проектування практикум
.PDFКаркас - це стабільний елемент будови, який більш довговічний і стійкий,
ніж її складові частини. У безкаркасних приміщеннях всі навантаження від перекриття та накриття приймають стіни і передають їх на фундаменти.
У каркасних приміщеннях всі навантаження приймає каркас у вигляді системи рам, або колон і горизонтальних балок, а стіни виконують тільки огороджуючу функцію.
Види каркасних конструкцій:
1. Фермова - це конструкція, яка складається із залізобетонних опор
(колон) та металевих, залізобетонних або дерев‘яних ферм. Широко застосовуються у вівчарстві, птахівництві для складських приміщень.
2. Рамна - широко застосовується в сільськогосподарському будівництві. Виготовляють такі конструкції, як правило, з залізобетону зустрічаються також суцільні дерев‘яні та стальні.
3.Стоєчно-балочна – це конструкція найчастіше застосовується у тваринництві. Для неї характерна невелика висота. Виготовляють, переважно із дерева.
4.Консольно-балочна - конструкція застосовується у тваринництві.
Згідно технічних вимог передбачено захист приміщень від впливу зовнішнього середовища і забезпечення їх міцністю, довговічністю конструкцій при дії експлуатаційних навантажень.
По довговічності конструкції розділяють на Ш ступеня (І, II, Ш). До І -
ступеня відносять будівлі зі строком служби не менше 100 років, до II – від
50 до 100 років, до Ш від 20 до 50 років.
За вогнестійкістю будівлі розділяють на п‘ять ступенів. І - II - Ш – кам‘яні будівлі, IV – дерев‘яні будівлі захищенні від загорання штукатуркою, V – дерев‘яні незахищені конструкції.
На рисунках 84 відображено декілька варіантів конструктивних типів тваринницьких будівель.
111
Рис. 84. Варіанти конструктивних типів тваринницьких будівель.
а – безкаркасні будівлі; б – неповний каркас; в – рамні каркаси; г – стоечно-балочний каркас; 1 – стрічковий фундамент; 2 – несучі стіни; 3 –
крівля; 4 – дерев‘яні конструкції; 5 – залізобетонна балка; 6 – плити покриття; 7 – залізобетонні стійки; 8 – двухсхильна залізобетонна балка; 9 –
залізобетонний прогін; 10 – фундамент під несучу раму; 11 – самонесучі стіни; 12 – несуча рама; 13 – фундамент під стійку; 14 – ферма.
На рисунку 85 представлені рамні каркаси тваринницьких будівель, які широко використовуються для тваринницьких будівель шириною 12, 18 і 21 м.
Рис. 85. Рамний каркас тваринницьких будівель.
112
а – розріз будівлі з дерев‘яними рамами; б – дерев‘яна клеяна рама;
в – залізобетонна напіврама.
Варіант багатоповерхової будівлі з балочними перекриттями для птахівничих комплексів, де на консолі колон укладені балки, а на них плити перекриття (рис. 86).
Рис. 86. Фрагмент багатоповерхової будівлі з балочними перекриттями.
1 – несучі стіни; 2 – ригель; 3 – ребристі плити; 4 – консоль колони; 5 –
фундаментна балка.
Технологічні схеми потребують відповідних конструкцій будівель.
Тому підбирають елементи стоєчно-балочних конструкцій, виходячи з параметрів технологічних елементів будівлі: ширина (глибина) стійла,
боксів, комбібоксів, роздавачів кормів, механізмів видалення гною тощо
(рис. 87).
113
Рис. 87. Варіанти стоєчних елементів конструкції будівель.
А – основні елементи стоєчно-балочних конструкцій шириною : 6; 7,5; 9;
12 м.
Б – використання елементів стоєчно-балочних конструкцій для будівлі шириною 18; 21 і 24м;
В – комбінації елементів стоєчно-балочних конструкцій для будівель шириною 18; 21 і 24 м;
Г - клеяні балки;
Д – консольні балки;
Е – варіанти використання консольних балок для будівель шириною 15; 16,5; 18; 21; 19,5; 22,5; 24 м.
Варіанти несучих конструкції покриття тваринницьких будівель у вигляді ферми та арок (рис 88).
