ІСТОРІЯ

КНИГИ

Книга перша

Від піктографії до манускрипту 9

Книга друга

Винайдення

європейського

способу

книгодрукування

171

Книга третя

Книгодрукування в XVI-XVIII ст. 391

Львів

Видавництво «СВІТ» 2005

ББК 76.10 0-35

Рецензенти:

дійсний член Міжнародної академії інженерних наук,

канд. техн. наук, проф. О. Розум

(Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»),

дійсний член Міжнародної академії інженерних наук,

Заслужений діяч науки і техніки України,

д-р техн. нате, проф. Е. Лазаренко

(Українська академія друкарства, м.Львів),

д-р техн. наук, проф. С Гавенко

(Українська академія друкарства, м.Львів),

д-р мистецтвознавства, проф. О. Тарасенко (Державний південноукраїнський університет ім. К. Д. Ушинського, м.Одеса)

„Рекомендовано Міністерством освіти і науки України' (Лист М> 14/182 2373 від 12.12.2002 р.)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено.

78 3615

Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжкової структури: Навч. посібн. — Львів: Світ, 2005. — 420 с: іл.

ISBN 966-603-169-8.

Навчальний посібник присвячений історії книжкового мистецтва, яке є невід'ємною складовою загальної культури книги. Простежується вдосконалення структури книги та її художнього оформлення: пошуки матеріалів для письма, розвиток шрифтової графіки, системи ілюстрування книги, а також технології виготовлення книжкових блоків і оздоблення оправ. Розглянуто винайдення Йоганном Ґутен-берґом книгодрукування та розповсюдження його в Європі у XV ст. Належну увагу приділено початкам книгодрукування на слов'янських землях, зокрема діяльності Івана Федорова. Значне місце в посібнику відведено історії вітчизняної книги іі аналізові її художньої структури.

Для студентів, які вивчають художньо-технічне оформлення видань і дизайн друкованої продукції, для видавничих працівників, усіх, хто

щщвиться історією книги.

Волинський

державний університет ім. Лесі Українки

Б:

ISBN 966-603-169-8

ББК 76.10

© Володимир Овчінніков, 2005

© Ольга Борисенко, дизайн і художнє

оформлення, 2005 © Видавництво «Світ», 2005

ПЕРЕДМОВА 4

частина 1 8

ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПИСЕМНОСТІ ПЕРВІСНІ ТИПИ ПИСЬМА ПОДАЛЬША ЕВОЛЮЦІЯ ПИСЬМА 8

частина 2 26

Від папірусного сувою ТА ГЛИНЯНОЇ КНИГИ - ДО ПЕРГАМЕНТНОГО ЗОШИТА КОДЕКСНОГО ТИПУ 26

ПИСЕМНІ ПАМ'ЯТКИ ЄГИПТУ 26

ПИСЕМНІ ПАМ'ЯТКИ ДЕРЖАВ МЕСОПОТАМІЇ 26

ПИСЕМНІ ПАМ'ЯТКИ ІНДІЇ 26

ПИСЕМНІ ПАМ'ЯТКИ КИТАЮ 26

ПИСЕМНІ ПАМ'ЯТКИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ 26

ПИСЕМНІ ПАМ'ЯТКИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ 26

частина 3 57

РУКОПИСНА КНИГА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ МАНУСКРИПТИ ВІЗАНТІЇ ЛАТИНСЬКІ МАНУСКРИПТИ РУКОПИСИ КРАЇН АРАБСЬКОГО СХОДУ 57

частина 4 142

СЛОВ'ЯНСЬКА РУКОПИСНА КНИГА 142

ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ'ЯНСЬКОГО ПИСЬМА ДЖЕРЕЛА СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ 142

СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ПИСЕМНОЇ ШКОЛИ ТА ПОЧАТОК СТВОРЕННЯ КНИГ 142

ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЄ ОЗДОБЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКИХ КИРИЛИЧНИХ РУКОПИСІВ 142

частина 5 216

КОНСТРУЮВАННЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ОПРАВ РУКОПИСНОЇ КНИГИ 216

КОНСТРУКЦІЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ОПРАВ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ РУКОПИСНОЇ КНИГИ 216

КОНСТРУКЦІЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ОПРАВ СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКИХ РУКОПИСІВ 216

КОНСТРУКЦІЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ОПРАВ РУКОПИСІВ КРАЇН АРАБСЬКОГО СХОДУ 216

КНИГА друга 236

ВИНАЙДЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПОСОБУ книго­друкування 236

частина 1 237

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КНИГОДРУКУВАННЯ В ЄВРОПІ 237

ЗРОСТАННЯ В XIV — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XV СТ. ПОПИТУ НА КНИГУ 237

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИЙ ПОСТУП У СФЕРІ КНИГОВИГОТОВЛЕННЯ 237

