3.2. Порівняльний аналіз результатів опитування за методиками т. Лірі та біографічним опитувальником

У процесі написання роботи ми провели дослідження з учнями 10 класу гімназії та студентами 1 курсу університету. В опитуванні брали участь 32 учні й 32 студенти.

Наше дослідження з використанням методики «Біографічний опитувальник» передбачає виявлення психологічних особливостей процесу міжособистісного спілкування у ранньому юнацькому віці. Автори методики пропонують орієнтуватися при визначенні особливостей зазначеного вище процесу на такі компоненти: сімейну ситуацію, силу «Я» особистості, соціальне положення, виховання, нейротизм, соціальну активність, психофізичну конституцію, екстраверсію досліджуваних людей. Згідно з інструкцією з проведення методики, ми перевели «сирі» бали у стени, залежно від статі опитуваних. Далі результати дослідження у вигляді стенів були поділені за рівнями: нормальний (0 – 7 балів), середній (7 – 14 балів) і високий (14 – 20 балів).

Про сімейну ситуацію, в якій перебуває досліджуваний, дають інформацію дані, отримані за шкалою FAM. Досліджуваний відповідає на запитання, які можуть розкрити картину сімейної ситуації в дитинстві та юності, взаємодію з батьками, ставлення сім’ї досліджуваного до інших людей. Високі оцінки за даною шкалою свідчать про незадовільні стосунки з батьками, неадекватне ставлення сім’ї до оточуючих, недостатній вплив на досліджуваного з боку сім’ї в дитинстві та юності. Низькі оцінки означають добрі взаємини між батьками, позитивне ставлення сім’ї до оточуючого світу, сприятливий вплив з боку сім’ї в дитинстві та юності. Таким чином, за шкалою FAM 93,75 % учнів і 96,88 % студентів мають показники в межах норми, 6,250 % учнів і 3,130 % студентів мають середні показники, високих показників за даною шкалою не виявлено. Як бачимо, в учнів 10 класу і студентів 1 курсу не спостерігається особливих відмінностей, пов’язаних з особливостями сімейної ситуації. Проте в студентів спостерігається дещо менша схильність приділяти увагу незадовільним стосункам з батьками, взаємини з батьками покращуються, вплив з боку сім’ї починає сприйматися позитивно.

Шкала ICHSTK дає можливість отримати уявлення про силу «Я», самовпевненість, здатність досягати мети досліджуваного. Високі оцінки свідчать про недостатню силу «Я», невпевненість в собі, нездатність настояти на своєму. Низькі оцінки свідчать про риси характеру досліджуваного, які протилежні вище указаним. У 84,38 % учнів й 100 % студентів виявлено нормальні показники, ще у 15,63 % учнів середні показники, високих показників немає (як і в наступних шкалах). Тобто учні 10 класу у порівнянні зі студентами 1 курсу менш впевнені в собі, оскільки більш залежні від батьків, знаходяться під їх прямим впливом та безпосереднім контролем.

Шкала SOZLAG описує вплив факторів навколишнього середовища, які можуть викликати напруження в особистих і соціальних ситуаціях. Високі оцінки в цьому випадку означають часті випадки напруги в особистих і соціальних ситуаціях, складнощі в соціальній адаптації. Низькі оцінки притаманні тим опитуваним, які відчувають незначну ситуаційну напругу в процесі міжособистісного спілкування. У нашому дослідженні результати свідчать про меншу ситуаційну напругу у процесі міжособистісного спілкування в студентів 1 курсу, оскільки у 87,5 % студентів показники в межах норми (в учнів – 43,75 %, в 2 рази менше), 12,5 % знаходяться на середньому рівні (учнів на середньому рівні – 56,25 %). Таким чином, міжособистісне спілкування у старшокласників носить більш ситуаційний характер у порівнянні зі студентами, в школярів частіше виникають труднощі у процесі адаптації в новому колі спілкування.