Найскладнішими в даний період є рішення споруд для утримання великої рогатої худоби, особливо корів, і саме в цьому напрямі йде зараз інтенсивний пошук оптимальних варіантів. Різні проекти будов — і тих, що вже споруджені та експлуатуються, і тих, що будуються або знаходяться ще в стадії розробки, мають позитивні і негативні сторони. Розглянемо найбільш
114
характерні технологічні і об'ємно-планувальні рішення таких споруд та їх відповідність вимогам індустріалізації будівництва.
Рис. 88. Використання несучих ферм та арок для тваринницьких будівель.
а– металева ферма; б – металево-дерев‘яна ферма; в – дерев‘яна арка;
1– дерев‘яні елементи; 2 – металева розтяжка; 3 – дерев‘яна арка.
Передусім зазначимо, що для прив'язного утримання корів оптимальна
ширина будівлі, згідно з технологічними вимогами, повинна становити 21
метр (рис. 89).
Рис. 89. Схема корівника для прив'язного утримання корів у будівлі рамної конструкції
1 — стійло; 2 — годівниця; 3 — канал для видалення гною,
перекритий решітчастою підлогою.
На рисунку 90 передбачено влаштування боксів суміщених з годівницями у рамному вирішені споруди для безприв‘язного утримання корів.
115
Рис. 90. Схема корівника для безприв‘язного утримання тварин з суміщеними місцями відпочинку і годівницями.
1 – годівниця; 2 – бокс для відпочинку корів.
Завдання 1. Використати типові проекти, зазначити тип конструкції сільськогосподарських приміщень.
Завдання 2. Замалювати типи одноповерхових тваринницьких
будівель.
Завдання 3. Записати уніфіковані розміри виробничих приміщень.
Контрольні питання:
1.Охарактеризуйте каркасні та безкаркасні приміщення.
2.Що таке каркас будови?
3.Перечисліть види каркасних конструкцій.
4.Що лежить в основі фермової, рамної, стоєчно-балочної,
консольно-балочної конструкції? Охарактеризуйте їх.
116
Тема: «Технологічне обладнання, опалення, освітлення, роздача
кормів, напування, доїння»
Мета: Ознайомитись з технологічним обладнанням тваринницьких приміщень та засвоїти їх технічні характеристики.
Матеріали: Норми технологічного проектування, таблиці, плакати.
Методичні вказівки
1. Теоретичне обґрунтування для виконання завдання.
1.1. Опалення тваринницьких приміщень, застосовують у разі, коли тепло, яке виділяють тварини недостатньо для компенсації втрат через огороджуючі конструкції, для нагрівання свіжого повітря, що надходить у приміщення та випаровування вологи із змочених та відкритих водних поверхностей, гною, сечі та глибокої підстилки. Опалення передбачають у випадках, коли подальше збільшення термічного опору огороджуючих конструкцій економічно недоцільне порівняно із системою штучного обігрівання. Необхідну кількість теплоти для опалення визначають із рівняння теплового балансу з урахуванням нормативних параметрів зовнішнього і внутрішнього повітря, а також теплотехнічних характеристик огороджуючих конструкцій приміщень.
1.2. Для освітлення приміщень доцільно максимально використовувати денне світло. Розрахунок освітлення проводять після визначення розмірів приміщень розрахунок природного освітлення виконують у такій послідовності: при проектуванні нових приміщень визначають розміри і кількість вікон, а при реконструкції здійснюють перевірку вікон відповідно до коефіцієнта природного освітлення.
Освітлювальну площу вікон Fв визначають через площу підлоги Fпд та нормативні коефіцієнти природного освітлення αс:
Fв = Fпд αс
117
Кількість вікон nв = Ffвв , де fв – площа одного вікна, м2.
Природне освітлення приміщень, які віддалені від зовнішніх стін обладнання у покриттях широкогабаритних будівель світлових фонарів (рис
91).
Рис. 91. Типи світлових фонарів.
а- зенітні, б - шедові
1.3. Широке застосування в практиці найшли мобільні і стаціонарні засоби роздавання кормів. На фермах ВРХ використовують такі марки мобільних кормороздавачів КТУ-10, КТУ-10А, РММ-5,0, РММ-Ф-6
призначені для транспортування і роздавання подрібнених листостеблової маси кукурудзи. злакових або бобових трав, силосу, грубих кормів, жому або суміші їх з сипкими кормами в годівниці на один або два боки в тваринницьких приміщеннях, на вигульних майданчиках та в літніх таборах.
