119. Фінансова реструктуризація підприємства.

Реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску, підвищенню ефективності виробництва. Процес її здійснення викладається у плані реструктуризації. Розробка цього плану базується на проведенні аналізу фінансово-господарського стану п-ва. В плані повинні міститися обґрунтування доцільності реструктуризації, запропоновані заходи, необхідні витрати на її проведення та їх джерела. До джерел коштів на проведення реструктуризації відносяться: власні кошти підприємства (самофінансування), за допомогою кредиторів, фінансова участь персоналу п-ва, державна фінансова підтримка. Виділяються такі форми реструктуризації: 1)Реструктуризація виробництва – передбачає внесення змін в організаційній та виробничо-господарській сферах п-ва з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. В рамках цього виду реструктуризації проводяться такі заходи: зміна керівництва, впровадження нових форм управління, зменшення витрат на виробництво, скорочення чисельності персоналу. 2)Реструктуризація активів – включає заходи, результатом яких є зміни в складі та структурі активів п-ва. Заходи: продаж зайвої частини активів, продаж окремих підрозділів п-ва, зворотний лізинг, рефінансування дебіторської заборгованості. 3)Фінансова реструктуризація - пов'язана зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Включає такі заходи: реструктуризація заборгованості перед кредиторами, одержання додаткових кредитів, збільшення статутного фонду, заморожування інвестиційних вкладень. 4)Реорганізація - передбачає повну чи часткову зміну власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб або організаційно-правової форми п-ва. Вона здійснюється у таких формах: злиття, приєднання, поділ п-ва, виділення, перетворення.

120. Оцінка ефективності антикризового фінансового управління

Ефективність антикризового управління забезпечується заходами, які покладені в його основу і повинні дати очікувані результати в організації та управлінні, зростання обсягів виробництва, поліпшенні фінансового стану підприємства. Основним немонетарним критерієм ефективності можна вважати рівень досягнення головної мети антикризового управління. Ця мета може різнитися залежно від ініціаторів антикризових заходів. Для власників та персоналу – це запобігання банкрутству та забезпечення фінансового оздоровлення підприємства в довгостроковому періоді; для кредиторів – повернення заборгованості.

На практиці доцільно розраховувати прогнозну ефективність та фактичну. Прогнозна ефективність антикризових заходів визначається у разі складання та експертизи планів санації (реструктуризації), при прийнятті рішення щодо санаційної спроможності підприємства. У разі складання антикризовим менеджментом звітів про проведену роботу, відповідні фактичні показники слугуватимуть критерієм оцінювання ефективності менеджменту та визначення величини їх винагороди. Основними монетарними критеріями оцінки ефективності антикризового фінансового управління на практиці є такі:

- зміна показників ”ліквідність” та ”платоспроможність”;

- підвищення рівня прибутковості;

- тенденції зміни показників ділової активності (продуктивності праці, оборотності тощо;

- додаткова вартість, створена в результаті антикризових заходів.

Рівень ефективності визначається на основі зіставлення значення окремих показників до і після впровадження антикризових заходів при оцінюванні ефективності антикризового фінансового управління: значення інтегрального показника фінансового стану порівнюється до і після впровадження антикризових заходів.

Прогнозні показники ефективності доцільно розраховувати при моделюванні доцільності реалізації тих чи інших антикризових заходів. Наприклад, при обґрунтуванні переваг, які може отримати підприємство в результаті зміни організаційно-правової форми, відокремлення певних структурних підрозділів у нові самостійні суб’єкти підприємницької діяльності, зміни структури управління, диверсифікації діяльності, введення в дію нових видів обладнання, згортання діяльності, скорочення персоналу.

Якщо за основу брати критерій прибутковості, то ефективність санації (E) можна визначити за такою формулою: Е = прогнозний обсяг додатк прибутку/вкладення на проведення санації.