Шкала ERZIEN характеризує виховний вплив на досліджуваного з боку батьків чи осіб, що їх замінюють. Високі оцінки за даною шкалою говорять про негативний вплив поведінки батьків, стиль їх життя, методи виховання на досліджувану особистість, а також про проблеми у взаємодії між самими батьками. Низькі оцінки – ознака сприятливого виховного впливу батьків, який сприяє розвитку їх дитини, і про гармонійні стосунки між батьками. Можемо помітити, що шкала ERZIEN найбільш пов’язана зі шкалою FAM, оскільки їх результати характеризують сімейну ситуацію досліджуваних. У 96,88 % студентів за шкалою ERZIEN нормальні показники, у 3,13 % – середні, у 100 % учнів нормальні показники. Тому можемо встановити розбіжність між тим, які стосунки між батьками в сім’ї, ставлення батьків до чужих людей і їх виховним впливом на свою дитину. Студенти, з одного боку, більш позитивно сприймають виховний вплив батьків, але, з іншого боку, батьки водночас послаблюють тиск на дітей, менше часу приділяють їх вихованню. У зв’язку зі збільшенням самостійності юнаків,що пов’язана з початком університетського життя, батьки можуть намагатися стримати надмірну свободу дітей, продовжувати контролювати їх, що викликає негативне ставлення до батьківського виховання у студентів і їх поділ на групу в межах норми і таких, що мають дещо вищі оцінки.

Шкала N описує нейротизм, емоційну лабільність особистості. Якщо досліджуваному притаманні висока емоційна лабільність, сильні емоційні реакції, загальна психічна нестійкість, чутливість, тривожність, то він має високі оцінки. Психічно здорова особистість з нормальними емоційними реакціями, емоційною рівновагою має низькі оцінки. 90,63 % учнів мають показники в межах норми, 9.38 % – середні показники, у студентів 100 % мають нормальні показники. Тобто, з часом у юнаків стабілізуються емоційні реакції, зростає емоційна рівновага.

Шкала SOZAKT допомагає виявити рівень соціальної активності, контактності досліджуваних, при чому, чим більш високі оцінки, тим більша нездатність особистості встановлювати і підтримувати соціальні контакти, більші проблеми з саморозкриттям. За результатами нашого дослідження, у студентів немає проблем у сфері соціальної активності, проте в учнів таких проблем не виникає у 84,38 % опитаних, а у 15,63 % спостерігаються труднощі у встановленні й підтримуванні соціальних контактів, виявляється невміння представити себе, розкритися.

За допомогою шкали PSYKON можна визначити схильність особистості до соматичних порушень, соматичних реакцій на стресові навантаження. Високі оцінки вказують на низьку витримку стресових навантажень, сильну схильність до соматичних порушень, психічну лабільність. Низькі оцінки притаманні психічно здоровим особам. Результати нашого дослідження показують, що і в середовищі старшокласників, і в середовищі студентів виділилась невелика група осіб з показниками схильності до соматичних порушень, дещо вищими за нормальні. Відтак, у 96,88 5 старшокласників показники в межах норми, у 3,13 % середні; у студентів 93,75 % мають нормальні показники, а 6.25 % середні.

Загальну характеристику особистості як суб’єкта спілкування дає шкала Е, яка в цілому характеризує екстраверсію / інтроверсію особистості, тобто її соціальну спрямованість. Високі оцінки свідчать про соціальну активність, комунікабельність, імпульсивність особистості; низькі оцінки притаманні соціально неактивним особистостям, які ведуть усамітнене життя, нездатні до спонтанного реагування. За даною шкалою помітно, що старшокласники дещо поступаються студентам у соціальній активності, здатності швидко реагувати на спонтанні події, вчинки, слова співрозмовників. Так, у студентів 84,38 % мають нормальні показники, а 15,63 % середні, тоді як у старшокласників 96,88 % мають нормальні оцінки, а середні – 3.13 % опитаних.

Отже, загалом за результатами біографічного опитувальника можемо зробити висновок про переважання позитивних тенденцій у процесі міжособистісного спілкування як в середовищі старшокласників, так і в середовищі студентів. У старшокласників більш сильно відчувається вплив на спілкування батьків, їх модель міжособистісних стосунків. У студентів збільшується впевненість у собі, здатність презентувати себе, емоційні реакції стають більш урівноваженими, що впливає на кращу здатність встановлювати і підтримувати соціальні контакти, відсутність невпевненості у розкритті себе іншим.

Психологи, які досліджували міжособистісне спілкування та стиль спілкування (Латинов В., Хорні К. та ін.) звертали увагу на фактори, якими визначаються змістовні характеристики стилю спілкування певної особистості: здатність до співпереживання і розуміння інших людей (емпатія, доброзичливість, толерантність або жорстокість, егоцентризм, упередженість); рівень самоповаги, почуття власної гідності (амбітність чи здатність визнати свої помилки; нав’язування власної думки, нав’язливість чи природність, готовність до компромісу, гнучкість поглядів); спрямованість особистості, методи впливу на людей (маніпулятивний, демократичний, партнерсько-поступливий).

