- •Введение
- •3. Понятие «культура». Роль культуры в жизни общества и личности.
- •2. Историческое развитие взглядов на культуру в науке.
- •3. Украинская культура в контексте мировой.
- •1. Понятие «этническая культура».
- •2.Некоторые проблемы и особенности этногенеза украинского
- •3.Культурно-историческое своеобразие регионов Украины.
- •1. Понятие «этническая культура».
- •2.Некоторые проблемы и особенности этногенеза украинского народа.
- •3. Культурно-историческое своеобразие регионов Украины.
- •1. Развитие культуры в дохристианский период Материальная культура и общественный уклад.
- •2. Значение принятия христианства для культурных процессов.
- •3. Расцвет культуры Киевской Руси в х-хi вв.
- •4. Влияние феодальной раздробленности на культуру.
- •III. Украинская культура после татаро-монгольского нашествия (вторая половина XIII - хIвв.)
- •2. Наука и образование
- •3. Развитие книжного дела и литературы
- •4. Архитектура и изобразительное искусство
- •IV. Развитие украинской культуры в условиях национально-освободительного движения (хvi-хviii вв.)
- •2. Книгопечатание и литература.
- •3. Образование.
- •4. Новые области науки.
- •5. Искусство.
- •V. Традиционная культура украинского народа
- •1. Основные занятия и материальная культура.
- •2. Мировоззренческие представления.
- •3. Календарные праздники и обряды
- •4. Семейная обрядность.
- •VI. Украинское культурное возрождение XIX в.
- •2. Особенности литературного процесса.
- •3. Искусство
- •4. Национальные культурные организации и движения в условиях реакционной правительственной политики.
- •VII. Культура украины в XX веке
- •2. Культура Украины в начале XX столетия.
- •3. Основные тенденции культурного развития в 20-30-е гг.
- •4. Развитие украинской культуры в 40-80-е гг.
- •5. Культура современной Украины: достижения, проблемы, перспективы.
- •Список литературы
- •Тема 5. Феномен української культури.
- •5.2. Географічні чинники як підстава формування української культури
- •5.3. Особливості українського менталітету
- •5.4. Основні етапи української культуроґенези
- •5.5. Тенденції розвитку сучасної української культури
- •Список літератури
- •3. Культурно-історична своєрідність реґіонів України. 1. Поняття "етнічна культура".
- •2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу.
- •3. Культурнснсторична своєрідність регіонів україни.
- •II. Культура київської русі
- •6.Мистецтво Київської Русі.
- •1. Джерела вивчення культури Київської русі.
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян.
- •3. Особливості прийняття християнства.
- •5. Освіта та наукові знання.
- •6. Мистецтво Київської русі.
- •III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiiі - хVст.)
- •1. Історичні умови розвитку культури.
- •2. Наука й освіта.
- •3. Розвиток книжкової справи і літератури.
- •4. Архітектура й образотворче мистецтво.
- •IV. Культура україни хvі-хvііі ст.
- •2. Особливості релігійної ситуації в україні.
- •3. Книгодрукування і література.
- •4. Освіта.
- •5. Нові галузі науки
- •6. Мистецтво
- •V. Традиційна культура українського народу
- •1. Основні заняття і матеріальна культура.
- •2. Світоглядні уявлення
- •3. Календарні свята та обряди
- •4. Сімейна обрядовість
- •VI. Українське культурне відродження XIX ст.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука
- •2. Особливості літературного процесу.
- •3. Мистецтво.
- •4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики
- •VII. Основні етапи розвитку української культури у XX ст.
- •1. Загальні особливості української культури у XX ст.
- •2. Культура україни на початку XX сторіччя.
- •3. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і
- •4. Трагедія українського культури у період сталінізму
- •5. Протиріччя культурного процесу 60-80-х рр.
- •6. Досягнення і проблеми культури незалежної україни.
