- •Введение
- •3. Понятие «культура». Роль культуры в жизни общества и личности.
- •2. Историческое развитие взглядов на культуру в науке.
- •3. Украинская культура в контексте мировой.
- •1. Понятие «этническая культура».
- •2.Некоторые проблемы и особенности этногенеза украинского
- •3.Культурно-историческое своеобразие регионов Украины.
- •1. Понятие «этническая культура».
- •2.Некоторые проблемы и особенности этногенеза украинского народа.
- •3. Культурно-историческое своеобразие регионов Украины.
- •1. Развитие культуры в дохристианский период Материальная культура и общественный уклад.
- •2. Значение принятия христианства для культурных процессов.
- •3. Расцвет культуры Киевской Руси в х-хi вв.
- •4. Влияние феодальной раздробленности на культуру.
- •III. Украинская культура после татаро-монгольского нашествия (вторая половина XIII - хIвв.)
- •2. Наука и образование
- •3. Развитие книжного дела и литературы
- •4. Архитектура и изобразительное искусство
- •IV. Развитие украинской культуры в условиях национально-освободительного движения (хvi-хviii вв.)
- •2. Книгопечатание и литература.
- •3. Образование.
- •4. Новые области науки.
- •5. Искусство.
- •V. Традиционная культура украинского народа
- •1. Основные занятия и материальная культура.
- •2. Мировоззренческие представления.
- •3. Календарные праздники и обряды
- •4. Семейная обрядность.
- •VI. Украинское культурное возрождение XIX в.
- •2. Особенности литературного процесса.
- •3. Искусство
- •4. Национальные культурные организации и движения в условиях реакционной правительственной политики.
- •VII. Культура украины в XX веке
- •2. Культура Украины в начале XX столетия.
- •3. Основные тенденции культурного развития в 20-30-е гг.
- •4. Развитие украинской культуры в 40-80-е гг.
- •5. Культура современной Украины: достижения, проблемы, перспективы.
- •Список литературы
- •Тема 5. Феномен української культури.
- •5.2. Географічні чинники як підстава формування української культури
- •5.3. Особливості українського менталітету
- •5.4. Основні етапи української культуроґенези
- •5.5. Тенденції розвитку сучасної української культури
- •Список літератури
- •3. Культурно-історична своєрідність реґіонів України. 1. Поняття "етнічна культура".
- •2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу.
- •3. Культурнснсторична своєрідність регіонів україни.
- •II. Культура київської русі
- •6.Мистецтво Київської Русі.
- •1. Джерела вивчення культури Київської русі.
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян.
- •3. Особливості прийняття християнства.
- •5. Освіта та наукові знання.
- •6. Мистецтво Київської русі.
- •III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiiі - хVст.)
- •1. Історичні умови розвитку культури.
- •2. Наука й освіта.
- •3. Розвиток книжкової справи і літератури.
- •4. Архітектура й образотворче мистецтво.
- •IV. Культура україни хvі-хvііі ст.
- •2. Особливості релігійної ситуації в україні.
- •3. Книгодрукування і література.
- •4. Освіта.
- •5. Нові галузі науки
- •6. Мистецтво
- •V. Традиційна культура українського народу
- •1. Основні заняття і матеріальна культура.
- •2. Світоглядні уявлення
- •3. Календарні свята та обряди
- •4. Сімейна обрядовість
- •VI. Українське культурне відродження XIX ст.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука
- •2. Особливості літературного процесу.
- •3. Мистецтво.
- •4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики
- •VII. Основні етапи розвитку української культури у XX ст.
- •1. Загальні особливості української культури у XX ст.
- •2. Культура україни на початку XX сторіччя.
- •3. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і
- •4. Трагедія українського культури у період сталінізму
- •5. Протиріччя культурного процесу 60-80-х рр.
- •6. Досягнення і проблеми культури незалежної україни.
- •Словник Основні поняття
- •Література
- •Культура Киевской Руси
2. Особливості релігійної ситуації в україні.
На зламі історичних епох, при переході від середньовіччя до Нового часу у всіх європейських країнах надзвичайно гостро стояло питання про роль церкви і релігії. Виникнення централізованих держав супроводжувалося формуванням національно-релігійних ідеологій. У результаті католицизм переміг в Італії, Іспанії, Франції, протестантизм - у Швейцарії, Голандії, англіканство - у Британії. На українських землях виникло протистояння двох християнських церков. Українське населення сповідувало православ'я, а Річ Посполита була оплотом католицтва. Католицька церква за підтримки уряду виявляла значну активність та агресивність. З дозволу короля на території держави діяв орден єзуїтів. Польщі порівняно швидко вдалося перевести в католицтво феодальну верхівку суспільства, народ же зберігав відданість православ'ю.
Брестська церковна унія. У 1596 р. в Бресті відбувся собор, який проголосив унію (союз) православної і католицької церков. Польський уряд бачив у цьому засіб посилення свого впливу в українському суспільстві. Православні ж єпископи України пішли на цей крок, сподіваючись зміцнити особисту владу. Однак по суті було укладено не союз церков, а створено нову Українську греко-католицьку (уніатську) церкву, православну за обрядовістю, але адміністративне підпорядковану Риму. З 1596 р. польським урядом визнавалися лише католицькі і греко-католицькі общини, фактично ж більшість приходів залишалася православною.
Всупереч розрахункам польського короля, Папи римського, єзуїтів Брестська унія не спростила, а загострила ситуацію в Україні. Вона викликала гарячі суперечки, чітко виявила позиції, активізувала консолідацію українських культурних сил - православної української шляхти, духовенства, міщан, козацтва. Відразу після проголошення унії її противники зібралися в будинку князя Острозького і прокляли змову. Розгорілася запекла полеміка між найбільш освіченими священиками - противниками і прихильниками унії, склався особливий жанр - полемічна література. У 1620р. за сприяння гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного православна митрополія з центром у Києві була відновлена. У містах активну діяльність розгорнули братства.
Братства. Братства - релігійно-національні організації українських православних міщан. Така організація створювалася навколо парафіяльної церкви, зібрані внески йшли на її матеріальну підтримку, на благодійність. Поступово сфера діяльності братств розширювалася, вони відгукувалися на всі найважливіші події суспільно-політичного життя, посилали своїх представників у сейми, брали участь у розв'язанні питання про парафіяльного священика, відкривали школи, друкарні, видавали підручники.
Раніше за все братства виникли у Львові, інших містах Галичини, а згодом і по всій Україні. Першим найбільшим і найвпливовішим у Львові стало Успенське братство (1544 р.), згодом у передмісті були засновані .ще десять братств. Зберігся цілий ряд друкованих документів, підготовлених львівськими братствами, в яких вони протестують проти національного гноблення. Так, гостра боротьба велася проти заборони підтримувати відносини зі східними патріархами. Таке пряме підкорення Александрійському і Константинопольському патріархам у церковній термінології носить назву "ставропігія", тому повна назва львівського братства - Успенське ставропігійське.
У Києві початок братству поклала добродійна діяльність Єлизавети (Галшки) Гулечівни, яка передала в дар монастирю, школі і лікарні свої володіння. Пізніше вона переїхала до Луцька, де продовжила свою діяльність. У невеликих містечках братства часто об'єднували більшість українського населення. У Київське братство в 1620 р. записалося все Військо Запорозьке на чолі з гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним.
Деякі форми організації братств нагадують середньовічні цехи, окремі риси зближують їх з рухом Реформації, однак загалом можна сказати, що це було самобутнє явище, яке відіграло важливу роль в українському національному суспільно-політичному і культурному житті.