Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕН філософія.docx
Скачиваний:
120
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
80.29 Кб
Скачать

10. Тема: Діалектика її суть та виникнення

План:

1.Поняття діалектики та її виникнення.

2.Еволюція форм діалектики

3.Категорії діалектики

4.Одиничне, особливе та загальне.

5.Причина і наслідок.

1.Поняття діалектики та її виникнення.

Під діалектикою слід розуміти мистецтво введення бесіди, дискусії та вміння вірно розвивати тему яка розглядається. Термін «діалектика» грецького походження. Це мистецтво зародилось в Греції де в стародавні часи високо цінувалось вміння доказувати, переконувати та обґрунтовувати правильність своєї точки зору. Зміст дискусії полягав у тому що її учасники задають один одному питання і при цьому намагаються зрозуміти іншу точку зору.

Розвиток діалектики пройшов певний шлях: відомим діалектиком був Сократ, який вважав що діалектика – це порозуміння різних точок зору і навіть діаметрально протилежних. Його учень Платон вважав що діалектика – це метод аналізу та синтезу понять. Діалектика розвивалась і в середньорічні часи. На той час був відомий такий діалектик як П’єр Абеляр, який написав книгу «Так і Ні» що була побудована на принципі запитань і відповіді. Це мистецтво використовувались середньорічною церквою для залучення неї невіруючих.

2.Еволюція форм діалектики

Формування діалектики від стародавньої до сучасної пройшло дуже довгий і тернистий шлях.

Серед історичних форм розвитку діалектики розрізняють такі:

1)Діалектика старогрецьких філософів, вона проявилась у допитливому пояснені різних явищ, які були доступні для звичайного спостереження. Прикладом може бути Гераклід.

2)У вигляді стрункої теоретичної системи діалектика виступає у поглядах німецького філософа-ідеаліста Георга Гегеля в основі його ідеалістичних поглядів була закладена ідея про ідеалістичне начало світу. Йому належить відкриття основних законів та категорій діалектики.

3)На матеріалістичну основу діалектики була поставлена німецьким економістом Карлом Марксом та Фредріхом Енгельсом. Діалектика стає на матеріалістичні позиції шляхом вивчення суспільства.

3.Категорії діалектики

Філософське мислення відкриває загальні риси та відношення які характерні для всього буття знання такого роду проявляються в універсальних формах людського мислення – в категоріях.

Для діалектики характерне формування парних категорій, які водночас виражають схожі та протилежні значення: «Причина-наслідок», «Випадковість-необхідність», «Можливість-дійсність». В цьому взаємозв’язку категорії утворюють перехідні форми. Категорії діалектики формуються на певних ступенях людського буття. Наприклад при виникненні законів діалектики з’являються такі категорії як якість, кількість, стрибок та міра. Вивчення категорій діалектики дає можливість розуміти існуючі взаємозв’язки.

4.Одиничне, особливе та загальне.

Перше що привертає до себе увагу коли людина сприймає навколишній світ це його мінлива, якісна та кількісна різноманітність. Світ єдиний, але він існує у вигляді сукупності речей та явищ. Існування окремих відмежованих один вид одного в просторі та в часі явищ та предметів, визначається як категорія одиничне вона виражає те що притаманне лише даному об’єкту. В той час будь-який об’єкт є елементом схожої системи речей. Спільність властивостей та відношень речей виражається у категорії загальне. Загальне не може існувати поза одиничним тобто будь-який об’єкт є єдністю загального і одиничного. Проміжною ланкою між загальним і одиничним є особливе.

5.Причина і наслідок.

Всі науки при вивчені тих чи інших явищ намагаються розкрити причини їх виникнення, розвитку, перетворення чи перехід в інший стан, знання явищ, процесів це перед усім знання причини появи цих явищ. Причина та наслідок це співвідносні поняття, явища яке викликає до життя інше явище виступає відносно нього як причина. Результатом дії причини є наслідок. Причинність-це такий зв’язок між явищами при якому щоразу коли існує одне за ним існує інше явище. Причинний зв’язок має універсальний характер тому що він притаманний всім речам та явищам. Тих вчених які визнають причино-наслідкові зв’язки називають дитерменістами. Існування цих зав’язків відображається в законі-причинності.