42. Управління операційним грошовим потоком та його особливості.

Прибуток від основної операційної діяльності визначається у вигляді різниці між виручкою від реаліз-ії прод-ії за мінусом податків, що сплачуються за рахунок виручки(ПДВ,акциз,мито), собівартістю реаліз. продукції, адмін. витратами і витратами на збут.

Прибуток від іншої операційної д-ті = різниці між доходами і витратами по цим операціям (реаліз-ія інозем валюти, зайвих оборотних активів, штрафи, пені, неустойки, нестачі від псування цінностей).

Прибуток від операц д-ті збільш на позитивну курсову різницю, суму кредитн заборг-сті на яку минув строк позивної давності.

Основними задачами управління формування загального прибутку є:

Визначення складу загального прибутку п-ва;

Встановлення оптимальної стр-ри загального прибутку п-ва;

Виявлення і аналіз факторів, які впливають на розмір окремих частин загального прибутку;

Виявлення та оцінка резервів збільшення абсолютної суми загального прибутку п-ва;

Контроль за формуванням загального прибутку та прийняття рішень по його операт упроавлінні.

43. Управління інвестиційними та фінансовими грошовими потоками та їх особливості.

Грошовий потік – надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період.

Фінансова діяльність – д-ть, яка призводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу.

Важливий напрямок фін-ї д-ті п-ва за ринкової економіки – це раціональне використання вільних фін-х ресурсів, пошук ефективних напрямків інвест коштів, які даватимутьп-ву додатковий прибуток. Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фондовому ринку.

Купуючи акції, облігації інших п-в, необхідно виходити з того, що інвестувати треба тільки надлишкові фінансові ресурси.

Однак в Україні поки що відсутне ефективне державне регулювання випуску й торгівлі ЦП. Немає необхідної інфо-ї, котра б забезпечувала прийнятну міру ризику орерацій із ЦП.

Тимчасово вільні грошові засоби п-ва можуть вкладати на депозитні рахунки в КБ під обумовлений відсоток.

Процес управління ГП п-ва базується на певних принципах, основними з яких є:

інформаційна достовірність;

збалансованість;

ефективність;

ліквідність п-ва.

Облік ГП здійснюється 2 методами: прямим та непрямим.

При зверненні до прямого методу розрахунку ГП використовуються безпосередньо дані бухгалтерського обліку, що хар-ють усі види надходжень і витрачання грошових коштів у розрізі окремих видів господарської д-ті.

З цією метою формується звіт про рух грошових коштів, де результуючими показниками є чистий ГП по кожному виду діяльності, одним з яких є пок-к чистого ГП по фінансовій діяльності.

Сума ЧГП по фін-й д-ті обчислюється як різниця між сумою фін-х ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (процентів) , виплачених власникам п-ва. При використанні непрямого методу рух ГП по фін-ї д-ті залишається незмінним.

Необхідно мати на увазі, що фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу. У зв’язку з цим здійснення фінансових інвестицій має ряд особливостей, основними з яких є:

фінансові інвестиції – самостійний вид господарської діяльності, яка стосується як операційної діяльності підприємства, так і процесу реального інвестування;

фінансові інвестиції використовуються підприємством з метою отримання додаткового інвестиційного доходу в процесі використання вільних грошових коштів;

процес обгрунтування управлінських рішень, пов’язаних із здійсненням фінансових інвестицій, порівняно з реальними інвестиціями є простішим і не таким трудомістким.

Слід зазначити, що фінансове інвестування здійснюється в таких основних формах:

вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств;

вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів;

вкладення капіталу в дохідні інструменти фондових бірж.

Основними фондовими інструментами є боргові цінні папери, державні цінні папери, цінні папери муніціпальних органів, цінні папери емітовані комерційними банками, цінні папери підприємств та ін.

Особливу увагу треба приділити методам оцінки реальної вартості окремих видів фінансових вкладень. Оцінка ефективності того чи іншого фінансового інострументу інвестування зводиться до оцінки його реальної вартості, яка забезпечує отримання норми інвестиційного прибутку.

Такими нормами прибутку є:

проценти по вкладах у статутні фонди;

проценти по депозитних вкладах у комерційних банках;

проценти по облігаціях і інших боргових цінних паперах;

дивіденди по акціях і інших боргових цінних паперах.

Важливе значення має оцінка ефективності фінансових інвестицій, яка здійснюється так само, як і оцінка реальних інвестицій шляхом зіставлень обсягу інвестиційних витрат з однієї сторони, із сумою грошового потоку від здійснення такого інвестування, з іншого. Особливість такого зіставлення полягає в тому, що при фінансових інвестиціях у сумі грошових потоків відсутні амортизаційні відрахування.