ПРОТОТИПИ ДРУКАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ 237

ПОШУКИ СКЛАДАЛЬНОЇ ДРУКАРСЬКОЇ ФОРМИ 237

частина 2 262

БЮГРАФІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЙОГАННА ҐУТЕНБЕРҐА 262

ВИНАХІД 262

ЙОГАННА ҐУТЕНБЕРҐА 262

БІОГРАФІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЙОГАННА ҐУТЕНБЕРҐА 262

частина 3 280

ПОШИРЕННЯ ДРУКАРСТВА У ЄВРОПІ В XV СТ. 280

КНИГОДРУКУВАННЯ В НІМЕЧЧИНІ КНИГОДРУКУВАННЯ В ІТАЛІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ У ФРАНЦІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ В АНГЛІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ В ІСПАНІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ В НІДЕРЛАНДАХ 280

ПЕРШІ ПІВДЕННОСЛОВ'ЯНСЬКІ ДРУКИ 280

ПЕРШІ КИРИЛИЧНІ ДРУКИ 280

частина 4 299

СТАНОВЛЕННЯ КНИГОДРУКАРСТВА ЯК МИСТЕЦТВА 299

ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА Й ОЗДОБЛЕННЯ ІНКУНАБУЛ 299

ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА Й ОЗДОБЛЕННЯ ПАЛЕОТИПІВ 299

СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКІ КИРИЛИЧНІ ПАЛЕОТИПИ 299

частина 5 386

КОНСТРУЮВАННЯ Й ОЗДОБЛЕННЯ ПАЛІТУРОК ДРУКОВАНОЇ КНИГИ 386

ЄВРОПЕЙСЬКА ПАЛІТУРНА СПРАВА У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ. 386

ЕКСЛІБРИС, СУПЕРЕКСЛІБРИС І КНИГОВИДАВНИЧА МАРКА 386

КНИГА третя 405

книго­друкування В XVI-XVIII ст. 405

частина 1 405

Книго-ДРУКУВАННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ 405

КНИГОДРУКУВАННЯ В НІМЕЧЧИНІ КНИГОДРУКУВАННЯ В НІДЕРЛАНДАХ КНИГОДРУКУВАННЯ В ІТАЛІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ У ФРАНЦІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ В АНГЛІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ В ІСПАНІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ В БІЛОРУСІ КНИГОДРУКУВАННЯ В РОСІЇ 405

частина 2 496

Книго-ДРУКУВАННЯ В УКРАЇНІ 496

ПОЧАТОК КНИГОДРУКУВАННЯ 496

НА СПОКОНВІЧНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ 496

І КНИГОВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ 496

ІВАНА ФЕДОРОВА В УКРАЇНІ 496

КНИГОДРУКУВАННЯ В ЗАХІДНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ (XVI - XVIII СТ.) 496

КНИГОДРУКУВАННЯ У СХІДНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ (XVI - XVIII СТ.) 496

ВИНИКНЕННЯ ГРАЖДАНСЬКОГО КНИГОДРУКУВАННЯ В УКРАЇНІ 496

ПІСЛЯМОВА 592

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 598

Передмова

Навчальний посібник професора Володимира Овчіннікова «Історія книги: Еволюція книжкової структури» підготовлений на основі узагальнення лекційного курсу, розробленого автором для студентів-графіків Української академії друкарства. В. Овчінніков за фахом — художник книжкової графіки. Присвятивши життя вихованню майбутніх митців вітчизняної книги, він щедро ділиться творчим доробком зі своїми учнями.

Автор ретельно висвітлює розвиток і трансформацію книж­кової структури: винайдення матеріалів для письма, розвиток шрифтової графіки, системи оформлення та ілюстрування книги, а також технології виготовлення книжкових блоків та оздоблення палітурок. В. Овчінніков не відхиляється від визначеної історичної канви та виявляє широку ерудованість у питаннях, пов'язаних із вітчизняною і світовою історією книги, оперуючи великим обсягом дослідницького матеріалу. Розглядаючи питання, пов'язані з пошуками і винайденням книжкової форми, автор наголошує, що цей процес відбувався одночасно у двох напрямах: з одного боку, людство намагалося досягти чіткої структури писемної організації, а з другого — шукало носіїв для письма, матеріально-конструктивні якості яких давали б змогу наносити, зберігати і передавати писемну інформацію у просторі та часі.

Глиняні таблички, папірусні сувої, „книжки", написані на бамбукових планках, пальмових листках і шовку, пергаментні книги кодексного типу, — все це закономірні етапи розвитку книжкової структури.