З метою визначення особистісних якостей та спрямованості особистості досліджуваних юнаків та дівчат ми використали методику Т. Лірі. Учням та студентам, які попередньо опрацювали методику «Біографічний опитувальник» було запропоновано відповісти на запитання методики Т. Лірі. Процес аналізу відповідей респондентів почався поділом анкет за чотирма рівнями: низьким (0 – 4 бали), помірним (5 – 8 балів), високим (9 – 12 балів), екстремальним (13 – 16 балів). Причому такий розподіл мав місце для восьми шкал-октант, які характеризують певний стиль поведінки особистості: авторитарний, егоїстичний, агресивний, підозрілий, покірний, залежний, дружелюбний, альтруїстичний. Серед учнів 10 класу за низьким рівнем переважають октанти «Підозрілий» і «Залежний» (по 46, 8 % учнів за кожною шкалою), за помірним – «Егоїстичний» і «Агресивний» (по 68, 7 % учнів), за високим – «Авторитарний» (31, 25 % учнів). До екстремального рівня дійшло лише 2 учні з 32 опитаних; у них домінуючою рисою виявився альтруїзм. Найменше респондентів на низькому рівні було в октанті «Агресивний» (9, 4 % учнів), на помірному рівні – «Авторитарний» (28, 1 %), на високому – «Егоїстичний» і «Залежний» (по 6, 3 % учнів). Тобто, кількісно в середовищі старшокласників переважають такі риси як егоїзм і агресивність, але найяскравіше проявляється авторитаризм, оскільки хоч у процентному відношенні за октантою «Авторитарний» учнів вдвічі менше, але всі вони знаходяться на високому рівні. Також старшокласникам може бути дуже яскраво виражений альтруїзм. Найменш характерними рисами виявилися підозріливість і залежність.

Серед студентів 1 курсу за низьким рівнем переважає октанта «Покірний» (65, 6 % студентів), за помірним – «Підозрілий» (62, 5 %), за високим – «Егоїстичний» (31, 3 %). Найменше респондентів на низькому рівні опинилося на низькому рівні в октанті «Авторитарний» (18, 7 % студентів), на помірному рівні – «Покірний» (21, 8 %), на високому рівні – «Підозрілий» (0 %), «Покірний», «Залежний» (по 12, 5 % опитаних). Таким чином, для студентів 1 курсу найбільш характерний егоїзм, найменш притаманні підозрілість, покірність, залежність. Слід додати, що у середовищі студентів жодна октанта не має екстремального рівня.

Якщо порівнювати результати дослідження, проведеного серед учнів та студентів, то можемо помітити, що за шкалами «Авторитарний», «Підозрілий» більшість учнів знаходяться на низькому рівні, а більшість студентів – на помірному, за шкалою «Егоїстичний», «Агресивний», «Дружелюбний», «Альтруїстичний» – й учні, і студенти знаходяться на помірному рівні, «Покірний» – більшість учнів на помірному рівні, більшість студентів – на низькому, «Залежний» – учні знаходяться на низькому й помірному рівні, а студенти лише на низькому.

Отже, за допомогою методики Т. Лірі «Діагностика міжособистісних відносин» ми можемо зробити висновок, що у ранньому юнацькому віці особливості міжособистісного спілкування визначаються такою рисою характеру як егоїзм, агресивність, притаманна старшокласникам, у студентів проявляється менше, так само як і покірність, підозрілість та залежність. Дружелюбність, яка покладена в основу налагодженню гармонійних стосунків, отриманню позитивних емоцій від процесу міжособистісного спілкування, проявляється помірно, швидше за все носить ситуативний характер. Спрямованість особистості в старшокласників на інших, у студентів спрямованість особистості зміщується на себе, домінування починає переважати над підкоренням впливові інших. Такі риси характеру говорять про переважання у ранньому юнацькому віці авторитарного стилю спілкування, за класифікацією Латинова В. В., це опікунський (домінуючо-дружелюбний) і владний (домінуючо-недружелюбний) стилі. Також вище перераховані риси характеру юнаків дозволяють стверджувати, що у юнацькому середовищі переважають такі стилі міжособистісного спілкування: інструментальний (за ознакою спрямованості мовлення), прямий, або відкритий (за властивостями вербальних і невербальних засобів передачі інформації).