На рисунку 92 представлено загальний вид мобільного кормороздавача КТУ-10.А.
Рис. 92. Мобільний кормороздавач КТУ10.А.
118
1 – кузов; 2 – огороджуючий щиток; 3 – блок літерів; 4 – передній борт;
5 – інструмент ний ящик; 6 – карданий вал; 7 – пристрій для закріплення із трактором; 8 – поперековий транспортер; 9 – колесо; 10 – габаритне освітлення та показник поворотів.
При розміщенні годівниць для тварин враховуються технології характеристики мобільних кормороздавачів (таблиця 11).
11. Технологічна характеристика мобільних кормороздавачів*
Показники |
КТУ-10 |
КТУ-10А |
РММ-5,0 |
РММ- |
|
Ф-6 |
|||||
|
|
|
|
||
Потужність при роздачі силосу, тон за |
80 |
80 |
2-14 |
5-14 |
|
годину |
|||||
|
|
|
|
||
Норми видачі корму на 1 м довжини |
|
|
|
|
|
годівниці, кг: |
|
|
|
|
|
- силосу, сінажу; |
10-25 |
3-25 |
2-41 |
2-41 |
|
- зеленої маси; |
15-35 |
15-35 |
5-35 |
5-35 |
|
- грубих подрібнених кормів. |
2-6 |
2-6 |
2-6 |
2-6 |
|
Відхилення від заданої норми видачі, % |
|
|
|
|
|
не більше |
15 |
15 |
15 |
15 |
|
Число ступенів зміни норми видачі |
6 |
6 |
4 |
4 |
|
Об'єм кузова, м2 |
10 |
10 |
4,6 |
6,0 |
|
Вантажопідйомність, тон |
3,5 |
3,5 |
1,75 |
2,0 |
|
Встановлена потужність двигуна, кВт |
13,3 |
7,5 |
5,9 |
5,5 |
|
Вага, кг |
2250 |
2300 |
1490 |
1465 |
|
Габариті розміри, мм: |
|
|
|
|
|
- довжина |
6175 |
6670 |
5260 |
5330 |
|
- ширина |
2300 |
2270 |
1870 |
2070 |
|
- висота |
2440 |
2450 |
1870 |
2230 |
|
- колія |
1600 |
1600 |
1545 |
1545 |
|
Транспортна швидкість, км/год |
30 |
30 |
20 |
20 |
|
* по Рижову С.В. |
|
|
|
|
Кормороздавачі РКУ-200, РК-50 відносяться до роздавачів які розташовані над годівницями.
Також використовуються стаціонарні роздавачі кормів таких марок: ТВК-80А, ТВК-80Б, РВК-Ф-74, КРС-15, ТПК-15 призначені для роздавання усіх видів кормів на молочно-товарних та відгодівельних фермах великої рогатої худоби над годівницями в годівницях і під годівницями. КРС-15 використовується при одно- і двобічному підході тварин до годівниць. ТВК80А потужність: при механізованому завантажені – 26,6 т/год; при ручній – 5,8 т/год. обслуговує 50 корів. Габарити: довжина 7750, ширина 70, висота 86 см. Конвеєр розміщений в годівниці.
119
Тросово-планчаті кормороздавачі кормів розміщуються у годівницях для тварин. Один із варіантів тросо-планчатого кормороздавача представлено на рисунку 93.
Рис. 93. Тросово-планчатий кормороздавач.
1 – завантажувальний бункер; 2 - барабан; 3 – годівниця; 4 – кінцевий вимикач; 5 – металева проволока; 6 – натяжний механізм; 7 – передаточний механізм; 8 – натяжний барабан; 9 – приводний барабан; 10 – електродвигун;
11 – муфта; 12 – редуктор; 13 – ланцюгова передача; 14 – рама;
15 – направляючий блок; 16 – планка-скребок транспортера; 17 – скоба.
На рисунку 94 представлено схему тросово-планчатого кормороздавача для овець.
Рис. 94. Схема тросово-планчатого кормороздавача для овець.
1 – барабан; 2 – завантажувальний бункер; 3 – годівниця; 4 – сітка;
120