Iсторiя фiнансового контролю в Українi у зазначений пе

рiод

детально описана у пiдручнику М. Ф. Базася «Методика та

органiзацiя фiнансового контролю» (Київ, 2004). Так, М. Ф. Ба

зась вiдзначає, що в перiод з 1917 р. (з березня) по 1919 р. (лю

тий) основними завданнями контрольних органiв, що iснували

при мiнiстерствi фiнансiв, були: забезпечення цiльового витра

чання фiнансових ресурсiв та одержаних вiд iноземних держав

кредитiв на потреби вiйська, утримання органiв влади, установ

соцiальної сфери. Пiзнiше зусилля фiнансових органiв i конт

рольноревiзiйних апаратiв були спрямованi на накопичення кош

тiв та ефективне i цiльове їх використання.

Щодо iснування та розвитку самого фiнансового контролю,

то необхiдно вiдзначити, що постановою Ради Народних комi

сарiв СРСР у 1925 р. було створено iнститут державних бухгал

терiвекспертiв, завданнями якого були: перевiрка рiчних i лiк

вiдацiйних балансiв певних установ i пiдприємств; проведення

експертиз та надання висновкiв i консультацiй на вимогу ви

значених державних органiв iнше.

У СРСР основну роль у державному фiнансовому контролi

вiдiгравали ради народних депутатiв, якi вважалися органами дер

жавної влади, на них згiдно з Конституцiю 1977 р. (статтi 93, 94)

покладалися обов’язки щодо контролю за проведенням в життя

рiшень з керiвництва усiма галузями державного, господарсько

го i соцiальнокультурного будiвництва, а також заслуховуван

ня звiтiв виконавчих, розпорядчих та iнших органiв, в тому чис

лi з питань фiнансовогосподарської дiяльностi. Iснували й ор

гани народного контролю, якi здiйснювали як державний, так i

громадський контроль (ст. 92 Конституцiї СРСР). Детально си

стему, компетенцiю i порядок дiяльностi цих органiв визначав

Закон про народний контроль в СРСР (вiд 30.11.1979 р.).

У 1987 р. на базi Головного управлiння валютного контро

лю Мiнiстерства фiнансiв СРСР за постановою Ради Мiнiстрiв

СРСР була створена фiрма «Iнаудит» — це стало поштовхом до

розвитку аудиту в СРСР, а пiзнiш

е i в Українi, де було створене

дочiрнє пiдприємство в мiстi Києвi. З цього моменту i почали

формуватися незалежнi аудиторськi фiрми, що надавали вiдпо

вiднi послуги. Але належної нормативної бази, що врегульову

вала б питання органiзацiї i здiйснення аудиту ще не iснувало.

Створення Мiнiстерства фiнансiв СРСР, аналогiчних мiнi

стерств у союзних республiках та їх контрольноревiзiйних управ

лiнь чи, вiдповiдно, вiддiлiв сприяло систематизацiї державних

контрольних функцiй. Але незадовiльний стан облiку i внут

рiшнього контролю на рiвнi пiдприємств i органiзацiй вимагав

реорганiзацiї системи фiнансового контролю, зокрема удоскона

лення проведення облiку всiх платникiв податкiв та iнших обо

в’язкових платежiв, здiйснення контролю i забезпечення правиль

ностi обчислення та сплати вiдповiдних платежiв. У сiчнi 1990 р.

створюється Державна податкова служба Мiнiстерства фiнансiв

СРСР та державна податкова служба в Українськiй РСР.

На п’ятiй сесiї Верховної Ради СРСР 16 травня 1991 року

був прийнятий Закон «Про Контрольну палату СРСР», вiдпо

вiдно до положень якого мала б створюватися Контрольна па

лата СРСР, яка вважалася вищим органом фiнансовоекономiч

ного контролю, що дiяв пiд керiвництвом Верховної Ради СРСР.

Закон надав їй право здiйснювати контроль за виконанням со

юзного бюджету, використанням загальносоюзної власностi, що

перебувалау веденнi СРСР, джерелами i використанням дохо

дiв загальносоюзних громадських об’єднань. Це вказувало на

створення в державi нової системи фiнансового контролю з вра

хуванням зарубiжного досвiду iснування аналогiчних iнститу

цiй. Передбачалося створення при необхiдностi за згодою Пре

зидiї Верховної Ради СРСР регiональних iнспекцiй на мiсцях i

служб за кордоном, а також зазначалося, що з питань, якi вiдно

сяться до спiльних повноважень Союзу РСР i республiк, Конт

рольна палата СРСР взаємодiє при проведеннi перевiрок i ре

вiзiй з iншими союзними i республiканськими контрольними

органами, надає їм методичну допомогу (п. 9 ст. 10 Закону).

З розпадом Союзу РСР була лiквiдована i ця Контрольна пала

та СРСР.

Союзнi республiки, якi набували суверенiтету, ставали не

залежними державами, почали формувати свою власну систему

фiнансового контролю i контролюючих суб’єктiв.

4.3.