- •Словник Основні поняття
- •Література
- •Культура Киевской Руси
2. Світоглядні уявлення
Духовна культура українців склалася під впливом двох головних чинників: основних занять населення (передусім землеробства) і релігійних вірувань. Більшість українців були православними християнами. У Західній і Правобережній Україні частина населення належала до греко-католицької конфесії, яка виникла внаслідок Брестської церковної унії у І 596р.
На побутовому рівні релігія народних мас являла собою поєднання християнських ідей з язичницькими віруваннями й уявленнями. У свідомості українського селянина віра в єдиного Бога уживалася з різноманітними повір'ями про чортів, упирів, домовиків, русалок та іншу "нечисту силу", євангельські заповіді - з віруваннями у магію, чаклунство, ворожбу тощо. Образи християнських святих ототожнювалися з язичницькими богами, наприклад, Ілля Пророк - з громовержцем Перуном, святі Георгій і Власій - з заступником худоби Велесом і т.д. До народного побуту увійшли церковні молитовні формули, близькі до магічного заклинання, а в ролі магічних предметів використовувалися деякі предмети церковного культу. Фольклор наповнився іменами Христа, Богородиці, святих.
Зупинимося детальніше на народних уявленнях про русалок і відьом - винятково цікавій темі в українській демонології. Не випадково саме ці образи увійшли до української художньої літератури (досить пригадати хоча б "Лісову пісню" Л.Українки або "Майську ніч" та "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" М.В.Гоголя).
Русалками (або мавками) звичайно стають душі утоплениць, самогубців, дітей, які народилися мертвими або вмерли до хрещення. Існувало три основних різновиди русалок - польові, лісові і водяні, що відрізнялися зовнішнім виглядом і звичками.
Водяні русалки надзвичайно красиві, з довгим розпущеним волоссям. Вони люблять водити хороводи при місяці. Лісові мавки, вважають, полюбляють забавлятися, гойдаючись на верхівках дерев або влаштовуючи бучливі бійки. Вони дуже схожі на людей, але у них відсутня спина. Русалок вважали нечистою силою, яку треба було боятися і задобрювати, бо вони могли наслати град, бурю, потоптати пшеницю тощо. Тих, хто не в добру годину потрапляв їм до рук, русалки могли втопити, залоскотати до смерті, примусити виконувати свої примхи. Найбільш активними русалки були у троїцький тиждень, особливо у четвер. Щоб уберегти себе від них, люди весь тиждень не працювали, вживали різні обереги: носили з собою полин, клали на вікна кропиву тощо.
На відміну від русалок, відьми - представниці земного світу, які вступили у спілкування з потойбічними силами. У народі вірили, що відьми за природою бувають двох видів. Уроджені з'являлися на світ за закляттям. Сьома дочка в сім'ї також могла народитися відьмою. Навчені ж відьми осягали науку відьомства свідомо, за допомогою чаклунських обрядів і випробувань. Зовні вони - дуже ефектні жінки, часто вдовиці (яскравий приклад - гоголівська Солоха). Вважалося, що відьми не їдять м'яса, обожнюють вареники з сиром (тому можуть красти начинку з чужих вареників). Традиційним місцем збору відьом в Україні була Лиса гора під Києвом, куди відьми зліталися сидячи на помелі, кочерзі або пранику (валку для прання). Згідно з традиційними уявленнями відьми могли "поробити", напустити хворобу, причину на худобу і людей, але при цьому здатні були замовити біль, одпоїти травами. Перевернувшись через встромлений в землю ніж і вимовивши потрібне заклинання, відьми перетворювалися у найрізноманітніші істоти або предмети (клубок ниток, шматок полотна, безхвоста сорока тощо). У кожному селі, як правило, були жінки, яких підозрювали у зв'язках з нечистою силою, тому існував величезний арсенал засобів, для їх виявлення. Так, щоб виявити, хто краде молоко у корів, треба було на Страсному тижні перед Великоднем виготувати спеціальну осикову табуреточку і взяти її з собою до церкви. Якщо під час служби встати на неї і подивитися навколо, то у відьми над головою буде знаходитися дійниця.