- •1. Працездатність людини...........................................................................3
- •2. Фактори, які впливають на продуктивність праці.
- •3. Шляхи підвищення працездатності людини.
- •3.1. Оздоровча фізична культура.
- •3.2. Медико – біологічні засоби.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж (ккал)
- •3.3. Психологічні засоби підвищення працездатності.
Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж (ккал)
Група Інтенсивності праці |
Вік, роки |
Чоловіки |
Жінки |
І група |
18-29 30-39 40-59 |
11723 (2800) 11304 (2700) 10676 (2550) |
10048 (2400) 9630 (2300) 9211 (2200) |
ІІ група |
18-29 30-39 40-59 |
12560 (3000) 12142 (2900) 11514 (2750) |
10676 (2550) 10258 (2450) 9839 (2350) |
ІІІ група |
18-29 30-39 40-59 |
13398 (3200) 12979 (3100) 12351 (2950) |
11304 (2700) 10886 (2600) 10467 (2500) |
ІV група |
18-29 30-39 40-59 |
15491 (3700) 15072 (3600) 14444 (3450) |
13188 (3150) 12770 (3050) 12142 (2900) |
V група |
18-29 30-39 40-59 |
18003 (4300) 17166 (4100) 16329 (3900) |
--- --- --- |
Лікувальне голодування (розвантажувально-дієтична терапія).
На відміну від голоду, викликаного відсутністю харчових продуктів в умовах надзвичайних ситуацій, лікувальне голодування (ЛГ) не проходить в стресовій ситуації. Важливо й те, що при ЛГ ставляться певні конкретні завдання, пов’язані або з одужанням, або з лікуванням конкретного захворювання, що психологічно виправдовує неприємні сторони ЛГ, які відчувають хворі. ЛГ є дуже сильним лікувальним і оздоровчим фактором. Цей метод при певних ситуаціях можна назвати антифізіологічним. Це виражається в тому, що при ЛГ виключаються звичні подразники і клітини починають функціонувати у незвичайних умовах. Тому дозвіл на ЛГ може дати лише лікар, який практикує використання цього методу лікування.
Фармакологічні засоби. Для підтримання працездатності, прискорення процесів відновлення після великих перевантажень, при гострій і хронічній втомі, перевтомі, хворобливому стані сьогодні широко використовують фармакологічні засоби, зокрема препарати рослинного походження.
Серед фармакологічних засобів відновлення працездатності й профілактики перевтоми особливе місце мають вітаміни. Нестача їх в організмі призводить до зниження працездатності, втоми і різних хворобливих станів. Найчастіше застосовують комплексні вітамінні препарати – полівітаміни (ундевіт, оліговіт, декамевіт тощо). Крім цього застосовують і окремі вітаміни (аскорбінова кислота, токоферол ацетат тощо).
Існують також фармакологічні препарати, які регулюють метаболічні та енергетичні процеси в організмі людин, а також її психічну діяльність. Але при неправильному вживанні можливий шкідливий ефект, тому їх використання можливе лише за призначенням і під контролем лікаря.
Використання лікарських рослин. Фітотерапія має певні переваги над застосуванням сильно- і швидкодіючих ліків, оскільки таїть у собі значно менше небезпеки та небажаних ефектів. Траволікування обов’язково слід здійснювати під наглядом лікаря, який враховує конкретний індивідуальний стан хворого.
З метою підвищення життєдіяльності організму, застосовують так звані адаптогени (женьшень, елеутерокок, ехінацея), які стимулюють діяльність організму взагалі і підвищують його здатність переносити стреси, втому.
Цілющі властивості рослин необхідно використовувати в повсякденному житті кожної людини.
Оксигенотерапія – лікування киснем. Проблема гіпоксії є найбільш актуальною в біології і медицині. При м’язовій роботі активізується діяльність систем, відповідальних за транспортування кисню до тканин, передусім до систем дихання, кровообігу і кровотворення. Надмірна інтенсивна м’язова діяльність потребує такого збільшення потреби кисню в м’язах, яке не забезпечується під час роботи, що призводить до кисневої заборгованості. Тому бажано профілактично використовувати кисень, зокрема у вигляді кисневого коктейлю, який нормалізує діяльність ЦНС, серцево-судинну систему і нервово-м’язовий апарат. Його вживають при втомі, розладі сну, погіршенні загального стану, перенапруженні серцевого м’яза.
У комплексі лікувально-відновних заходів щораз частіше використовується фізіотерапія, до якої входять електрофорез, діадинамічні струми, магнітотерапія, ультразвук, мікрохвильова терапія тощо.
В основі гідротерапії лежить температурний, хімічний і механічний фактори дії води. Організм, як єдина система відповідає на них складовою реакцією самої шкіри, серцево-судинної, нервової, ендокринної, м’язової систем, теплообміну, окисно-відновних процесів. Гідротерапія – це дощовий душ, циркулярний (коловий) душ, каскадний душ, підводний душ-масаж, різні ванни тощо.
Масаж як засіб реабілітації після значних фізичних навантажень є простим, доступним і водночас ефективним засобом зняття втоми, підвищення працездатності (відновний, точковий, заспокійливий, тонізуючий).