Теоретичні питання

1. Основні групи білків плазми крові, їх склад та вміст в нормі і при патології.

2. Фактори, що впливають на вміст білків у плазмі крові: гіпер- та гіпопротеїнемії.

3. Білки гострої фази запалення: С-реактивний білок, церулоплазмін, гаптоглобін, кріоглобулін, α1-антитрипсин, α2-макроглобулін, інтерферон. Їх діагностичне значення.

4. Ферменти плазми крові: власні (секреторні) та індикаторні( тканинні) ферменти.

5. Діагностичне значення дослідженя активності ферментів та ізоферментів плазми крові: креатинфосфокінази, ЛДГ, АсТ, АлТ, амілази, ліпази

6. Калікреїн-кінінова система, її біологічна роль.

7. Ліпопротеїни плазми крові:

• класифікація: ХМ, ЛПДНЩ, ЛППЩ, ЛПНЦ, ЛПВЩ.

• схема будови ліпопротеїнів;

• метаболізм та функціональне значення окремих класів ліпопротеїнів плазми крові.

• гіпер- і гіпопротеїнемії, їх види, прояви. Гіперліпопротеїнемія та атеросклероз.

• молекулярно-біохімічні механізми атеросклерозу.

8. Гіперліпопротеїнемія та гіперхолестеринемія - загроза розвитку атеросклерозу

9. Роль глутатіону в захисті від пероксидного окисленні ліпідів, вітаміни-антиоксиданти.

10. Залишковий азот плазми крові.

Практичні роботи

Завдання 1. Фракціонування білків плазми крові методом висолювання: визначення альбумінів і глобулінів плазми крові.

Принцип методу. Білки, в залежності від величини заряду і молекулярної ваги, з водного розчину осаджуються мінеральними, органічними кислотами та розчинами солей різної концентрації.

Хід роботи. В пробірку вносять 2 мл плазми крові, добавляють 2 мл 50% розчину сульфату амонію. Випадає осад — це глобуліни. У фільтраті залишились альбуміни, які осаджуються 100% насиченим розчином сульфату амонію.

Клініко-діагностичне значення. Осадження білків застосовують для виділення білків із тканин, виявлення їх у різних біологічних рідинах, розділення суміші білків.

Завдання 2. Визначенн типів ліпопротеїнів по вмісту в них холестерину.

Принцип методу. Співвідношення і вміст ліпопротеїнів може мінятися при патологічних станах, що дозволяє використовувати результати кількісного визначення ліпопротеїнів в діагностиці. При взаємодії з концентрованою сірчаною кислотою утворюється різної сили червоний колір (ліпопротеїни мають різний вміст холестерину, який і дає відтінки кольору).

Хід роботи. В пробірки №1 і №2 наливають по 5 крапель плазми крові потім добавляють 5 крапель концентрованої сірчаної кислоти і спостерігають за зміною кольору.

Клініко-діагностичне значення. Норма в крові 3-7 ммоль/г загального холестерину. Збільшення його пов'язане з віком, розвитком різних хвороб: ІХС, інфаркту міокарда, хвороб печінки, цукрового діабету.

Гіпохолестеринемія — зниження рівня холестерину, характерне при захворюваннях ЦНС, гіпотиреозі, гострому панкреатиті, гострих інфекційних хворобах, ревматизмі, гемолітичній жовтяниці.

Тема заняття № 13. Дослідження небілкових азотовмісних компонентів крові. Патобіохімія жовтяниць.

Цілі заняття:

Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпід-регулюючої, білок-синтезуючої, сечовиноутворювальної, пігментної, жовчоутворювальної, детоксикаційної;

Аналізувати стан здоров'я людини на підставі змін біохімічних параметрів проміжних та кінцевих продуктів обміну небілкових азотовмісних компонентів крові.

Аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення жовтяниць.

Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон'югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць;

Пояснювати причини виникнення основних патологічних станів і порушень функції печінки, роль індикаторних ферментів у виявленні цих порушень. Коефіцієнт де Рітіса.