Теоретичні питання

1. Біосинтез та секреція тиреоїдних гормонів.

2. Механізм дії стероїдних та тиреоїдних гормонів:

• зв 'язування в тканинах-мішенях із специфічними рецепторами;

• стероїдні та тиреоідні рецептори;

3. Молекулярні механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів:

• проникнення гормону в клітину;

• зв'язування гормону з цитозольним рецептором;

• модифікація (активація) рецептора в складі гормоно-рецепторного комплексу;

• транслокація модифікованого гормоно-рецепторного комплексу в ядро;

• взаємодія комплексу зі специфічними ділянками ДНК хромати нового комплексу;

• активація специфічних генів;

• транскрипція мРНК;

• синтез ферментних білків, що реалізують біологічні ефекти гормону (ефект тироксину).

4. Тиреоїдні гормони. Аналізувати механізми прямого і зворотнього зв'язку.

5. Вплив Т₃ та Т₄ на метаболічні процеси: обмін вуглеводів, ліпідів, вітамінів.

6. Гіпертиреоз.

7. Гіпотиреоз.

8. Стероїдні гормони. Схема їх синтезу. Шляхи інактивації. Роль в організмі.

• кортикостероїди: глюкокортикоїди (кортизол та ін.);

• мінералокортикоїди (альдостерон та інш.);

• прогестагени (прогестерон);

• естрогени (естрон, естрадіол);

• андрогени (тестостерон, дигідротестостерон).

Практичні роботи

Завдання 1. Визначити йодвмісні гормони (тироксин, Т₃ та Т₄) в біологічних рідинах.

Принцип методу. Гормони щитовидної залози (тироксин, трийодтиронін) містять в своєму складі йод. В процесі їх лужного гідролізу (кип'ятіння з КНСОз) утворюється йодид калію (КІО₃). Йод легко витісняється з йодиду калію при дії на нього йодату калію (KІ) в кислому середовищі згідно рівнянню:

КІО₃ + 5KІ + 3H₂SО₄ → 3І₂ + 3K₂SO₄ + H₂O

Йод, який виділяється, дає синє забарвлення з крохмалем:

І₂ + крохмаль → синє забарвлення

Хід роботи. До 1 мл лужного гідролізату гормонів щитовидної залози додають сірчану кислоту до кислої реакції на лакмус, 4 краплі 1 % розчину крохмалю і 5 крапель 2 % розчину йодату калію. З'являється синє забарвлення. За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Teмa заняття № 6 Дослідження гормональної регуляції метаболізму та клітинних функцій.

Цілі заняття:

• Трактувати механізми дії та особливості синтезу і секреції гормонів залоз

• внутрішньої секреції.

• Пояснити роль гіпоталамуса у взаємодії вищих відділів центральної нервової системи та залоз внутрішньої секреції.

• Охарактеризувати гормони гіпоталамуса, визначити їх роль у секреторній активності гіпофіза.

• Зробити висновки про роль гормонів гіпофізу у функціонуванні

• периферичних ендокринних залоз.

• Трактувати патології, пов'язані з порушенням синтезу та секреції гормонів.

• Провести якісні реакції на вміст гормонів в біорідинах (кров, сеча).

Теоретичні питання

1. Гормони гіпоталамуса:

• ліберини (соматоліберин, тиреоліберин, гонадоліберин. кортиколіберин, фолліліберин, пролактоліберин, меланоліберин);

• статини (соматостатин; пролактостатин; меланостатин).

2. Гормони передньої частини гіпофізу (аденогіпофізу):

• група гормону росту:

• СТГ, соматомедини;

• Пролактин;

• Хоріонічний соматотропні.

• група тропних гормонів:

• тиреотропний гормон;

• гонадотропні гормони (фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий, хоріонічний гонадотропін).

• група проопіомеланокортину:

• АКТГ;

• ліпотропний гормон;

• ендорфіни;

• меланоцитостимулюючий гормон.

3. Гормони задньої частки гіпофіза (нейрогіпофіза). їх вплив на гладенькі м'язи та водний баланс організму:

• вазопресин;

• окситоцин.

4. Гормони підшлункової залози:

• інсулін (структура, біосинтез, роль в обміні вуглеводів);

• глюкагон:

5. Гормони шлунково-кишкового тракту:

• гастрин;

• холецистокінін;

• секретин.

6. Біогенні аміни:

• катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін);

• індоламіни (серотонін, мелатонін);

• гістамін (біологічна дія).

7. Ейкозаноїди: простагландини, тромбоксани.