- •Дніпропетровський національний університет
- •Тема 1. Предмет і методи мікроекономіки 5
- •Тема 6. Витрати виробництва 58
- •2. Предмет і методи мікроекономіки.
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача.
- •1. Корисність і проблема її виміру.
- •3. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •2. Криві байдужості, їх властивості.
- •3. Бюджетна лінія.
- •4. Оптимум споживача як модель раціонального споживацького вибору.
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •2. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •3. Ефект заміщення (заміни) і ефект доходу
- •Загальний ефект ефект доходу Товар низької споживної цінності – звичайний
- •4. Використання функції корисності в ситуаціях з ризиком
- •Тема 5.Попит та пропозиція. Еластичність.
- •1. Попит і закон попиту.
- •2. Пропозиція і закон пропозиції.
- •3. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •4. Еластичність попиту та пропозиції.
- •Тема 5. Підприємницька діяльність і поведінка виробника.
- •2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •3. Частинна варіація факторів виробництва
- •4. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •5. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •Тема 6. Витрати виробництва.
- •1. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •Крива витрат у довгостроковому періоді показує мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції, коли усі фактори виробництва змінні.
- •Тема 7. Ринок досконалої конкуренції.
- •2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •3. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •Тема 8. Монопольний ринок.
- •2.Монопольний ринок у короткостроковому і тривалому періодах.
- •3. Соціальна ціна монополії.
- •Тема 9. Олігополія.
- •1.Основні риси й особливості організації олігополії.
- •2.Теоретичні моделі олігополії.
- •Тема 9. Ринок монополістичної конкуренції
- •2. Ринкова поведінка монополістичного конкурента.
- •3. Нецінова конкуренція.
- •4. Ефективність монополістичної конкуренції
- •Тема 10. Ринок факторів виробництва .
- •3. Ринок капіталу.
- •Тема 11. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •2. Ефективність у виробничій сфері
- •3. Рівновага в економіці обміну.
- •5. Зовнішні ефекти і їх економічний зміст
- •6. Суспільні блага і суспільний вибір.
- •7. Економічна роль держави в ринковій економіці.
- •Тема 12. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •2. Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •3. Інституціональна природа сучасної фірми. Інституціональні структури у регулюванні економічної поведінки ринкових суб’єктів.
4. Ізоквантна варіація факторів виробництва
Нехай змінними є два фактори виробництва.
Q = f(K L), де K і L змінні
|
Витрати праці L, роб.годин | |||||
Витрати К, маш/годин |
100 |
200 |
300 |
400 |
500 |
600 |
200 |
20 |
40 |
55 |
65 |
75 |
95 |
300 |
40 |
60 |
75 |
85 |
90 |
105 |
400 |
55 |
75 |
90 |
100 |
105 |
110 |
500 |
65 |
85 |
100 |
110 |
115 |
120 |
600 |
75 |
90 |
105 |
115 |
120 |
125 |
700 |
80 |
92 |
107 |
116 |
125 |
130 |
В системі координат К, L з’єднаємо лінією точки, що відповідають одному значенню випуску продукції при різних комбінаціях факторів виробництва.
Q - максимальний випуск продукції при відповідних комбінаціях факторів. Ізокванта - крива, на якій показані всі комбінації виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.
- Ізокванта показує існування багатьох варіантів для виробництва певного обсягу продукції.
- Ізокванта є графічним зображенням виробничої функції з двома змінними факторами.
- Ізокванта показує альтернативні варіанти комбінації витрат для виробництва певної кількості продукції.
Зі збільшенням обсягу використовуваних змінних факторів виникає можливість випуску більшого обсягу продукції. Ізокванта, що відбиває виробництво більшого обсягу продукту, буде розташована праворуч і вище попередньої ізокванти.
Кількість використовуваних факторів Х і У може постійно змінюватися, відповідно буде зменшуватися або збільшуватися випуск продукту. Отже, може виникнути безліч ізоквант, які відповідають різним обсягам продукції, що випускається, які утворять карту ізоквант.
Ламана ізокванта припускає обмежену можливість заміщення ресурсів лише в точці зламу і наявність лише кількох методів виробництва.
K K
L L
Ізокванта припускає можливість безперервної замінності ресурсів у певних межах, за якими заміщення одного фактора іншим технічно неможливе.
Багато хто вважає ламану лінію такою, що найбільш реалістично представляє виробничі можливості більшості сучасних виробництв.
Але економічна теорія оперує гладкими кривими, оскільки їх аналіз простіший. Крім того, такі ізокванти можна розглядати як наближену апроксімацію ламаної ізокванти. Збільшуючи число методів виробництва і точок зламу ми можемо зобразити ламану ізокванту у виді гладкої.
Ізокванти є подібними до кривих байдужості з тією відмінністю, що вони відбивають ситуацію не в сфері споживання, а в сфері виробництва, отже ізокванти мають властивості, близькі до властивостей кривих байдужості.
Властивості ізоквант.
1. Негативний нахил ізоквант пояснюється тим, що збільшення використання одного фактора при певному обсязі випуску продукції завжди буде супроводжуватися зменшенням кількості іншого фактора.
2. Так само, як криві байдужості, розташовані на різній відстані від початку координат, характеризують різний рівень корисності для споживача, так і ізокванти надають інформацію про різні рівні виходу продукції.
3. Кут нахилу ізоквант або кутовий коефіцієнт ізоквант дозволяє визначити можливість заміни одного виробничого фактора іншим у процесі їх використання.
Кутовий коефіцієнт показує, на яку величину (К) може бути скорочене використання капіталу за рахунок введення у виробництво однієї додаткової одиниці праці (L) при фіксованому обсязі випуску продукції. Тобто визначається рівень використання обох факторів, при якому можна залишатися на одній ізокванті. Числове значення кутового коефіцієнта називається граничною нормою технологічного заміщення працею капіталу. MRTSL,k (MRTSx,y) - Marginal Rate of Techical Substitution.
Гранична норма технологічного заміщення зменшується при русі вниз по ізокванті.
Рух униз по ізокванті показує, що все менша кількість машинного часу (ΔК) може бути замінена одиницею праці (ΔL=1).
Зменшення граничної норми технологічного заміщення одного фактора іншим свідчить про те, що ефективність використання будь-якого ресурсу обмежена. При заміщенні капіталу працею віддача останнього зменшується. Аналогічно при заміщенні праці капіталом.
МRTSL,K залежить від граничних продуктів праці (MPL ) і капіталу (MPK ).
Приріст продукту від збільшення фактора L дорівнює зменшенню продукту від скорочення фактора K.
MPL*ΔL = -MPK* ΔK
MRTSK,L= -ΔL/ΔK=MPK/MPL
MRTSL,K= -ΔK/ΔL=MPL/MPK
У реальних виробничих процесах зустрічаються два виняткових випадка конфігурації ізоквант:
Повна замінність факторів: т.Р – повна автоматизація виробництва, т.С – використовується винятково ручна праця.
Жорстка доповнюваність факторів: таксопарк: х - водії, у - машини, Q - обсяг перевезень. Відомий лише один метод виробництва даного продукту, Х і У комбінуються в єдино можливому співвідношенні.