2. Ринкова поведінка монополістичного конкурента.

Крива попиту окремої фірми має від’ємний нахил. Її еластичність вища за криву попиту галузі, тому що на ринку продаються товари–субститути інших фірм. Від’ємний характер кривої попиту дає можливість фірмі отримувати економічний прибуток у короткостроковому періоді.

Фірма випускає продукцію в обсязі, що відповідає т.E (MR=MC) - точці рівноваги. Максимальний прибуток вона одержує при Q₁ і P₁ у сумі S_P1KLM. (М – середні витрати АТС на одиницю продукції, KL – прибуток на одиницю продукції,). Це значить, що фірми галузі отримують прибуток більший за нормальний, тобто економічний. Відповідно власники фірми отримують від факторів виробництва більшу віддачу, ніж мали б, якщо б реалізували наступний за прибутковістю спосіб використання цих ресурсів.

Довгострокова рівновага фірми.

При монополістичній конкуренції відсутні будь-які обмеження на вхід у галузь і вихід, у результаті чого в довгостроковому періоді економічний прибуток усіх фірм галузі дорівнює нулю. Процес вирівнювання прибутку показаний на рисунку.

Поява нових виробників у галузі через її прибутковість зсуває криву попиту фірми D і криву граничного доходу MR уліво, тому що ринковий попит покупців на дану групу товарів буде розподілятися на усе більшу кількість фірм. Новий стан рівноваги фірми виникає в т.K. (точці дотику кривою АТС кривої D).

За цих умов економічний прибуток падає до нуля (при Q₂ і P₂) і вхід у галузь нових фірм припиняється.

Галузь не може знаходитися в стані рівноваги, поки фірми можуть установлювати ціни на товар вищі, ніж АТС при обсязі виробництва, що максимізує прибуток.

Якщо попит на ринку монополістичної конкуренції знизився після встановлення рівноваги (P = LAC), фірми почнуть виходити з галузі, тому що скорочення попиту унеможливлює для фірм відшкодування їх економічних витрат. При Q₁, коли MR=LMC, після скорочення попиту, фірма, установлюючи ціну попиту Р₁, несе збитки, що дорівнюють АВ, оскільки ціна на продукцію нижча середніх витрат на виробництво LAC. Sр₂АВР₁ – зона збитковості фірми. Оскільки за цих обставин фірми не зможуть відшкодувати своїх витрат, вони вийдуть з галузі: це зсуває криві D і MR вгору, тому дефіцит у галузі збільшить і максимізує прибуток, ціну і граничний доход фірм, що залишилися в галузі.

Рівновага на ринку монополістичної конкуренції досягається при P=ATC. Але це тільки тенденція. Існують фактори, що утруднюють прогнозування факторів монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді. Це:

1. Бар'єри (ліцензії, відмінності товарів).

2. Диференціація продуктів може ґрунтуватися на обставинах, які важко або неможливо відтворити конкурентам (наприклад участь талановитого художника в рекламному проекті).

Тому фірма буде діставати економічний прибуток протягом тривалого періоду.

Фірма за умов монополістичної конкуренції проводить власну цінову політику, не враховуючи реакцію конкурентів. При монополістичній конкуренції випускається менший обсяг виробництва порівняно з досконалою конкуренцією, але з більш високими витратами на одиницю продукції. На рисунку точка К знаходиться ліворуч від мінімального значення ATC, за якого б конкурентна фірма діставала максимальний прибуток. Таким чином, якщо б фірма діяла в умовах досконалої конкуренції, вона б збільшила виробництво до Q₃ за нижчою ціною.