З появою перших ранньохристиянських манускриптів почалися пошуки функціонально-конструктивного поліпшення внутріш­ньої структури рукопису, тобто зручнішого розташування тексту і графічного матеріалу на сторінках. Крім цього, вдосконалювалися технологічні процеси виготовлення

Передмова

матеріалів для письма, книжкових блоків та оправ, а також: система художнього оздоблення й ілюстрування. Згодом манускрипти стали справжніми нетиражованими витворами графічного мистецтва, оскільки структурні елементи на сторінках, а також: графічні прикраси виконувалися різними майстрами: текст писали каліграфи, заголовки, виділення у тексті, ініціали та дрібні прикраси створювали художники-рубрикатори й ілюмінатори, а мініатюри — художники-знаменщики. Автор підкреслює, що рукописна книга доби середньовіччя втілювала в собі матеріально-конструктивні, функціонально-структурні, технологічні та естетичні досягнення книжкового мистецтва того часу. Зароджувалась і спеціалізація книги залежно від її функціонального призначення: майстри виготовляли манускрипти великого формату (ін-фоліо) для церковнослужбового користування, невеличкі за розміром книжки духовного змісту для читання їх у побуті, книги навчального, науково-популярного характеру, а також: світську літературу.

Проаналізовано в посібнику передумови виникнення книгодру­кування у середині XV cm.: поширення попиту на університетську й гуманістичну книгу та книгу для городян, а також: на церковнослужбові манускрипти і рукописи духовного змісту; налагодження в європейських країнах виготовлення паперу та поява блокової (ксилогра­фічної) книги, паперових іконок, різноманітних амулетів, видрукуваних із суцільних дерев'яних гравірованих форм; мате­ріально-технічний поступ у цій галузі та винайдення Йоганном Ґутенберґом у середині XV cm. європейського способу книго­друкування з форм, складених із рухомих літер. В. Овчінніков досліджує структурну еволюцію першодруків, які протягом перших десятиліть після винайдення Й. Ґутенберґом книгодрукування ще значною мірою копіювали функціонально-структурну і конструктивну побудову та художні особливості рукописної книги. Лише у 80—90-х роках XV cm. зусиллями таких друкарів і книговидавців, як Петер Шеффер, Ульріх Ганн, Ніколя Жансон, Ерхард Ратдольт, Альбрехт Пфістер, Альд Мануцій та інші, в книжковому мистецтві почала фор­муватися суто друкарська естетика. Майстри поступово від­мовилися від характерних для манускриптів великих форма­тів, двостовпцевих шпальт, численних лігатур і різноманітних скорочень у тексті, а також: від багатоколірного оздоблення. На сторінках навчального посібника приділено значну увагу аналізові художньої структури вітчизняної рукописної книги Княжої доби та кириличних книг першого східнослов'янського книговидавця Швайпольта Фіоля, надрукованих ним наприкінці XV ст. у м. Кракові.

Особливо детально автор висвітлює виникнення в другій половині XVI cm. книгодрукарської справи на споконвічних українських землях та книговидавничу діяльність Івана Федорова в Україні, аналізує етапи розвитку книгодрукування в західних і східних регіонах України.

Досліджуючи друкарську культуру та художнє оздоблення видань І. Федорова, особливо Острозької Біблії, виданої ним

:

Передмова

у 1581 році, В. Овчінніков підкреслює, що друки І. Федорова були найважливішим знаряддям у боротьбі населення українських і білоруських земель за збереження своєї національної культури. У книзі розповідається про видавничу діяльність Львівського Успенського (Ставропігійського) братства та приватної друкарні Михайла Сльозки (м. Львів); про видання мандрівних друкарень та про діяльність друкарні, створеної при Почаївському монастирі, який у XVIII cm. був провідним осередком кириличного книгодрукування на західноукраїнських землях.

Автор наводить цікаві дані про книгодрукування у Києві, засноване у 1616 р. в стінах Києво-Печерської лаври, яка згодом стає центром книговидавничої справи в Україні. З діяльністю Лаврської друкарні тісно пов'язані імена таких видатних постатей української історії, як Памво Беринда та Петро Могила.

У культурному житті України другої половини XVII — початку XVIII cm. великого значення набула діяльність Києво-Могилянського колегіуму (з 1701 р. — академії), який справив благотворний вплив на розвиток науки, літератури та мис­тецтва в Україні. Зі стін Київської академії вийшли видатні просвітителі Симеон Полоцький, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, багато письменників, учених, державних діячів. У цей період створюються і видаються численні підручники для початкових шкіл, а для учнів колегіумів вищого типу укладаються нові навчальні посібники з таких дисциплін, як старослов'янська, грецька і латинська мови, риторика, поетика, астрономія, математика, фортифікація, музика, архітектура, малювання тощо. Друки стають невід'ємним супутником освіченої людини. Дослідник історії української книги І. Каганов зазначає: <<Українська друкована книга — спочатку львівська, потім київська, а згодом і чернігівська — користувалася доброю славою поза межами вітчизни. Оздоблена прекрасними гравюрами, виготовленими руками чудових майстрів, з особливою старанністю надрукована і оправлена, вона була бажана на полицях бібліотеки і московського книголюба, і молдавського поміщика, і у південних слов'ян, де вона допомагала в боротьбі проти турецького поневолення».

