
операція – оранка;
марка машини – ПЛН-4-35;
номер фону – 2.