Сучасне українське книжкове мистецтво досягло значного розвитку і на сьогодні є невід'ємною складовою загальноєвро­пейської культури книги. І це не випадково, бо за плечима української книги — майже тисячолітній творчий досвід. Обдаровані художники Остромирового Євангелія, Ізборника Святослава, Юріївського Євангелія та інші митці книги періоду Княжої доби передали з рук у руки — як естафету — свій неоціненний творчий доробок майбутнім поколінням українських оформлювачів книги. І тому цілком природно, що на сторінках цього видання автор приділив значну увагу історії вітчизняної книги та аналізові її художньої структури.

На превеликий жаль, ще не створено видання, в якому б цілісно була відображена історія вітчизняної книги та світовий досвід книгодрукування і яке можна було б використовувати

8 Передмова

в навчальному процесі. Колективна монографія «Книга і друкарство на України (Київ, 1964), до якої увійшли наукові праці відомих дослідників книги О. Сидорова, П. Попова, О. Дея, Г. Коляди, О. Молодчикова, Я. Ісаєвича, С. Петрова, згідно з вимогами часу потребує, ретельного наукового редагування. Що ж стосується російськомовних посібників Є. Кацпржак «История книги» (Москва, 1955, 1964) та Л. Владимирова «Всеобщая история книги>> (Москва, 1988), якими в недалекому минулому користувались українські освітні заклади, то вони не задовольняють сучасні навчальні програми, бо автори цих посібників відводять історії українського книговидання лише по декілька сторінок, а велика спадщина українських митців книги Княжої доби взагалі розглядається ними як творче досягнення не української, а російської культури. Природно, що, подаючи студентам необхідну інформацію з історії книги, викладачі користуються окремими дослідженнями українських істориків, книгознавців і мистецтвознавців (хоча цих праць і не так багато), присвяченими безпосередньо вивченню історії вітчизняної книги: І. Огівнко «Історія українського друкарства» (Київ, 1994), Я. Запаско «Орнаментальне оформлення української рукописної книги» (Київ, 1960), «Мистецька спадщина Івана • Федорова» (Львів, 1974), «Ошатність української рукописної книги» (Львів, 1988), «Пам'ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга» (Львів, 1995), Я. Ісаєвич «Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкар­ства на Україні» (Львів, 1983), «Українське книговидання: Витоки, розвиток, проблеми» (Львів, 2002), М. Різник «Письмо і шрифт» (Київ, 1978), Б. Валуєнко «Архі­тектура книги» (Київ, 1976), О. Мацюк «Папір та філіграні на українських землях (XVI—поч. XX cm.)» (Київ, 1974), С Висоцький «Київська писемна школа XXII cm.» (Львів, Київ, Нью-Йорк, 1988). Допомогою для викладачів є деякі брошури та статті з даної тематики в періодиці. На мою думку, навчальний посібник В. Овчіннікова «Історія книги: Еволюція книжкової структури», який охоплює історію книги та писемності від найдавніших часів до XVIII cm. включно, посяде належне місце серед книгознавчих видань. Посібник професора В. Овчіннікова розрахований у першу чергу на студентів факультетів та відділів художньо-технічного оформлення видань і дизайну друкованої продукції; знайдуть тут багато корисного і студенти літературних факультетів університетів, академій, художніх і поліграфічних середніх навчальних закладів, а також художники книги та видавничі працівники. Богдан Дурняк, ректор Української академії друкарства, професор, доктор технічних наук

Книга перша від ПІКТО­ГРАФІЇ ДО МАНУ­СКРИПТУ

Піктографічні

писанці.

Печера Ласко.

Південь Франції.

Близько

XV тис. до н. є.

Протягом багатьох тисячоліть в умовах: постійної боротьби зі суворими явищами природи, у тяжкій праці заради <<хліба насущного>> людина поступово освоювала та

пізнавала навколишній світ. Основним засобом спілкування між людьми завжди було слово. Але усно можна переказати лише вибіркову інформацію. Тому з часом у людини виникла потреба фіксувати свої знання та досвід на тривкому матеріалі за допомогою певної системи умовних знаків (письма), щоб ця інформація могла якнайдовше

зберігатися і передаватися наступним поколінням. Процес творення письма для фіксування усного мовлення і передачі інформації у просторі та часі був у житті людства складним і тривалим. Перші кроки зроблено людиною ще 20—30 тисяч років тому, коли із розвитком землеробства і тваринництва почали формуватися риси суспільного поділу праці, що зумовило виникнення надлишкового продукту та процесу обміну ним між племенами.